What would you like to search for?

Our News

Комплексний підхід до охорони боліт: аналіз чинного законодавства України та рекомендації щодо його вдосконалення

Україна визнає важливість боліт та водно-болотних угідь як унікальних природних екосистем, що забезпечують біорізноманіття, регулювання водного режиму та боротьбу зі зміною клімату. Проте, правове регулювання, яке стосується їх охорони, використання та відновлення, залишається недосконалим та потребує суттєвого вдосконалення.

Проблеми правового регулювання щодо використання, охорони та відновлення боліт/водно-болотних угідь в Україні

Зокрема, на сьогодні болота в Україні не визначаються як водні об’єкти, а їх статус регламентується окремими положеннями Водного кодексу України:

  • Болота — це надмірно зволожені ділянки земель із застояним водним режимом і специфічною рослинністю (ст. 1 ВКУ).
  • Водні об’єкти, згідно з ВКУ, — це природні або створені штучно елементи довкілля, в яких зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт).

Хоча болота віднесені до земель водного фонду, спеціальне регулювання їх охорони та відновлення у Водному кодексі фактично відсутнє. Більше того, в Україні немає окремого закону, який би регламентував їх використання, збереження та відтворення.

Чому це важливо?

Болота — це не лише джерело цінних екосистемних послуг, таких як очищення води чи запобігання повеням, а й критично важливий компонент природної рівноваги. Їх деградація впливає на екосистеми, зміну клімату та життєдіяльність людини.

Для підвищення ефективності збереження боліт в Україні необхідно вдосконалити законодавчу базу, створивши чіткі правила їх охорони та управління.

Такий комплексний підхід має бути забезпечений (як мінімум):

  1. чітко визначеними правилами охорони, раціонального використання та відновлення (відтворення) боліт України та їх частин;
  2. поєднанням застосування всіх наявних інструментів охорони боліт та їх частин (організаційних, правових, економічних, наукових та інших);
  3. координацією зусиль всіх суб’єктів охорони, використання та відновлення (органів державної влади, органів місцевого самоврядування, наукових установ, власників та користувачів земельних ділянок, у межах яких перебувають болота (їх частини) та ін.);
  4. установленням правового режиму особливої охорони боліт (їх частин) або певних видів боліт (їх частин);
  5. єдиною цільовою спрямованістю всіх напрямів поводження з болотами (використання, охорони, відновлення тощо) на забезпечення їх збереження;
  6. встановленням ефективної системи юридичної відповідальності за порушення встановленого правового режиму їх використання та охорони.

Наступні кроки

Для усунення існуючих прогалин у законодавстві необхідно:

  • Прийняти окремий закон про болота, який встановлював би чіткі правові основи їх охорони та використання.
  • Інтегрувати норми щодо боліт у чинні закони та кодекси (Водний, Земельний, Лісовий кодекси, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”).

Інші важливі рекомендації експертів WWF-Україна щодо правового регулювання охорони та відновлення боліт

Рекомендовано

  1. на рівні документів державного планування посилити визнання важливого значення водно-болотних угідь для вирішення проблеми зміни клімату та передбачити конкретні стратегічні цілі/завдання, заходи щодо використання та охорони боліт у цьому контексті. Важливого значення при цьому матиме також стимулювання розвитку та впровадження в Україні природоорієнтованих рішень.
  2. ввести у законодавство України термін на кшталт “природне болото” (“частина болота, що збереглась у природному стані”) чи інше (тобто болото (частина болота), що не було порушено або в незначній мірі було порушено господарською чи іншою діяльністю), надати йому визначення, встановити критерії віднесення, процедури ідентифікації та особливий (більш суворий) правовий режим використання та охорони. У цьому контексті можна вважати доцільним введення узагальнюючих назв імін боліт, що не віднесені до природних на кшталт “порушене болото”, “осушене болото”, “частина болота, що порушена” тощо. Це необхідно насамперед для збереження природних боліт (їх частин), особливо у випадках, коли такі болота (їх частини) не ввійшли до територій з об’єктів природно-заповідного фонду та/або не набули статусу водно-болотних угідь міжнародного значення.
  3. визначити порядок/методику щодо ідентифікації природних боліт та інших (наприклад, порушених боліт) в Україні з метою визнання їх статусу, правового режиму використання, прийняття ефективних управлінських рішень, у тому числі щодо охорони та відновлення.
  4. закріпити у законодавстві України необхідність здійснення інвентаризації боліт та основні вимоги до її здійснення (наразі необхідність здійснення передбачена у документах державного планування).
  5. на рівні законодавства України встановити правовий режим охорони та використання боліт в Україні, насамперед природних, у тому числі встановити заборони, вимоги та обмеження щодо їх використання в тих частинах боліт або тих типах, що знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду чи мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення.
  6. передбачити у законодавстві України необхідність встановлення буферних/охоронних зон (чи інших подібних) довкола них, з визначенням правового режиму таких територій.
  7. визначити у законодавстві України вимоги до використання та охорони боліт та торфовищ під час здійснення сільськогосподарської діяльності, при веденні водного, лісового господарства, добування торфу тощо.
  8. в частині відновлення боліт закріпити у законодавстві України перелік випадків (бажано невичерпний), які є підставою для прийняття рішень про відновлення боліт та визначити основні вимоги, досягнення, а також процедури й моменти здійснення відновлення боліт, а також підготувати правила/порядок/методичні рекомендації щодо відновлення водно-болотних угідь.
  9. удосконалити юридичну відповідальність та визнати правопорушенням дії щодо пошкодження чи знищення будь-яких боліт, порушення режиму їх використання (а не лише тих, що знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України; щодо боліт, які є середовищем зростання рідкісних видів рослин та тварин).
  10. закріпити у законодавстві України економічні механізми стимулювання збереження боліт (пільгові кредити, субсидії, пільгове оподаткування тощо).
  11. прийняти підзаконний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, в якому визначити особливості правового режиму використання земель під болотами та можливі види їх цільового призначення (необхідність прийняття цього акта обумовлена вимогами ч. 3 ст. 150 Земельного кодексу України).

Вдосконалення законодавства щодо охорони боліт є важливим кроком на шляху до забезпечення екологічної безпеки України. Тільки комплексний підхід, що поєднує правові, організаційні та економічні механізми, дозволить зберегти унікальні екосистеми боліт для майбутніх поколінь.

WWF-Україна закликає до активних дій у цьому напрямі, об'єднуючи зусилля держави, громад та експертів.

Ознайомитись з повним дослідженням WWF-Україна можна за посиланням нижче:

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію