What would you like to search for?

Our News

Загибель чи підозра загибелі червонокнижної тварини. Правовий алгоритм дій

16 квітня 2023 року біля села Домашин у Закарпатській області місцеві мешканці помітили самотнє ведмежа. Про знахідку повідомили Ужанський національний природний парк, співробітники якого забрали тварину під тимчасову опіку, а також повідомили про це широку громадськість через власні канали. А вже через два тижні у мережі з’явилась фотографія трьох прикордонників біля мертвого ведмедя і припущення, що це зображення матері знайденого ведмежати. Саме ця остання публікація викликала в мережі бурхливе обговорення, обурення суспільства, запитання та пошуки винуватців. 

На думку Софії Шутяк, адвокатки, старшої експертки з екополітик WWF-Україна, така реакція є запізнілою, адже більшість запитань та дій мали відбутися ще тоді, коли тільки знайшли ведмежа. У цьому матеріалі вона пояснює, як необхідно діяти у такому випадку згідно з Законом України.          
 

Ведмідь бурий (Ursus arctos) — рідкісний вид, включений до Червоної книги України (далі ЧКУ) зі статусом “зникаючий”, до Червоного списку МСОП, списків CITES і Бернської конвенції (як вид, що підлягає особливій охороні). Ефективні заходи охорони: збереження і заповідання первісного середовища існування виду, екопросвітницька робота з населенням та інші заходи.

Охорона об'єктів ЧКУ забезпечується, зокрема, шляхом установлення особливого правового режиму охорони видів тваринного і рослинного світу, заборони їх використання (добування та збирання) в господарських та військових цілях.



Закон України “Про Червону книгу України” не проводить різниці у захисті дорослої особини та дитинчати тварини. Проте Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження” наголошує на важливості збереження родинних зв’язків між батьками та потомством. Відомо, що дитинча не може існувати без мами. А відповідно, якщо ведмежатко без матері — значить відбулося зникнення дорослої особини ведмедя. І причин для цього може бути декілька, наприклад природна смерть тварини, незаконне полювання чи турбування тварини. 

Отже, як мають розгортатися події у випадку знахідки ведмежати без матері у не властивому йому місці, наприклад населеному пункті відповідно до закону

Живі організми помирають з різних причин. Тож ситуацію варто оцінити на предмет наявності хвороби чи іншої небезпечної ситуації, що могли стати причиною розділення ведмежати та його матері.

1. Особа, яка виявила тварину, має повідомити про це відповідні органи влади, а також, Держпродспоживслужбу, що має оцінити стан здоров’я тварини та виключити її потенційну хворобу. Адже однією із причин відсутності матері ведмежати може бути смерть від хвороби (Перелік особливо небезпечних (карантинних) хвороб тварин).

Це передбачено Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Закону України “Про ветеринарну медицину”. Серед надзвичайних ситуацій природного характеру зазначені такі, що зумовлені хворобою диких тварин. Згідно зі Статтею 37 Кодексу цивільного захисту України біологічний захист населення, тварин і рослин передбачає такі дії:
  • своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
  • прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;
  • проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики біологічного зараження населення;
  • своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
  • запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;
  • здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;
  • надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами;
  • інші заходи біологічного захисту залежно від ситуації, що склалася.

Біологічний захист населення, тварин і рослин додатково включає встановлення протиепідемічного, протиепізоотичного¹ ² та протиепіфітотичного³ режимів та їх дотримання суб’єктами господарювання, закладами охорони здоров’я та населенням. Здійснення заходів біологічного захисту покладається на суб’єктів уповноважених захищати населення, території, навколишнє природне середовище і майно, згідно з вимогами цього Кодексу (у мирний час, а також в особливий період) у межах реалізації заходів держави щодо оборони України. Залежно від надзвичайної ситуації це можуть бути центральні органи виконавчої влади (Міністерства, агенції тощо), інші державні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадські організації. Координується робота суб'єктів здійснення цивільного захисту через Раду національної безпеки і оборони України та КМУ.

