The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Our News
Міндовкілля затвердило План дій для збереження рисі євразійської в Україні, розроблений спільно з WWF
З 1999 року Постійний комітет ІІІ Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), рекомендує сторонам цього договору (одним з яких є Україна) розробити національні плани дій для збереження рідкісних видів включених у її додатки, зокрема і рисі.
“Розробка і затвердження подібних нацпланів є поширеною практикою. Наприклад, в Іспанії успішно реалізують План щодо збереження рисі іберійської. Раніше в Україні було затверджено Національні плани для ведмедя та чорного лелеки. Та для рисі в Україні — це вперше. У цьому документі зведено усю наявну наукову інформацію щодо дослідження та збереження рисі євразійської та покроковість майбутньої роботи. Це дозволить краще зрозуміти ситуацію з видом, а також необхідні заходи для його збереження”, — коментує Роман Черепанин, координатор проєктів WWF-Україна.
За останні 40 років чисельність рисі євразійської в Україні зменшилася більш ніж вдвічі — з 860 до 500-400 особин. Це офіційні дані, надані лісо-мисливськими господарствами та об’єктами ПЗФ. Та ці цифри не можна назвати актуальними чи репрезентативними. Причина — відсутність єдиної системи моніторингу та зведеної бази даних про вид. Адже саме наявність актуальних даних про стан популяції рисі в Україні та їх аналіз різними науковими установами є необхідною умовою для оцінки реального природоохоронного статусу виду. Без систематичного спостереження за популяцією неможливо з’ясувати чинники, що впливають на зменшення її чисельності, а відтак — знайти шляхи усунення загрози.
“Ідея Плану дій щодо збереження рисі зародилася у середовищі науковців ще наприкінці 90-их років, однак це були лише обговорення. Декілька років тому, за ініціативи WWF-Україна та Богдана Вихора, почали пошук та залучення експертів-зоологів для створення Плану, його подальшого обговорення та рецензування. За приклад взяли зразки нацпланів по великих хижаках європейських країн. Зокрема я працював над драфтом (основою) Національного плану, коментарі до нього надав старший радник з природоохоронної діяльності WWF-Україна, завідувач відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Василь Костюшин. Ця спільна робота як експертів WWF-Україна, так і науковців з різних установ тривала 1,5 роки”, — розповідає Ігор Дикий, координатор проєктів WWF-Україна, один з розробників Національного плану.
План — це основний документ з переліком завдань та установ, що відповідатимуть за їх виконання, та додаток, що містить інформацію про вид, сучасний стан популяції, основні загрози в Україні, перелік завдань щодо плану дій з конкретизацією їх втілення, перелік літератури.
Основні заходи, що пропонує Національний план дій щодо збереження рисі євразійської:
- Налагодити систематичний і регулярний моніторинг рисі в Україні, та створити аналітичний центр, що управлятиме накопиченими даними.
- Провести детальне картування сучасного ареалу та екокоридорів по всій території поширення рисі євразійської в Україні, особливо на прикордонній території. Взяти ці території під контроль та охорону.
- Ідентифікувати нові території для створення об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі міжнародного значення на межі з Білоруссю та Румунією.
- З'ясувати чи є зв'язок між субпопуляціями Українських Карпат і Полісся, взяти під контроль та охорону ці оселища, які можуть служити “містком” між ними.
- Посилити охорону рисі євразійської від браконьєрства — незаконного полювання, придбання, збуту, розповсюдження особин, дериватів і будь-якої продукції з тварин, а також утримання в неволі.
- Здійснювати екопросвітницькі заходи серед населення.
Передбачається, що виконання Плану та поділ обов’язків координуватиме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Кінцевий термін виконання — 2026 рік, після чого отримані результати проаналізують та оновлять завдання на наступний період. Установи, вказані у переліку основного документа Плану (серед них установи природоохоронного фонду, лісо-мисливські господарства, науково-дослідні установи тощо) щорічно звітуватимуть міністерству про виконання покладених на них завдань.
“Національний план дій — невеликий, проте важливий крок для збереження рідкісних видів, зокрема рисі. Адже для такої роботи необхідні реальні кошти, закладені у бюджет і спрямовані на природоохоронні заходи, наприклад моніторинг. Неодмінною передумовою успіху також є повноцінна реалізація Плану і комплексний підхід до охорони виду. Саме це має бути закладено у національну стратегію збереження біорізноманіття, що стане дорожньою картою охорони та примноження рідкісних видів рослин і тварин, і середовища їх існування. Розробка національної стратегії збереження біорізноманіття в Україні, як частини європейського зеленого курсу буде у фокусі уваги WWF-Україна у найближчі роки”, — коментує Богдан Вихор, виконавчий директор WWF-Україна.
Робота над Національним планом дій щодо збереження рисі відбувалася в межах програми “Врятуємо рись” — єдиної комплексної програми дослідження та збереження цієї червонокнижної тварини в Україні.
Програму реалізує команда напряму "Рідкісні види" WWF-Україна. Фінансову підтримку програми “Врятуємо рись” надає Європейський Союз, WWF-Polska, бренд "Моршинська", Animagrad з анімаційним фільмом "Мавка. Лісова пісня", а також небайдужі українці, які здійснили пожертви на користь програми.
© © Ola Jennersten / WWF-Sweden