Звіт WWF “Жива планета" 2020. Український коментар

Опубліковано 9 September 2020

Згідно Звіту WWF "Жива планета" 2020, який оприлюднено 10 вересня 2020 року, популяції* ссавців, птахів, амфібій, рептилій та риб у всьому світі зазнали скорочення в середньому на дві третини за менше ніж пів століття. Причини — переважно ті самі типи екологічного руйнування, які сприяють виникненню зоонозних хвороб, зокрема COVID-19.

Проєкт WWF "Жива планета" вже кілька десятиліть збирає та аналізує дані про стан популяцій та видів по всьому світу. Які дані ми маємо по Україні?

В Україні майже не відбуваються дослідження чисельності популяцій тварин та рослин, які б дали розуміння зміни розмірів їх популяцій у національних масштабах. Вчені здійснюють моніторинг стану лише дуже обмеженого числа видів. Моніторинг не охоплює навіть ті з них, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними угодами. Основна причина – відсутність національного пріоритету у питаннях збереження природи, а отже – ресурсів та плану дій. Без державної системи моніторингу біорізноманіття ми втрачаємо зв'язок з реальністю, не розуміючи стану екосистем, від яких залежить здоров’я та добробут українців.

Водночас відбувається неконтрольований відстріл тварин браконьєрами (зокрема рисі, ведмедя бурого, лося), основним мотивом якого, згідно досліджень WWF-Україна, є бажання отримати трофей та самоствердитися. Великі тварини з низьким репродуктивним потенціалом, які мають комерційну цінність, страждають найпершими. Експерти WWF-Україна проаналізували дані про стан популяцій рисі та ведмедя за останні 10 років і виявили, що їх чисельність не зростає, незважаючи на довготривалий охоронний статус (ведмідь включений до Червоної книги України у 2003 році, рись - 1994-му).

Цього року до звіту "Жива планета" було включено Індекс стану прісноводних популяцій. Що ми знаємо про них в Україні?

Хоча кількісних даних про стан популяцій прісноводних видів та тих, що пов’язані з водоймами (амфібії, птахи, ссавці), занадто мало для надання точних оцінок, ми спостерігаємо, що різке зменшення чисельності "водних жителів" є актуальним і для України.

Це пов’язано з трансформацією річок – випрямлення русла, створенням штучних бар'єрів, руйнуванням природних комплексів у заплавах, зокрема для агровиробництва, видобутком піску та гравію в руслах і суцільною вирубкою лісів. Але системно в Україні не запроваджено моніторинг прісноводних біологічних ресурсів та плану дій із відтворення популяцій не має.

Автори "Живої планети" визначають руйнування природних систем на планеті як основну загрозу не лише для тварин, а й для людей. Чи це актуально для України?

Так. В деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це знищує спроможність природи надавати нам такі екосистемні послуги як чиста вода та повітря, сприятливий клімат, родючи грунти.

Одними з найбільш порушених в Україні є екосистеми боліт та степової зони. Площа степів за останні десятиліття скоротилася з 40% території країни до лише кількох відсотків. На Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт.. Згідно з інструментом WWF Water Risk Filter, стан екосистемних послуг прісноводних ресурсів в Україні перетнув позначку «високий ризик» і впевнено прямує до статусу «дуже високий ризик», що відчувають жителі вже по всій території України.

Звіт "Жива планета" 2020 визначає необхідність збільшувати площі природних територій, у тому числі тих, що перебувають під охороною. Згідно нещодавно прийнятої Європейської стратегії з біорізноманіття до 2030 ЄС планує надати охоронний статус 30% своєї території. Що відбувається в Україні?

Станом на 1 січня 2020 року в Україні лише 6,77% площі країни заповідні. Цей показник має збільшуватися. Насамперед необхідно прискорити надання найвищого охоронного статусу українським пралісам, квазіпралісам та природним лісам, яких, за оцінкою WWF, лише в Карпатах близько 100 тисяч га. І тільки близько 57 000 га мають природоохоронний статус, зокрема, завдяки роботі WWF-Україна. Вкрай важливим є також збереження природних луків, перш за все вздовж Десни та Сейму, які зараз знищуються посівами кукурудзи, соняшнику та, рапсу.

