WWF-Україна не готовий оприлюднити карту поширення рисі через загрозу незаконного полювання

Опубліковано 10 June 2020

За останніми підрахунками в Україні налічується 563 рисі. Більшість з них трапляється у Карпатах -— 435 особин, решта — на Поліссі. Ці дані, а також оновлена карта поширення рисі є результатом роботи програми WWF-Україна “Врятуємо рись” — першої комплексної програми захисту найбільшої кішки Європи. Експерти WWF-Україна задоволені моніторингом, але не готові оприлюднювати результати, зокрема карту поширення рисі, повністю. Рись в Україні можна врятувати, якщо менше людей знатимуть про її місцезнаходження.

Ні Червона Книга, ні законодавство України поки не в змозі зупинити незаконне полювання, тобто браконьєрство. Згідно офіційних даних Публічного Звіту Держагенства Лісових ресурсів України, 2019 року на порушників правил полювання складено 2 860 протоколів. Але реальну відповідальність несуть лише одиниці. Так 2019 року, за даними ГПУ, було обліковано 56 кримінальних правопорушень за незаконне полювання, з них — лише у 2 випадках було вручено повідомлення про підозру та направлено справу до суду. Цього року з січня по травень таких правопорушень обліковано 30 і з них одне провадження направлено до суду.

Збитки держави від порушення правил полювання оцінюються десятками тисяч гривень за кожен окремий випадок, а покарання за це — штраф від 102 до 2 040 гривень. Безкарність породжує нові злочини. Серед порушників закону, згідно дослідження WWF-Україна, більше тих, хто “браконьєрствує” заради розваги. Як правило — це впливові, заможні люди, які хочуть не лише отримати трофей, але й відчути азарт, уникаючи відповідальності за порушення закону.

Рись не рятує те, що тварина обирає для життя віддалені, потаємні частини лісу і веде нічний спосіб життя. Сучасні браконьєри використовують високотехнологічне обладнання для вистежування тварин — ліхтарі з дальнім світлом на потужних позашляховиках, тепловізори та нічні приціли. Ці засоби можна вільно придбати у мисливських магазинах та на спеціалізованих сайтах.

Пропозиції експертів програми “Врятуємо рись”, запропоновані на засіданнях комітету з питань екології Верховної Ради, внесли в Проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері мисливського господарства та полювання та запобігання незаконному полюванню”. Зміни заборонятимуть використання джерел штучного світла, тепловізорів, автомобільних засобів для переслідування тварин та розширять повноваження відповідальних за охорону диких тварин при затриманні та обшуку правопорушників. Проект Закону знаходиться на другому читанні.

Ускладнює охорону рисі й те, що природоохоронні установи не володіють достатніми ресурсами для вивчення популяції та оселищ рисі. За останній рік WWF-Україна вдалося вдвічі збільшити кількість фотопасток для моніторингу рисі. Лише 2020 року 30 засобів стеження та необхідні аксесуари до них ми передали в чотири природно-заповідні території — Природний заповідник "Ґорґани", Рівненський природний заповідник, Десняно-Старогутський НПП та Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

Перший успішний результат роботи фотопасток WWF-Україна отримали у Чорнобильському біосферному заповіднику, де у лютому 2020 року вдалося “спіймати” рись на одну з них. Широка мережа фотопасток суттєво покращить збір інформації про поширення рисі, відтак дані можна буде аналізувати, визначати та впроваджувати ефективні заходи для охорони рисі та її оселищ.

“Проте наші старання можуть виявитися марними, поки в Україні слабке правозастосування, повсюдне браконьєрство та немає документа, який визначатиме і систематизовуватиме заходи по охороні рисі та середовища її існування — Національного плану дій по збереженню рисі євразійської. В 2020 році WWF-Україна планує створити його основу і запропонувати для затвердження на державному рівні. Подібні державні програми збереження окремих видів діють у багатьох європейських країнах. В Іспанії, наприклад, завдяки державній підтримці вдалося врятувати іберійську рись від цілковитого вимирання. І ми маємо наслідувати цей приклад”, — пояснив Богдан Вихор, керівник напряму Рідкісні види WWF-Україна.

Про програму:
“Врятуємо рись” — єдина комплексна програма дослідження та збереження цієї червонокнижної тварини в Україні. Програма передбачає дослідження стану і поширення популяції рисі в Карпатах і на Поліссі, збереження місць поширення, роботу з мисливцями, громадами і туристами, посилення правозастосування для охорони виду.

Програма реалізується командою напряму "Рідкісні види" WWF-Україна та фінансується завдяки Європейському Союзу, організаціям WWF Polska, бренду "Моршинська", а також особистій підтримці українців.

Постійну фінансову підтримку моніторингових досліджень рисі здійснює партнер програми “Врятуємо рись” - бренд природної мінеральної води “Моршинська”. У 2019 році світ побачив унікальний проект "Голос води", створений природною водою спільно з відомими українськими музикантами THE MANEKEN, ONUKA, DAKHA BRAKHA і KATYA CHILLY. Частину коштів від, якого було перераховано Всесвітньому Фонду Природи на програму по збереженню екосистеми Карпат. Також, щоб привернути увагу суспільства до проблеми збереження виду компанія ініціювала мистецькі акції в Києві та Моршині. В жовтні минулого року на бульварі Тараса Шевченка у столиці встановили льодову скульптуру рисі, як символ того, наскільки швидко ми можемо втратити цей вид в Україні. А вже в листопаді один з парків Моршина прикрасила скульптура рисі, авторства Петра Гронського — “Відображення“.

Підтримує програму “Врятуємо рись” і студія Animagrad з анімаційним фільмом "Мавка. Лісова пісня". В рамках акції “Врятуємо рись!” частина коштів від продажу окремих брендованих товарів “всесвіту” “Мавки” спрямовується на дослідження популяції рисі на Поліссі та поліпшення умов в місцях її проживання. В самому ж анімаційному фільмі представлено 13 видів флори та фауни Полісся, включених до Червоної книги України. В тому числі - рись та рисеня, які є ключовими персонажами та символами нашої співпраці і благодійної місії проекту.

За останніми підрахунками в Україні налічується 563 рисі

Головні досягнення програми "Врятуємо рись"

WWF-Україна не готовий оприлюднити карту поширення рисі через загрозу незаконного полювання

Поділіться цим!