¹ Протиепізоотичні заходи організаційно-господарська та спеціальна ветеринарно-санітарна діяльність, у тому числі профілактична і діагностична, спрямована на запобігання заразним хворобам тварин, їх виявлення та ліквідацію. (ВР України, Закон "Про ветеринарну медицину" від 25.06.1992 N 2498-XII).
² Положення про Державну та типову надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2022-%D0%BF#Text.
³ Епіфітотія — значне поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території. (ВР України, Кодекс цивільного захисту "Кодекс цивільного захисту України" від 02.10.2012 N 5403-VI).


2. З’ясувати обставини, чи не було надзвичайних ситуацій, що могли зумовити смерть ведмедиці (повінь, пожежа, напад хижих звірів тощо) і могли розділити матір та дитинча.

Для координації робіт з ліквідації конкретної надзвичайної ситуації та її наслідків на державному, регіональному, місцевому та об’єктовому рівнях утворюються спеціальні комісії з ліквідації надзвичайної ситуації. Оскільки обов’язок із гарантування безпеки покладено на державні органи влади — саме відповідні органи мали б відреагувати та скликати комісію ТЕБ та НС Закарпатської області, та скласти план реагування на відповідну ситуацію.

Для цього фізичній особі, яка виявила тварину потрібно повідомити будь-який (найближчий) орган влади чи установу. Наприклад, у ситуації із ведмежам — це сільська рада та адміністрація Ужанського Національного природного парку. 

3. Слід здійснити судове розслідування, для з'ясування, чи не відбувся злочин проти довкілля (наприклад, Стаття 248 ККУ “Незаконне полювання”, Стаття 238 ККУ “Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення”, Стаття 364 ККУ “Зловживання владою або службовим становищем”). 

Для цього слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше ніж 24 години після подання заяви (повідомлення) або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний: 
  • внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; 
  • розпочати розслідування; 
  • через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 

У цій ситуації із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до поліції може звернутися будь-хто — фізична або юридична особа, яка і не є потерпілим, наприклад особа що виявила ведмежа, чи громадська організація що працює у сфері захисту диких тварин. Заявник має право:
  • отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
  • отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Інформація у ЗМІ щодо факту зникнення червонокнижного виду (ведмедиці) та підозра   щодо незаконного полювання є підставою для самостійного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування слідчим, дізнавачем, прокурором. Окремо у процесі досудового розслідування має бути надана оцінка дій уповноважених органів відповідальних за державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення видів, занесених до ЧКУ: чи здійснювався облік барлогів, чи прикордонники та інші особи на місці ознайомлені щодо правил поведінки з ведмедями, наявність генетичного матеріалу, що дозволить ідентифікувати наявність зв’язків між дитинчам та ведмедицею тощо. 

Заяву може подати й потерпіла особа. Потерпілою особою у такій справі є народ України в особі широкого кола уповноважених осіб. Закон України “Про Червону книгу України” містить великий перелік органів влади, відповідальних за державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до ЧКУ: 
  • Кабінет Міністрів України; 
  • Міндовкілля; 
  • Державне агентство лісових ресурсів; 
  • Державне агентство меліорації та рибного господарства України
  • Державна екологічна інспекція України; 
  • Рада міністрів Автономної Республіки Крим; 
  • місцеві державні адміністрації, інші уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, 
  • органам місцевого самоврядування

Потерпілі можуть бути залученими вже до розпочатого досудового розслідування.

Незаконне полювання

Стаття 248 Кримінального кодексу України визначає, що незаконне полювання — це порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до ЧКУ. 

Відповідно до Постанови КМУ від 7 листопада 2012 р. № 1030 розмір компенсації за незаконне добування, знищення ведмедя становить 100-130 тисяч грн за одну особину. Немає різниці між вартістю відшкодування молодої особини чи дорослої.

Незаконне полювання карається штрафом від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 160 до 240 годин, чи обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, наприклад, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. 

Істотною шкодою у Статті (якщо заподіяні матеріальні збитки) вважається та, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. У випадку з ведмедем 100 тисяч грн — є істотною шкодою. Таким чином, за фактом зникнення дорослої особини матері мало бути відкрито кримінальне провадження, у результаті якого мають бути перевірені різні припущення, що могли призвести до зникнення дорослого ведмедя. Якщо виявиться, що причиною є діяльність людини — доречно перевірити ще кваліфікацію по Статті 364 “Зловживання владою або службовим становищем” та Статті 238 “Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення”.

Наголошуємо, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 


 

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію