The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Our News
Міжнародний день рисі. Три причини говорити про найбільшу кішку України та Європи
1. Найбільша дика кішка України, яка втрачає свій дім
Сьогодні в Європі налічується від 8 000 до 9 000 особин, з яких близько 2 500 — у Карпатському регіоні. В Україні — близько 500 особин. З 1994 року, коли рись включили до Червоної книги України та заборонили полювання, чисельність популяції тварини суттєво не збільшується, а про її життя досі відомо небагато.
В Україні рись трапляється у Карпатах — близько 400 особин, та на Поліссі — до 100 особин. Однак її становище набагато краще ніж, наприклад, в іншого великого хижака — ведмедя, популяція якого налічує лише близько 300 особин. Кішку “рятує” її таємничість, адже тварина живе у важкодоступних місцях та зазвичай не наближається до людських поселень. Випадково побачити рись у дикій природі — рідкість та удача.
Основні чинники, що негативно впливають на чисельність рисей в Україні:
- зменшення площі її оселищ — високогірних лісів, заболочених рівнин Полісся,
- негативний вплив людського господарювання, наприклад лісозаготівлі, туризму,
- зменшення кормової бази, а саме дрібних копитних та ссавців,
- трофейне незаконне полювання (браконьєрство),
- недосконале законодавство у сфері запобігання та виявлення порушень правил полювання.
Тварина є видом, від якого залежить здоров’я екосистем та життєвий цикл інших видів. Наприклад, для життя рисі необхідна велика територія, де її ніщо не турбуватиме — від 120 до 1 800 км квадратних для самців, 80-500 для самок. Відтак, охороняючи рись та її оселище шанс на виживання отримують інші види тварин та рослин (в тому числі червонокнижні), що живуть поруч з нею.
Кожен хижак в екосистемі має свою нішу. У рисі — це регулювання чисельності гризунів, а також лисиць — переносників хвороб і паразитів. Ліси завдячують здоров’ям нашій плямистій хижачці.
2. Ми мало знаємо про життя рисі в Україні. І диких видів в цілому
Покращити становище виду цілком можливо. Проте для цього необхідно достеменно знати, які саме проблеми вимагають вирішення та в якій мірі. Але поки що навколо рисі більше запитань, ніж відповідей.
- Сьогодні в Україні не проводиться належний та систематичний моніторинг рисі як у Карпатах, так і на Поліссі. А саме — немає єдиної системи моніторингу та обліку, не відбувається регулярна синхронізація даних між установами, на території яких трапляється вид. Як наслідок — науковці не володіють правдивими даними щодо динаміки чисельності рисі ні в часі, ні по територіях, ані в країні загалом. Однак без них неможливо розробити та реалізувати ефективні охоронні заходи для цього виду.
- Не відбувається належний моніторинг оселищ та шляхів міграції (екокоридорів) рисі, без якого неможливо забезпечити належну охорону територій, придатних для виживання цієї тварини.
“Належний моніторинг рисі євразійської, а також інших червонокнижних видів залежить від того, чи держава фінансуватиме такі дослідження. На жаль, природно-заповідні установи не в змозі самотужки забезпечити ці заходи через відсутність достатнього фінансування та матеріальної бази. Необхідно визнати, поки що збереження диких видів не є одним з пріоритетів природоохоронної політики держави. Та ситуація з вивченням цього виду не є винятковою, а радше типовою як і для інших червонокнижних видів в Україні”, — Тарас Ямелинець, пояснює керівник напряму “Рідкісні види” WWF-Україна. — “Для ефективної охорони будь-якого виду необхідно володіти ґрунтовними даними щодо його чисельності, особливостей поширення, динаміки цих показників, розуміти загрози та виклики з якими вид стикається. Вважаємо, що критично важливо створити державну систему моніторингу біорізноманіття. Без неї забезпечити ефективну охорону тваринного світу України, в тому числі червонокнижних видів буде неможливо”.
3. Шанс на повноцінне відновлення популяцій рисі в Україні існує
11 червня 2019 року WWF-Україна анонсував про старт природоохоронної програми “Врятуємо рись”. На сьогодні це єдина комплексна програма дослідження та збереження червонокнижної хижачки в Україні. Її мета:
- дослідження стану і поширення популяції рисі в Карпатах і на Поліссі,
- сприяти збереженню місць поширення,
- проводити просвітницьку роботу з мисливцями, громадами та туристами,
- розробити та сприяти запровадженню пропозицій щодо посилення правозастосування для охорони виду.
