За три роки повномасштабної війни природні екосистеми України зазнали значних руйнувань. Серед них постраждали й полезахисні лісосмуги, які відіграють ключову роль у збереженні родючості ґрунтів та підтримці сільського господарства. За даними нещодавно опублікованих наукових досліджень*, внаслідок обстрілів, пожеж та використання деревини для фортифікаційних споруд пошкоджено 18 % захисних лісових насаджень на сході країни. Лісосмуги поблизу лінії фронту втратили свою функціональність майже на 57 %, що суттєво впливає на спроможності сільського господарства регіону.

Чому лісосмуги важливі?

Полезахисні лісосмуги — це не лише частина звичного ландшафту, а й життєво необхідний елемент агроугідь. Вони:

• Захищають поля від вітрової та водної ерозії, зменшуючи втрати родючого ґрунту.

• Покращують мікроклімат, зменшуючи випаровування вологи та перепади температур.

• Збільшують врожайність, створюючи сприятливі умови для росту сільськогосподарських культур.

• Регулюють сніговий покрив, забезпечуючи його рівномірний розподіл на полях для захисту озимих посіві та забезпечення вологою. 

• Є осередками біорізноманіття, слугуючи домівкою для корисних комах, птахів і дрібних ссавців, та навіть коридорами для міграції тварин.

Втрата лісосмуг робить агроземлі вразливішими до посух та вітрів і як результат зменшує їхню продуктивність.

Потенціал для відновлення

Сільськогосподарські регіони півдня та сходу України мають розосереджений і фрагментований лісовий покрив, що ускладнює точне картографування пошкоджень. Утім, сучасні методи супутникової зйомки дають змогу оцінити масштаби втрат та рівень деградації лісових екосистем.

Згідно з дослідженням, понад 80% пошкоджених лісосмуг ростуть на чорноземах, що означає високий потенціал для відновлення місцевим видами дерев та кущів. Водночас частина зруйнованих насаджень розташована на малопридатних для лісовідновлення ґрунтах, зокрема солонцях, де можуть знадобитися спеціальні підходи до  заліснення.

Виклики відновлення

Попри природний потенціал чорноземів, на процес відновлення лісосмуг впливають й довгострокові загрози:

• Фінансові труднощі після війни можуть обмежити можливості для якісного відновлення лісосмуг.

• Поширення чужорідних видів на родючих землях може витіснити місцеві дерева, такі як дуб звичайний, які традиційно використовуються для створення стійких лісосмуг.

• Необхідність довгострокового догляду: відновлення лісосмуг потребує багаторічного догляду, щоб забезпечити їхню ефективність.

• Проблеми з очищенням територій: багато лісосмуг уздовж лінії фронту можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами.

Руйнування лісосмуг не лише порушує екологічну рівновагу, а й створює загрози для сільського господарства та безпеки громад. У зонах бойових дій існує додатковий ризик забруднення вибухонебезпечними предметами, що ускладнює роботи з відновлення.

Перші кроки до відновлення лісосмуг після розмінування

Всесвітній фонд природи WWF-Україна та The HALO Trust об'єднали зусилля та свою експертизу для відновлення лісових смуг після розмінування. Про це у грудні сторони підписали спеціальний меморандум. У рамках першого спільного проєкту організації поставили за мету відновити розміновані лісосмуги у Миколаївській області, які є важливими для збереження ландшафтів та кліматичної стійкості регіону. Співпраця The HALO Trust та WWF-Україна має на меті створити екологічно сталу модель для Миколаївщини, та розробити рекомендації законодавчих змін. Спільні зусилля організацій спрямовані на те, щоб зробити процес розмінування не лише безпечним, а й екологічно сталим. На державному рівні відновлення захисних насаджень має стати національною програмою з екологічної та аграрної безпеки України, щоб зробити її сільське господарство стійкішим до змін клімату та наслідків війни.

*Matsala, M., Odruzhenko, A., Sydorenko, S., & Sydorenko, S. (2025). War threatens 18% of protective plantations in eastern agroforestry region of Ukraine. Forest Ecology and Management, 578, 122361.