17 червня 2025 року у Вінниці відбувся навчально-практичний семінар-тренінг на тему "Особливості реалізації природоорієнтованих підходів в урбаністичному середовищі". Захід, що проходив у межах міжнародного проєкту RESTORIVER, зібрав представників муніципалітетів, експертів з просторового планування, екологів, активістів і дослідників, які працюють на перетині урбаністики та охорони довкілля. Організаторами заходу виступили Всесвітній фонд природи WWF-Україна та комунальне підприємство "Агенція просторового розвитку" Вінницької міської ради.

Метою заходу було обговорення нових практик і методик інтеграції природоорієнтованих рішень (Nature-based Solutions, NbS) у міське середовище, зокрема через розвиток зеленої інфраструктури, ренатуралізацію річок, врахування екосистемних послуг у плануванні та розробці місцевих водних політик. Учасники мали змогу ознайомитися з цікавими кейсами, зокрема проєктом "Алея 12,7 км" від "Агенція просторового розвитку", обговорити пілотні ділянки для відновлення які були описані в рамках проектних активностей, а також взяти участь у практичних вправах і панельній дискусії, що стосувалася формування водної політики на місцевому рівні.

Природні заходи утримання води — майбутнє управління водними ресурсами України: WWF-Україна про важливість NWRM

Зміна клімату, урбанізація та деградація водних екосистем ставлять нові виклики перед Україною у сфері управління водними ресурсами. У відповідь на ці загрози, Оксана Коноваленко, керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук,  наголосила на важливості впровадження Природних заходів утримання води (NWRM)

NWRM  — це сталі практики, спрямовані на управління водними ресурсами шляхом роботи з природними процесами. Їхня мета полягає в тому, щоб утримувати воду в ландшафті (в ґрунті, рослинності та водоносних горизонтах), а не швидко викачувати її.

"Природоорієнтовані заходи утримання води (NWRM) — це не лише екологічна відповідь на виклики змін клімату, а й прагматичне рішення для України вже сьогодні. У час, коли наша країна одночасно стикається з дефіцитом води в одних регіонах і ризиками раптових повеней в інших, впровадження таких підходів дає змогу діяти на випередження. Замість того, щоб боротися з наслідками, ми можемо зменшувати ризики ще до їх настання. Для України критично важливо інтегрувати NWRM у національні та місцеві стратегії, особливо в аграрному секторі та при плануванні міст. Не менш важливо — підвищувати обізнаність громад: люди мають розуміти, що природні рішення працюють не гірше за бетон, а часто — значно ефективніше і довше. Зміна клімату вже змінює карту водних ресурсів України. Питання в тому, чи встигнемо ми змінити підходи до управління ними", — підкреслила керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко. 

Чому NWRM так важливі?

Ці стійкі практики спрямовані на роботу з природними процесами, їхні основні цілі включають:

• Захист від повеней і посух.Та, як результат, зниження витрат на боротьбу з цими небезпечними природними явищами. 
• Відновлення водно-болотних угідь.
• Покращення якості води.
• Підвищення стійкості до зміни клімату.

До найбільш яскравих прикладів природних заходів з утримання води можна віднести: 

• Лісовідновлення (відновлення лісів).
• Відновлення русел річок.
• Створення буферних смуг на полях.
• Зелені дахи в містах.
• Вологі луки та болотисті місцевості. 

Приклади впровадження NWRM в Європі

1. ПРИКЛАД РЕАЛІЗАЦІЇ NWRM В УГОРЩИНІ: СЕЛИЩЕ ПЮСПЬОКШИЛАҐ

У селищі Пюспьокшилаґ, розташованому в гірському регіоні Чергат на півночі Угорщини, реалізовано природоорієнтоване рішення утримання води (NWRM) для боротьби з раптовими повенями та посухами.

Контекст:

• Селище має менше ніж 900 мешканців.
• Кожні 2–5 років відбуваються раптові повені, спричинені інтенсивними короткочасними опадами.
• Верхній водозбір значною мірою охоплений нефрагментованими орними землями, що спричиняє швидкий поверхневий стік, ерозію ґрунту та низьку інфільтрацію.
• Влітку регіон регулярно потерпає від посух і спеки, що шкодить сільському та лісовому господарству.