- За два роки програма досягнула результатів, які можуть стати основою для розробки державної стратегії охорони рисі євразійської в Україні.
Моніторинг
- Експерти WWF-Україна зібрали та проаналізували дані знахідок рисі у 650 локаціях та з понад 500 установ Карпат і Полісся, щоб створити актуальну карту оселищ рисі для ефективного планування охоронних заходів та вивчення виду.
- Передали 30 фотопасток у заповідники, національні парки та лісові господарства на території яких трапляється рись. Це дозволило розпочати пілотний моніторинг на території 7 установ.
- Розробили методичні рекомендації з моніторингу рисі на Поліссі. Вперше українські установи природоохоронного фонду отримають для роботи єдині стандарти з описом усіх методів, які допоможуть покращити якість проведення моніторингу, систематично збирати дані про чисельність виду, місце розмноження, годування та важливі типи оселищ.
Покращення співжиття
- WWF проаналізував чинне законодавство та надав рекомендації щодо розробки механізму, визначення джерел та розміру компенсації шкоди, завданої червонокнижними великими хижаками, зокрема риссю. Одна з пропозицій — на законодавчому рівні визнати механізм відшкодування одним зі способів їх охорони.
- Розробили проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони в Україні ведмедя бурого (Ursus arctos) та рисі (Lynx lynx)», який дозволить компенсувати матеріальну шкоду, завдану в ому числі риссю.
- Проводимо постійне та систематичне поширення знань про стале співжиття та інструменти превентивного захисту свійських тварин у Карпатах. З 2019 року WWF-Україна роздав та встановив у Карпатах 29 комплектів електричних огорож (ефективний інструмент запобігання конфліктам людина-дика природа) для захисту майна та свійських тварин від нападів великих хижаків.
Державна програма охорони виду
Створили та офіційно надіслали в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів Національний план дій зі збереження рисі в Україні. Затверджений план гарантує реальні дії та виділення держаного фінансування для охорони виду на рівні країни. Подібні державні програми успішно реалізовують у країнах Європи, зокрема у в Іспанії завдяки національному плану вдалося відновити популяцію рисі іберійської.
________________________
Програма “Врятуємо рись”
Єдина комплексна програма дослідження та збереження цієї червонокнижної тварини в Україні. Програма передбачає дослідження стану і поширення популяції рисі в Карпатах і на Поліссі, збереження місць поширення, роботу з мисливцями, громадами та туристами, посилення правозастосування для охорони виду.
Програма реалізується командою напряму "Рідкісні види" WWF-Україна та фінансується завдяки Європейському Союзу, організаціям WWF Polska, бренду Моршинська, а також особистій підтримці українців.
Постійну фінансову підтримку моніторингових досліджень рисі здійснює партнер програми “Врятуємо рись” - бренд природної мінеральної води “Моршинська”. У 2019 році світ побачив унікальний проєкт "Голос води", створений природною водою спільно з відомими українськими музикантами THE MANEKEN, ONUKA, DAKHA BRAKHA і KATYA CHILLY. Щоб привернути увагу суспільства до проблеми збереження виду компанія ініціювала мистецькі акції в Києві та Моршині. В жовтні 2019 року на бульварі Тараса Шевченка у столиці встановили льодову скульптуру рисі — символ того, наскільки швидко ми можемо втратити цей вид в Україні. А вже в листопаді один з парків Моршина прикрасила скульптура рисі, авторства Петра Гронського “Відображення“.
Програму підтримали також партнери Моршинська:
- ювелірний бренд SOVA, який створив 500 унікальних браслетів у вигляді червонокнижної хижачки,
- онлайн-редактор Crello запустив серію плакатів з правилами, як поводитися у місцях, де живе рись,
- програму підтримали лідери думок та блогери.

Досягнення програми "Врятуємо рись"

Плямиста хижачка — рись, яку спіймала фотопастка програми "Врятуємо рись" у Ясінянському лісовому господарстві