The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Our News
У Чорнобильському заповіднику фотопастки WWF-Україна зафіксували перші зображення рисі
Цю рись наша фотопастка "спіймала" ще у лютому і це — велика удача для науковців. Загалом, на думку співробітників заповідника, на його території проживають орієнтовно 10-14 особин рисі. Проте, у ході моніторингу можна буде отримати вже точні дані про стан популяції рисі у Чорнобилі, як частини поліської популяції. Лише точне уявлення про поширення рисі дасть змогу попередити загрози для неї та визначити території, сприятливі для її проживання, відновлення і, можливо, подальшого заповідання.
Тож скільки рисей проживає на території України? Останнє видання Червоної книги України за 2009 рік говорить, що її чисельність становить близько 500 особин. Проте ця цифра застаріла. Адже щодня такі фактори, як неорганізована господарська діяльність, нерегульований туризм та браконьєрство продовжують витісняти цю тварину зі звичного для неї середовища існування.
Вивчення рисі є складним і витратним процесом, оскільки вона веде надзвичайно потаємний спосіб життя у віддалених та важкодоступних місцях. Недарма у гуцулів є приказка про те що "рись водиться там, де не чути як півень співає".
Одним зі способів спостереження є фотопастка — автоматична цифрова камера з датчиком, який реагує на рух, а завдяки інфрачервоній підсвітці дозволяє робити фотографії або знімати відео, навіть, вночі. За їх допомогою встановлюють присутність виду, аналізують поведінку, вивчають популяцію, наприклад, вікову та статеву структури, кількість кошенят у приплоді, а також збирають відомості про інших диких тварин і браконьєрів, які на них полюють. До того, як науковці почали використовувати фотопастки, дані про фауну збирали різними методами - проводили зимовий облік по слідах та опитування персоналу зони відчуження.
Крім фауни, за допомогою фотопасток науковці також слідкують за змінами у навколишньому середовищі. Усім відомо, що Чорнобильський біосферний заповідник є доволі специфічною, закритою територією, відтак фотопастки допомагають фіксувати нелегальні переміщення у зоні — сталкерів або браконьєрів. Сьогодні науковці також можуть оцінити ефективність використання цих пристроїв, щоб мати можливість застосовувати їх на інших об'єктах ПЗФ, зокрема для моніторингу рідкісних видів.
Завдяки програмі «Врятувати рись» WWF-Україна вдалося зібрати кошти, закупити та передати 10 фотопасток для Чорнобильського заповідника. Решту коштів спрямували на забезпечення науковців необхідним спорядженням і паливом для проведення моніторингу у віддалених лісових районах, а також на обробку отриманих даних. На жаль, пожежа в Чорнобильському заповіднику, яка тривала з 3 по 16 квітня завдала шкоди фотопасткам, встановленим на території заповідника — деякі з них згоріли. Проте це ніяк не повпливає на наші плани, ми збираємося поновити втрачене і продовжити дослідження.
© Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник / WWF
За оцінками співробітників заповідника, на його території проживають орієнтовно 10-14 особин рисі