Як ботанічні дослідження допомагають у збереженні лісів?

Опубліковано 29 November 2021

Людмила Сломінська, координатор проєктів напряму “Ліси” Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

WWF-Україна має на меті зберегти якомога більше старих цінних лісів, де можуть знайти прихисток більшість червонокнижних видів тварин, комах, рослин, грибів, мохів. Для цього ми з колегами працюємо у декількох напрямах: заповідаємо праліси — найстаріші ліси України, допомагаємо лісгоспам виділяти та захищати особливі цінності для збереження (ОЦЗ). Саме про те, що таке ОЦЗ, як їх виділяти та до чого тут ботанічні дослідження, я розкажу детальніше.

Наукові дослідження критично важливі для природоохорони. Рідкісні види флори й фауни виступають “індикатором” того, що ліс цінний і потребує збереження. Водночас інтенсивна лісогосподарська діяльність негативно позначається на рідкісних видах і може призвезти до їх зникнення. Для того, щоби ми мали підстави в межах лісу запропонувати виділення особливо цінної для збереження території (ОЦЗТ), ми залучаємо експертів та проводимо польові обстеження на території лісогосподарських підприємств.

Якщо науковці на певній ділянці лісу зафіксують високу концентрацію червонокнижних видів, відповідно до вимог FSC стандарту, цю територію потрібно взяти під охорону: створити особливу цінність для збереження (ОЦЗ). На таких ділянках дозволяються лише ті заходи, які сприяють збереженню та примноженню виявлених цінностей. Лісгоспи беруть на себе зобов’язання проводити моніторинг стану збереження видів, що потребують охорони. Крім рідкісних видів, що охороняються Червоною книгою України, ОЦЗТ можуть виділятись для видів та угруповань, включених до додатків Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

На основі проведених досліджень та виявлених цінностей WWF-Україна надасть пропозиції лісовим господарствам щодо оптимізації виділених ОЦЗТ, щоб вони охоплювали максимальну кількість цінних та рідкісних видів і оселищ. До виділення ОЦЗТ потрібен не просто формальний підхід, а аналіз актуальної наукової інформації. WWF-Україна відпрацьовує саме такий підхід разом з пілотними лісовими господарствами.

Важливо тільки зазначити, що виділення ОЦЗ є обов’язковим лише для лісгоспів, які мають FSC національний стандарт системи ведення лісового господарства. Це пов’язано з тим, що правила стандарту мають вищі вимоги до захисту природних цінностей у порівнянні з національним законодавством. В межах FSC стандарту є декілька видів ОЦЗ, в цих дослідженнях для нас було пріоритетом знайти та виділити ОЦЗ першої категорії (рідкісні та зникаючі види живих організмів) та третьої категорії (рідкісні екосистеми та угруповання).

Як відбуваються ботанічні дослідження?

Упродовж липня-серпня 2021 року на території 10 лісництв 3 держлісгоспів Рівненської області: ДП “Клеванське ЛГ”, ДП “Костопільське ЛГ” та ДП “Дубенське ЛГ” проводилися ботанічні дослідження. Всі ці лісгоспи мають FSC сертифікат та виявили бажання співпрацювати з WWF-Україна заради втілення принципів сталого лісового господарства. Метою ботанічних досліджень було виявити рідкісні види флори для визначення ОЦЗТ та надати рекомендацій щодо їхньої охорони. Загалом вдалося обстежити понад 1000 га лісів.

Дослідження проводили експерти: завідувач науково-дослідного сектору національного природного парку "Дермансько-Острозький", кандидат сільськогосподарських наук Головко Оксана Вікторівна та доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства

Навчально-наукового інституту агроекології та землеустрою Національного університету

водного господарства та природокористування, кандидат біологічних наук Володимирець Віталій Олександрович.

Визначення потенційних ОЦЗТ починається з камерального аналізу планів лісонасаджень і таксаційних матеріалів. Перед дослідженнями було детально вивчено документи кожного лісництва та обрано пріоритетні для обстеження ділянки. Перевага надавалась виділам із добре збереженою рослинністю, природними деревно-чагарниковими насадженнями, заболоченими лісами та відкритими болотами.

