Чи годувати диких тварин і як пожежі вплинуть на плани WWF у Чорнобильському заповіднику | WWF ukraine
Чи годувати диких тварин і як пожежі вплинуть на плани WWF у Чорнобильському заповіднику

Posted on 25 April 2020

Богдан Вихор, керівник напрям Рідкісні види Всесвітнього фонду природи WWF-Україна
Пожежі у Чорнобильській зоні викликали водночас багато питань – що відбувається з радіаційним фоном, задимленням, лісом, готовністю пожежних загонів. І, звичайно, з тваринами. Небайдужість значної частини українців та енергія, спрямована на допомогу потерпілим вражають. В дні пожеж Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, де від полум’я постраждало менше 5% території (приблизно 11 500 га), ледве справляються із кількістю звернень про готовність рятувати, годувати тварин і, навіть, отримував звинувачення у тому, що для них робиться недостатньо.

Природа переживала пожежі мільйони років і має механізми відновлення. Саме тому один з принципів заповідання – мінімальне втручання людини у процеси, що відбуваються на «дикій» території. Тут розвиваються взаємодії хижак-жертва, тварини гинуть від хвороб, паразитів чи старості та стихійних лих без впливу зі сторони. Диких тварин не підгодовують і не лікують. Штучна підгодівля тварин, які роками давали собі раду без людей, може принести їм більше шкоди, ніж користі. В результаті екосистема почне потроху вибудовувати залежність від людини та втрачати власну силу для виживання та відновлення.

Коли дикі тварини відчувають, що наближається пожежа (а це відбувається значно швидше, ніж у випадку з людиною, через більшу розвиненість у тварин сенсорних органів), вони покидають небезпечну територію. Звичайно, рятуються не всі. Найбільша здатність до виживання у пожежах – у великих тварин – ссавців, копитних та хижаків, і птахів. Патрулі Чорнобильського заповідника наразі не виявили тіл загиблих тварин - великих ссавців, копитних чи рідкісних рисей. Так, коні Пржевальського не тільки встигли втекти від вогню, а навіть не втратили можливість харчуватися, оскільки 95% території заповідника не постраждала. Крім цього пожежі в зоні відчуження мали розсіяний характер - горіло в багатьох місцях, проте площами, які вдалося приборкати, і вже через місяць згарища забуяють густою травою. Підгодівля тварин у цьому випадку точно не є необхідною.

У чорнобильській пожежі вигоріло чимало комах, земноводних і плазунів, дрібних ссавців, які не змогли втекти чи сховатися – особливо їжаків та зайців, у яких в цей час період розмноження. Птахи, які звили гнізда покинули їх під час пожеж. Але поки ще мають достатньо часу, аби зробити нові та привести у світ малечу. Масове народження копитних тварин у Чорнобильській зоні припадає на травень. Тому вагітні самки оленів, козуль, коней Пржевальського чи лосей, сподіваємося, зможуть народити у безпеці. Хоча остаточну оцінку стану тваринного та рослинного світу є сенс робити, коли в зоні завершиться тління і протипожежна робота.

 Вплив пожеж на проекти WWF у Чорнобильській зоні

Протягом року ми разом з Чорнобильським радіаційно-екологічним біосферним заповідником проводимо дослідження рисі на Поліссі. Цих скритних хижаків, включених до Червоної книги України, за попередніми оцінками, в нашій країні мешкає не більше 500 особин, у Чорнобильському заповіднику за попередніми підрахунками цього року може бути 10-14 особин. Тому дані щодо поширення рисі є важливими для реалізації програм її збереження. У весняний період відбувається пасивний моніторинг за допомогою фотопасток, частину з яких ми, на жаль, втратили у пожежах. Але плануємо поновити, аби не припиняти дослідження.

Наразі немає загрози для реалізації ще одного запланованого  WWF-Україна проекту підтриманого адміністрацією зони відчуження - завезення у Чорнобильську зону біловезької лінії зубра. Місце відібране для будівництва вольєра та тимчасової санітарної перетримки тварин залишилось неушкодженим, пожежі вирували далеко від цієї важливої території, а саме воно оточене меліоративними каналами, наповненими водою. Зубри активно поїдають та витоптують траву, та паростки дерев у лісі, тим самим зменшуючи запаси сухої рослинності. Проте, щоб присутність копитних впливала на зменшення ризиків виникнення пожеж, їх популяції мають бути більш стабільними і чисельними. Це також стосується коней Пржевальського, лосей, козуль, оленей та інших.

Їх більша присутність може впливати на масштаби розповсюдження пожеж, але не на виникнення. Адже в сучасному світі, та й у Чорнобилі зокрема, більшість з них спричинені людьми. Пожежі самі по собі мають як негативний, так і позитивний ефект для природи. Але про позитивний ефект можна говорити, лише коли це природна пожежа, яка виникла в результаті погодних умов, наприклад удару блискавки, на території, де роками накопичувався матеріал для горіння у вигляді сухої рослинності та її залишків. І відбувається це досить рідко. Частота пожеж значно зросла через безвідповідальність людей, загострену змінами клімату та дефіцитом вологи, тому екосистеми не мають часу на повноцінне самовідновлення.

Ми розуміємо, що підняття штрафів за підпали трави (за умов зміни клімату та масштабних втрат природних територій) є кроком у бік вирішення проблеми проте далеко не самим вирішенням. І Україна ще має шанс знизити ризик виникнення супер-пожеж та надати більше стійкості екосистемам країни і власному добробуту. У WWF немає сумнівів, що рішення лежать у площині наступних системних заходів на рівні країни:

·        Створення більш стійких (зокрема до пожеж), багатовидових різновікових лісів, наближених до природних, адже найбільше горять штучно насаджені плантації одновидових культур, зокрема хвойних.

·        Заборона на осушення боліт і торфовищ поряд з  впровадженням національної програми відновлення водно-болотних угідь та їх гідрологічного режиму.

·        Припинення втрачання цінних природних екосистем України заради господарських цілей та відновлення степових територій. Адже у деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. Це знищує природний водний "буфер" (спроможність ландшафту накопичувати та зберігати воду), впливає на якість води та її баланс загалом, а це призводить до ерозії, посух, а як наслідок виникнення пилових бур.

Саме завдяки таким максимально природним рішенням ми можемо знизити ризики не лише для самої природи, але для життя і здоров’я людей. Природа щорічно надає нам так звані екосистемні послуги, які оцінюються мільярдами гривень щорічно тільки для України - очищення води, повітря, утримання води та стабілізація грунту, чи “робота” комах-запилювачів, від яких залежить урожай та добробут нашої сільськогосподарської країни. Нам тільки необхідно згадати, що все, що ми маємо, походить від з неї.
Коні Пржевальського встигли втекти від вогню і не втратили можливість харчуватися
© Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник / Денис Вишневський
Оцінку втрат у заповіднику робитимуть, коли завершиться тління і протипожежна робота
© Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник / Денис Вишневський
Від пожеж у Чорнобильському заповіднику постраждало майже 5% території
© Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник / Денис Вишневський
Україна може надати стійкості екосистемам і знизити ризик виникнення супер-пожеж
© Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник / Денис Вишневський