У польовому сезоні 2021 року, WWF-Україна із залученням фахівців-біологів різних профілів розпочав наукові дослідження у пілотних лісгоспах Рівненщини та Житомирщини, з метою виявлення рідкісних та зникаючих видів флори і фауни та надання рекомендацій щодо оптимізації мережі особливих цінностей для збереження ОЦЗ у лісгоспах. 

Навіщо проводити дослідження кажанів?

WWF-Україна має на меті зберегти якомога більше цінних лісів України, бо саме вони є прихистком для сотні рідкісних видів тварин, грибів і рослин, які здебільшого не можуть існувати у штучних чи господарські освоєних лісах. Тут стає в нагоді один з інструментів сталого лісового господарства — FSC сертифікація, зокрема механізм виділення мережі особливих цінностей для збереження (ОЦЗ).

Принцип 9 національного FSC стандарту передбачає виділення 6 категорій ОЦЗ, 2 з яких спрямовані на охорону біорізноманіття: ОЦЗ 1 — збереження рідкісних та зникаючих видів; ОЦЗ 3 — збереження екосистем та оселищ. Сертифіковані лісові господарства беруть на себе добровільні зобов’язання щодо виявлення ОЦЗ, нанесення їх на картографічні матеріали та веденню лісового господарства у спосіб, що сприяє максимальному їх збереженню. 

Проаналізувавши повноту та якість мережі ОЦЗ у частині сертифікованих лісових господарств експерти WWF-Україна дійшли висновку, що вона не завжди є оптимальною. До категорій ОЦЗ 1 та ОЦЗ 3 включені переважно вже наявні об’єкти природно-заповідного фонду, де види та оселища охороняються відповідно до вимог чинного законодавства. Але ж місця концентрації рідкісних видів та цінні екосистеми трапляються і поза межами заповідних об’єктів, тому вони потребують додаткової ідентифікації та захисту. 

Саме тому в польовому сезоні 2021 року, WWF-Україна із залученням фахівців-біологів різних профілів розпочав наукові дослідження у пілотних лісгоспах Рівненщини (Клеванський, Костопільський, Дубенський) та Житомирщини (Житомирський). Метою досліджень є виявлення рідкісних та зникаючих видів флори і фауни та надання рекомендацій щодо оптимізації мережі ОЦЗ у лісгоспах. Паралельно з дослідженнями, експерти WWF-Україна проводили навчання для працівників лісгоспів.

На сьогодні завершені роботи з визначення комах та кажанів. Дослідженням рукокрилих займались: Гуков Віталій Сергійович, аспірант біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна; Прилуцька Альона Сергіївна, кандидат біологічних наук, голова правління НГО "Український незалежний інститут екології" та Шуленко Альона Віталіївна, студентка кафедри зоології ХНПУ імені Г. С. Сковороди.
 

В своїх дослідженнях експерти з рукокрилих орієнтувалися на старі ділянки лісу (можливість наявності дупел), відкриті та заплавні ділянки (місця полювання багатьох видів) та водойми (місця полювання для деяких видів та джерело води для більшості видів). 

Дослідження проводили методом відлову павутинними тенетами. Спеціалізовані павутинні тенета встановлювали в місцях прольоту рукокрилих на всю ніч. Точки відлову вибирали так, щоб вони охоплювали всі поширені біотопи, наприклад, ліс, берег водойми, узлісся. 

Відловлених тварин розміщували в полотняних мішечках, окремо за біологічними видами. Розміщення у бавовняних торбинках - найбільш безпечний і комфортний спосіб перетримки кажанів, який практикується у всьому світі. Вони чіпляються лапками за тканину і висять, як у природних сховищах.

Огляд тварин здійснювали протягом дня після відлову: визначали видову приналежність, стать, вік, репродуктивний стан, вимірювали довжину передпліччя і зважували. Виділяли дві вікові групи: доросла особина, тобто всі тварини після зимівлі у віці від 9-10 місяців і самостійне дитинча. Тварин мітили спеціальними алюмінієвими кільцями. В наступну ніч всіх тварин відпускали. 

Результати досліджень

В ході дослідження було спіймано 125 особин кажанів 10-ти видів: Nyctalus noctula (вечірниця руда), N. leisleri (вечірниця мала), Eptesicus serotinus (пергач пізній), Pipistrellus nathusii (нетопир лісовий), P. pygmaeus (нетопир пігмей), P. kuhlii (нетопир білосмугий), Vespertilio murinus (лилик двоколірний), Myotis daubentonii (нічниця водяна), M. brandtii (нічниця Брандта), Barbastella barbastellus (широковух звичайний). Наявність молодих особин або вагітних чи лактуючих дорослих самиць підтверджує факт розмноження видів на цій території.

За висновками експертів чисельність рукокрилих на досліджуваних територіях є низькою, що може бути спричинено малою часткою старих дуплистих дерев та/або недостатньою кормовою базою (чисельність комах), які залежать, в тому числі від наявності мертвої деревини у лісі. 

Для збереження та покращення стану літнього населення рукокрилих на досліджуваній території експерти рекомендують:

1. Зберегти ділянки старовікових (різновікових) дібров з старими дуплистими деревами. Перспективними кварталами для цих цілей є 46, 47, 49, 50, 72, 73 в Смизькому лісництві та 50, 57, 46, 45, 95, 96, 97, 99, 100 в Корабельному лісництві;
2. Не вилучати травмовані дерева з дуплами та/або розміщувати на дерева штучні сховища для рукокрилих в місцях їх концентрації;
3. Не вилучати всю деревину з лісу, залишати частину мертвої деревини для розвитку різноманітної кормової бази (комах);
4. Зберігати, не висушувати заболочені території. Ці території багаті на кормові об’єкти кажанів – різних комах.