Експерти WWF-Україна застерігають: будівництво мінігідроелектростанцій (МГЕС) на річках Черемош і Білий Черемош може спричинити серйозні екологічні наслідки. Такі проєкти здатні збіднити флору й фауну Карпат, зокрема вплинути на червонокнижні види рослин, які зростають у районі майбутнього будівництва. 

Під час моніторингу Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля аналітики "Української природоохоронної групи" виявили плани будівництва двох МГЕС на гірських річках Карпат. Міні-ГЕС планують спорудити на Білому Черемоші у селі Розтоки Кутської громади, а також на Черемоші у селі Голошина Білоберізької громади. Йдеться про реанімацію проєктів, розроблених ще у 2013 році, які раніше були зупинені через спротив місцевих мешканців. Наразі триває процедура оцінки впливу на довкілля, після якої Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України ухвалить рішення щодо надання дозволу на будівництво.

Журналісти "Суспільне Івано-Франківськ" з'ясовували, на якому етапі будівництво станцій, як вони можуть вплинути на екологію і туризм в області та що про це кажуть місцеві жителі, екологи й голови громад. 

Міні-ГЕС загрожують унікальній природі Карпат

У WWF-Україна попереджають, що будівництво гідроелектростанцій у долинах Черемошу може завдати непоправної шкоди екосистемам Карпат.

Михайло Богомаз, керівник напряму "Ліси" WWF-Україна, зазначає, що будівництво ГЕС може змінити екосистему гірських лісів, що призведе до збіднення флори й фауни. Зокрема, на прилеглих полонинах росте червонокнижна орхідея — наразі невідомо, як зміни у гідрологічному режимі вплинуть на її існування, як і на інші рідкісні рослини, які зростають уздовж річкових долин.

"Вплине і на бурого ведмедя, бо будівництво — це вже шумове навантаження, всі звірі будуть розбігатися. Якщо казати про фауну, то це — риби. Ми дуже сумніваємося, що там належним чином будуть влаштовані рибоходи. Тобто фактично зведення ГЕС вплине і на них. А риба — це кормова база для тих самих хижаків", — пояснює Михайло Богомаз.

Оксана Коноваленко, кандидатка географічних наук, керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, наголошує: Всесвітній Фонд природи Україна починаючи з 2018 року системно працює над демонтажем кляуз та відновленням вільної течії річок у регіоні. У 2020–2022 роках WWF-Україна в межах міжнародного європейського проєкту "Відкриті річки", за підтримки грантового фонду Open Rivers Programme (Нідерланди), реалізував масштабну ініціативу з демонтажу застарілих, не функціонуючих гребель у басейні річки Черемош.

"Ми організовували моніторинг після знесення споруд й упродовж ще двох років перевіряли стан річки. Відповідно, дізналися, що популяції цінних видів риб зросли. Відбувається обмін ДНК, розширюється популяція, і деякі рідкісні види риб вже починають повертатися і мігрувати тими шляхами, які ми відновили. Вони перебувають в абсолютно природному стані. І це — велика цінність для України", — зазначає Оксана Коноваленко.

Відновлення вільного потоку річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу відродило важливі екологічні та гідроморфологічні процеси, створивши нові оселища для риб. Дослідження показали позитивні тренди в кількісному та якісному стані іхтіофауни після демонтажу гребель. Крім того, ці зміни позитивно вплинули на туристичну привабливість Карпат, адже чисті, вільнотекучі річки — це не лише екологічна цінність, а й унікальна візитівка регіону.