Вбивство з “помсти” є другою причиною після браконьєрства, яка впливає на зменшення кількості ведмедя у Карпатах — WWF-Україна | WWF ukraine
Вбивство з “помсти” є другою причиною після браконьєрства, яка впливає на зменшення кількості ведмедя у Карпатах — WWF-Україна

Posted on 09 September 2020

У Карпатах за рік в середньому трапляється до 10 нападів ведмедів на пасіки. Збитки від цього бджолярі оцінюють інколи в десятки тисяч гривень, адже крім вуликів вони втрачають бджіл і урожай меду. Не кожен господар може “пробачити” ведмедеві завдану шкоду. Відтак вбивство з “помсти” є другою причиною після браконьєрства, яка впливає на зменшення кількості ведмедя у Карпатах.

Вирішити цю ситуацію допомагає встановлення на пасіці електричної огорожі, що є поширеною світовою практикою. Струм, який проходить через неї, лише відлякує ведмедів від вуликів і не завдає тварині шкоди. Ведмедеві доводиться повертатися у ліс і там шукати собі їжу.

Однак висока вартість електричних огорож робить їх недоступними для багатьох, кому вона необхідна. Саме тому WWF-Україна в рамках проєкту “Співжиття заради збереження” надає їх у користування безкоштовно. Отримати електроогорожу в користування можуть лише ті господарі, хто стикався з нападами ведмедя на свої пасіки або помічав його присутність поблизу.

“Протягом останніх 5 років WWF-Україна надав у користування карпатським бджолярам 10 комплектів електричних огорож для захисту їх пасік від ведмедів. З них три — протягом останнього року, — Богдан Вихор, керівник напряму “Рідкісні види”. Але збиток від нападу ведмедя на пасіку має компенсовувати держава. Цей механізм вкрай необхідний для господарів, які втратили майно, що може коштувати, навіть, десятки тисяч гривень. Пасічництво може бути для них чи не єдиним джерелом доходу у горах. Необхідно це і для збереження ведмедя, який включений у Червону книгу України”.

Яскравим прикладом мирного співжиття з ведмедем на одній території є історія Михайла Томашевського. 15 років він вивозить свою пасіку високо у гори в урочище Никовата біля села Микуличин. За цей час він лише кілька разів зустрічав ведмедя у дикій природі і всі ці зустрічі відбувалися на відстані. Але два роки тому звір вдерся на його пасіку, розбив вулики і наробив шкоди на суму близько 35 тисяч гривень. З них 15 тисяч гривень — вартість лише бджіл.

Михайло Томашевський не шукав способу вбити ведмедя. Він вважає, що цей вид необхідно зберегти заради збереження цілісності Карпат. Натомість він скористався можливістю отримати і встановив на своїй пасіці електроогорожу. Згодом він помітив, що тварина ще намагалася залізти до бджіл і, мабуть, отримавши неприємний удар струмом, втекла. Сьогодні ведмідь хоч і може з’являтися поблизу його пасіки, але вже не наважується поласувати медом. Адже вулики під захистом і ведмідь пам’ятає цей неприємний досвід.

Історію про те, як пасічник Михайло Томашевський використовує електричну огорожу на своєму господарстві можна дізнатися з відеоролика, знятого в рамках проекту “Співжиття заради збереження”. Його створили, щоб поширювати знання про сталі практики співжиття, які допоможуть пасічникам і ведмедям мирно ділити територію у Карпатах.


“Співіснування можливе. І без втрат для обох сторін, — Роман Черепанин, координатор проєкту “Співжиття заради збереження” WWF-Україна. — Електроогорожа показала свою ефективність не тільки на пасіці у Михайла Томашевського, але й на інших у Карпатах. Це вже їх особистий досвід співжиття з ведмедем, як і наш, що такі превентивні заходи працюють. Пасічники кажуть, що тепер ведмідь винюхуватиме ласощі у лісі, зокрема дикий мед, адже може відчути його запах на відстані у кілька кілометрів. Завдяки досвіду взаємодії з електроогорожею ведмідь не турбуватиме людей і не наразиться на небезпеку”. 

Дізнавайтеся більше про те як працює електрична огорожа у публікації на сторінці Facebook WWF-Україна.
Два роки тому ведмідь вдерся на пасіку Михайла Томашевського і розбив вулики. Сьогодні тут стоїть електрична огорожа, яку надав пасічнику WWF-Україна
© WWF-Україна
Після встановлення електроогорожі напади на пасіку припинилися
© WWF-Україна