Для порівняння Стратегія з біорізноманіття Євросоюзу передбачає, що до 2030 року щонайменше 30% території ЄС повинні стати природоохоронними. Ідею розширення територій для збереження природи в Україні підтримує переважна частина наших співгромадян. 90% опитаних у національному дослідженні, проведеному соціологічною агенцією Info Sapiens на замовлення WWF-Україна у серпні 2020 року, вважають, що варто створювати території природно-заповідного фонду, навіть лише з метою збереження тварин, зокрема ведмедей та рисей.

Варто також переглянути цілі, які ставляться перед системою природно-заповідного фонду, та комплекс знань і компетенцій людей, які в ній працюють. Очевидно, що пізнавальний, оздоровчий, мистецький, духовний та інноваційний потенціал цих територій для людей не використовується.

ПРОПОЗИЦІЯ WWF ЩОДО ДІЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЗУПИНЕННЯ ТЕНДЕНЦІЇ ДО ВТРАТИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ:

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

● категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу і загалом повернути в стан природних територій (боліт, луків, степу, лісу) частину малоефективних для агровиробництва орних земель (за деякими оцінками – близько 10 млн га).

● заборонити дренаж природних територій по всій країні

● збільшити площу земель лісового фонду (зокрема, за рахунок самосійних лісів) та перевести похідні монокультурні насадження в природні (багатовидові).

● провести масштабне відновлення природних водно-болотних угідь та торфяників, особливо на Поліссі.

● збільшити відсоток природоохоронних територій, спираючись на загальноєвропейські цілі (до 30% території до 2030 року) та переглянути бачення та цілі існування цих територій.

2. Вже у 2021 році створити національну стратегію з біорізноманіття на найближчі 10 років, яка враховуватиме комплексні питання з моніторингу живих організмів, управління їх популяціями та дії для відновлення цінних природних комплексів.

До липня у Дунаї зазвичай відбувається скат молоді осетрових. Але в цьому році українські науковці та рибалки зафіксували лише поодиноких особин. Найбільш вірогідна причина невдалої нерестової кампанії – зниження рівня водності Дунаю.

Осетрові риби є видами на межі зникнення. Всі види осетрових, які мешкають в Україні, включені до Червоної книги України з 2009 року. Але відновитися популяціям не вдається навіть за умови високого охоронного статусу – переважно через браконьєрство та руйнування оселищ.

Проте ми здатні ефективно охороняти осетрові види в Україні. За наявності ресурсів для моніторингу можна точно визначити чисельність популяцій та міграційні шляхи риб, а отже, створювати дієві плани з охорони та навіть зариблення. І, можливо, з часом, коли популяції збільшуватимуться, – можна буде відновити любительське та комерційне рибальство на осетрових.

3. Негайно ініціювати масштабне дослідження впливу хімічних речовин, що використовуються у захисті рослин на природний світ та зменшити їх використання. Зокрема тих, що використовуються в агровиробництві та пов'язані з втратою комах-запилювачів, наприклад бджіл, від яких залежить наша продовольча безпека.

4. Запровадити моніторинг водних біологічних ресурсів та здійснювати управління над їх добичею.

5. Створити плани дій з трансформації всіх секторів економіки для зменшення навантаження на природу. Основою може слугувати Європейський зелений курс – програма дій Європейської комісії, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

6. Запровадити дієвий план боротьби з браконьєрством

7. Забезпечити належне фінансування програм, пов'язаних із зменшення навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.

8. Сприяти розвитку дружніх до природи мислення та поведінки на рівні кожного українця.

Станом на 1 січня 2020 року в Україні лише 6,77% площі країни заповідні

Одними з найбільш порушених в Україні є екосистеми боліт та степової зони

Ставлення українців до ведмедя і рисі

Короткий виклад Звіту Повна версія Звіту Все про Звіт "Жива планета" Популяції диких тварин скоротилися у середньому на дві третини з 1970 року. Звіт WWF “Жива планета" 2020

Звіт WWF “Жива планета" 2020. Український коментар

Поділіться цим!