The WWF is run at a local level by the following offices...

Чи справді чорна ікра надзвичайно корисна?

Опубліковано 18 July 2019

В Україні та світі поширеною є думка про надзвичайну користь чорної ікри для здоров’я. За запитом "чорна ікра користь" пошукові системи видають десятки різноманітних статей, а деякі лікарі радять вживати чорну ікру для лікування та профілактики чималої кількості захворювань. На перший погляд, нічого страшного в такому підході немає. Але варто пам’ятати, що чорна ікра є продуктом, який отримується з вкрай рідкісних осетрових риб. В Україні усі види осетрових – стерлядь, білуга, російський осетр та інші – занесені до Червоної книги. Поширеною є думка про виняткову користь чорної ікри, особливо від риб в дикій природі, що не грає осетровим на руку, стимулюючи їх незаконний вилов.

Більшість корисних властивостей чорної ікри, про які зазвичай йде мова, обумовлені вмістом наступних сполук та елементів:

Вітаміни (A, група В, С, Е, D);
Макро- та мікроелементи;
Незамінні амінокислоти;
Омега-3 ненасичені жирні кислоти.

Та чи дійсно вміст таких сполук та елементів у чорній ікрі настільки винятковий?

Ікра лососевих риб (т.з. червона ікра), а також ікра лобаня та минтая нічим не поступаються ікрі осетрових за вмістом білків і, в тому числі, незамінних амінокислот. Більш того, вміст білків є значним і в інших рибних продуктах – м’ясі та печінці, в тому числі консервованих.

Чорна ікра не містить набагато більше кальцію, магнію, фосфору, калію та заліза, ніж, наприклад, ікра лососевих риб, або ж тріски чи оселедця. Більш того, за вмістом певних елементів ікра інших риб переважає ікру осетрових. Такі звичайні продукти, як молоко, яйця, м’ясо морської та прісноводної риби, містять таку ж саму або навіть більшу кількість окремих мікро- та макроелементів. Вищесказане стосується і селену, який часто рекламується як ліки від будь-яких хвороб.

Згідно загальнодоступних джерел, червона ікра, ікра оселедця та тріски нічим не поступаються чорній за вмістом вітамінів групи В, вітамінів Е та PP. При цьому, м’ясо звичайних видів прісноводних та морських риб, а також печінка тваринного походження, яйця, злаки містять набагато більшу кількість деяких з цих вітамінів, в т.ч. вітаміну А.

Якщо порівняти чорну та червону ікру за вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот, то виявиться, що набагато більше їх саме в лососевій ікрі. При чому стосується це не тільки диких, а і вирощених в неволі особин. Більш того, вміст поліненасичених жирних кислот в ікрі лобаня майже ідентичний такому в осетровій ікрі. Тим не менш, раціонально отримувати омега-3 поліненасичені жирні кислоти з м’яса риби, адже його споживання в достатній кількості більш ймовірне, ніж споживання чорної ікри.

Як бачимо, чорна ікра за своїм складом не є унікальною і спокійно може замінюватись в раціоні як ікрою інших видів риб, так і риб’ячим м’ясом або ж просто різноманітним раціоном взагалі. Неабияка ціна чорної ікри навряд чи дозволить споживати її в значних кількостях, достатніх для задоволення потреби в будь-якій з речовин або елементів. Ніякий продукт не є панацеєю, тож набагато корисніше мати різноманітний раціон, споживати достатню кількість молочних продуктів, риби, зернових та злаків, овочів, фруктів.

Якщо споживання чорної ікри все ж є принциповим, то обирати варто ікру перевірених виробників, з відповідним маркуванням на упаковці. Пам’ятайте, що купуючи неперевірені ікру чи м’ясо осетрових, ви робите свій внесок в знищення цих красивих та рідкісних риб.

Джерела:

1. United States Department of Agriculture - National Nutrient Database for Standard Reference Legacy Release (https://ndb.nal.usda.gov/ndb/search/list?home=true)
2. European Food Safety Authority – Food Composition Data (https://www.efsa.europa.eu/en/data/food-composition)
3. Suhendan Mol & Sabahat Turan (2008) Comparison of Proximate, Fatty Acid and Amino Acid Compositions of Various Types of Fish Roes, International Journal of Food Properties, 11:3, 669-677
4. Gong, Yangyang, et al. "Nutritional Composition of Caviar from Three Commercially Farmed Sturgeon Species in China." Journal of Food and Nutrition Research 1.5 (2013): 108-112.
5. Abbas, E.M. & Hrachya, G.H (2015). Fatty acid composition of caviar and liver from cultured great sturgeon (Huso huso). International Food Research Journal. 22. 1083-1086.
6. Wirth, M. , Kirschbaum, F. , Gessner, J. , Krüger, A. , Patriche, N. and Billard, R. (2000), Chemical and biochemical composition of caviar from different sturgeon species and origins. Nahrung, 44: 233-237. doi:10.1002/1521-3803(20000701)44:4<233::AID-FOOD233>3.0.CO;2-1
7. Olgunog̈lu, I.A. & Olgunog̈lu, M.P. (2011). Concentrations of metal contaminants, vitamin and mineral in waxed caviar from Mugil cephalus (L.,1758). African Journal of Agricultural Research. 6. 1041-1046.