Обстеження проводились маршрутним методом. Під час досліджень на кожній ділянці науковці визначали тип біотопу та проводили його загальний опис. У випадку виявлення рідкісних типів оселищ та біотопів із концентрацією раритетних (рідкісних) видів рослин, ботаніки робили детальний геоботанічний опис. Всього було зроблено 34 геоботанічні описи.

Результати досліджень

Всього науковці виявили 139 локалітетів (місць зростання) 39 раритетних (рідкісних) видів рослин, із них 77 локалітетів 10 видів, занесених до Червоної книги України та 62 локалітети 29 регіонально рідкісних видів. Серед видів, занесених до Червоної книги України, найбільш поширеними виявились лілія лісова, плаун річний, коручка чемерникоподібна, гніздівка звичайна. Відповідно до вимог національного FSC стандарту місця концентрації рідкісних та зникаючих видів повинні включатись в ОЦЗ 1 (Видове різноманіття: концентрації біологічного різноманіття, включно з ендемічними, рідкісними видами і видами, що перебувають під загрозою, або зникають, які є істотними на світовому, регіональному або національному рівнях).

На території, що обстежувалась, також було виявлено 12 типів оселищ базового рівня, що включені до Резолюції 4 Бернської конвенції. Відповідно до вимог національного FSC стандарту лісові ділянки, де виявлені такі типи оселищ повинні включатись до ОЦЗ 3 (Екосистеми та оселища: рідкісні й такі, що перебувають під загрозою або зникають екосистеми, оселища або рефугіуми).

На жаль, під час дослідження було виявлено і негативні тенденції. Так, наприклад, в оселищах заболочених вільхових лісів та осокових боліт внаслідок осушення та активної мінералізації відбувається зміна видового складу рослин. Стає все більше рослин, вимогливих до підвищеного вмісту азоту в ґрунті, в основному це бур’яни. А ділянки боліт і заболочених лук активно заростають чагарниковою рослинністю, переважно за участю верби попелястої. З негативних тенденцій динаміки угруповань дубово-грабових лісів — значна присутність в трав’яному ярусі адвентивних видів (випадково завезених людиною видів, не властивих для певної території).

Рекомендації WWF-Україна та наші подальші кроки

Виділити охоронні зони в місцях зростання видів рослин, занесених до Червоної книги України та Переліку регіонально рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Рівненської області та забезпечити охорону та збереження даних видів. Лісогосподарську діяльність здійснювати з врахуванням вимог Закону України "Про Червону книгу України" та Рішення Рівненської обласної ради від 07 грудня 2018 року № 1229.
Виділити особливо цінні для збереження території (ОЦЗТ) відповідно до принципу 9 національного стандарту системи ведення лісового господарства для України та розробити стратегії господарювання та заходи, які мають на меті підтримку та / або збагачення визначених особливих цінностей для збереження (ОЦЗ) та підтримку пов’язаних з ними ОЦЗТ.

WWF-Україна у свою буде сприяти тому, щоб ділянки лісів в яких є особливі цінності для збереження (ОЦЗ) офіційно були виділені лісгоспами та у них не проводилося господарської діяльності. Окрім ботанічних досліджень з метою визначення ОЦЗТ, наші науковці провели також ентомологічні, орнітологічні та хіроптерологічні (вивчення кажанів та рукокрилих) дослідження.

Поряд з дослідженнями, ми також проводимо для зацікавлених лісгоспів семінари, на яких вчимо самостійно проводити дослідження та виділяти ОЦЗТ. Семінари присвячені аналізу потенційних загроз для ОЦЗ — недоцільні та надмірні рубки, браконьєрство, надмірні полювання, збір грибів, ягід та рекреація, поширення інвазійних видів тощо, та виробленні системи заходів для недопущення цих загроз. Наша мета, не лише навчити лісогосподарства методології визначення цінностей для збереження, але й допомогти їм усвідомити, чому ці цінності потребують охорони.

Людмила Сломінська, координатор проєктів напряму “Ліси” Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

Лілія лісова (Lilium martagon)

Як ботанічні дослідження допомагають у збереженні лісів?

Поділіться цим!