The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Нелегальні рубки для отримання деревини — основна загроза для лісів України. Мова йде не лише про незаконні рубки, здійснені без жодних дозвільних документів (які також зустрічаються під назвою “самовільні”), а і про рубки, здійснені із наявною дозвільною документацією, та які відбуваються з порушенням законодавства. Процедури погодження рубок прописані в низці нормативно-правових документів, проте, часто недостатньо чітко. Це створює конфлікти і системні порушення.
Показники обсягу незаконних рубок різняться залежно від методології оцінки і визначення самого поняття незаконної рубки: значення коливаються від 0,1% до 20-30%*. Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2016 році незаконна заготівля деревини становила 27 000 кубометрів, тобто 0,17% від загальної кількості деревини. За оцінками незалежних експертів та Світового Банку цей показник може становити приблизно 3,2-4,8 млн кубометрів деревини.
Окремою загрозою є рубки у старих лісах природного походження, зокрема пралісах та квазіпралісах. Молоді насадження не здатні компенсувати втрати, пов'язані з порушенням старолісся, зокрема втрату оселищ грибів, тварин і рослин, що потребують старих лісових ділянок. Саме тому, одне з основних завдань — збереження цінних лісів, їх ідентифікація та запуск офіційних процедур надання їм природоохоронного статусу.
У випадку офіційних дозволених рубок лісів, мова може йти про “недоцільні рубки”. Це екологічно не обгрунтовані рубки, проведення яких призводить до непотрібного знищення лісових оселищ у лісах, що мають велику природоохоронну цінність.
*Nellemann, C. (Editor in Chief); Henriksen, R., Kreilhuber, A., Stewart, D., Kotsovou, M., Raxter, P., Mrema, E., and Barrat, S. (Eds). 2016. The Rise of Environmental Crime – A Growing Threat To Natural Resources Peace, Development And Security. A UNEP INTERPOL Rapid Response Assessment. United Nations Environment Programme and RHIPTO Rapid Response–Norwegian Center for Global Analyses, www.rhipto.org - доступно тут)

WWF-Україна працює над підвищенням інституційної спроможності правоохоронних органів, місцевих громад і активістів у боротьбі з незаконними рубками лісів. Зокрема у проєкті громадського моніторингу “Лісова варта”.
Зараз WWF-Україна продовжує роботу з протидії незаконним рубкам з акцентом на їхнє попередження. Це включає тренінги, рекомендації і методики WWF, які можуть сприяти реалізації громадського контролю у процесі погодження рубок, дотриманню законності та конструктивному діалогу між місцевими громадами та лісовими господарствами. Місцеві жителі зможуть захищати цінні для них ліси, беручи активну участь у процесах прийняття рішень, а лісові господарства знизять рівень напруженості у відносинах з ОТГ та зможуть без перешкод здійснювати свою діяльність, враховуючи екологічні та соціальні аспекти лісового господарства.
Інша діяльність WWF з протидії нелегальним та надмірним рубкам:
-
підвищення обізнаності правоохоронних органів в питаннях управління цінними лісами,
-
розробка змін до законодавства для боротьби з незаконними рубками,
-
регулярні моніторингові виїзди у ліси найбільшої природоохоронної цінності для перевірки на наявність незаконних або не доцільних рубок.
-
дослідження “Аналіз прогалин: Україна” для кращого розуміння лісової злочинності та виявлення викликів в рамках мережі правозастосування,
-
матеріали тренінгів для волонтерів і активістів щодо виявлення та фіксації лісових порушень проєкту “Лісова варта”,
-
онлайн-тренінг “Лісовий курс” для тих, хто прагне отримати знання для ефективного збереження лісів в Україні.
-
“Рекомендації щодо поліпшення правозастосування у сфері лісової злочинності”, щоб краще зрозуміти виклики в мережі правозастосування та нормативні норми, необхідні для боротьби зі злочинністю на регіональному рівні.