WWF-Угорщина створила бічне водосховище площею 1 гектар у селищі Пюспьокшилаґ, яке допомагає утримувати воду під час раптових паводків та пом’якшує наслідки літніх посух (© WWF-Угорщина)

Рішення проблеми 

Було створено штучне бічне водосховище площею 1 гектар поблизу потоку Силаґі, яке допомагає утримувати воду під час раптових паводків. Таким чином, воно здатне захищати інфраструктуру села від повеней, а також пом’якшувати літні посухи та спеку — завдяки поповненню запасів ґрунтових вод і охолодженню мікроклімату через випаровування. У верхній частині водозбору, в ерозійних ярах, були встановлені негерметичні дерев’яні перепади, які зупиняють ерозію ґрунту та зменшують швидкість надходження води до населеного пункту.

2. СЕЛИЩЕ РУЖА В УГОРЩИНІ

У селищі Ружа було створено невелике озеро в центрі населеного пункту для утримання очищених стічних вод із розташованої поблизу станції водопідготовки  © WWF-Угорщина)

У селищі Ружа, що розташоване на підвищеному піщаному гребені між річками Дунай і Тиса, проблема нестачі води стоїть особливо гостро. У цьому регіоні спостерігається вкрай низький рівень опадів, а піщані ґрунти надзвичайно швидко пропускають вологу. Кількість опадів стабільно зменшується вже протягом кількох десятиліть, а старий дренажний канал, побудований ще у 1970-х роках, досі відводить навіть найменші надлишки води з території.

У такій ситуації будь-яке доступне джерело поверхневої води має величезну цінність — навіть очищені стічні води та інші залишки з водоочисних установок. Саме тому в центрі селища було створено невелике штучне озеро, призначене для накопичення очищеної води з розташованої поруч станції водопідготовки. Таке рішення дозволяє зберігати воду для сільського господарства та зменшує ризик засухи.

3. ФРАНЦІЯ: ПРИРОДНИЙ РЕЗЕРВУАР PETITE CAMARGUE ALSACIENNE

У природному заповіднику Petite Camargue Alsacienne, що на сході Франції, реалізували один із найбільших проєктів із відновлення водно-болотних екосистем. Його основою стало відновлення 8 кілометрів колишньої притоки Рейну, яка багато років була осушеною і використовувалася для потреб сільського господарства.

Після відновлення до притоки знову пущено природний водний потік обсягом 7 м³ на секунду, що дозволило повернути до життя типові для Рейну річкові середовища.

Фото: lifelogos4waters.bm.hu

Що було зроблено:

• Відновили природні русла та рукави річки — так звані “плетені” потоки з багатьма відгалуженнями.
• Створили нерестовища для риб, зокрема лососевих, які потребують мілководдя з повільною течією.
• Заснували мозаїку заплавних лук і вологих територій, де середовище постійно змінюється залежно від рівня води.

Щоб зберігати ці ландшафти у природному стані, використовують екологічний випас — тобто без надмірного втручання людини. Тут пасуться спеціально підібрані породи коней, які живуть майже так, як у дикій природі. Це допомагає підтримувати біорізноманіття — без розорювання чи обкошування.

Для безпеки природи і тварин, людям дозволено спостерігати за територією лише з оглядових майданчиків — туристичний потік не заважає тваринам.

Приклади впровадження NWRM у містах 

1. ПРОНИКНІ ПОКРИТТЯ

Проникне покриття розроблено таким чином, щоб дощова вода могла проникати крізь його поверхню — або у ґрунтові шари й водоносні горизонти, або накопичуватись під землею й потім відводитись у поверхневі води контрольованим способом.

Термін "проникне покриття" є узагальненим, проте прийнято розрізняти два основних типи:

• Пористе покриття — вода просочується через усю площу поверхні (наприклад, укріплена трава, гравій, пористий бетон або бруківка без сполучного розчину).
• Проникне мощення — поверхня створюється з окремих матеріалів, наприклад, цегли або бруківки, що укладаються з проміжками, заповненими пористим або розширеним заповнювачем (замість традиційного розчину чи дрібних частинок), що дозволяє воді потрапляти до основи.

Найчастіше таке покриття використовується на дорогах і автостоянках, але його можна застосовувати ширше — для збільшення площ поверхонь, що сприяють інфільтрації.

Проникне покриття підходить для більшості типів ґрунтів і може встановлюватися навіть на техногенних, нерегульованих або неконсолідованих основах, за умови достатнього ущільнення матеріалу основи, щоб запобігти нерівномірному осіданню.

У випадках, коли інфільтрація є небажаною або може порушити структуру ґрунту, може знадобитися використання ізолювальної підкладки (лайнеру).

2. ДОЩОВІ САДИ 

Приклад дощового саду (©  www.nwrm.eu)

Дощові сади — це озеленені ділянки невеликого масштабу, призначені для накопичення та інфільтрації дощової води.  

Зазвичай дощові сади створюють поруч із будівлями — наприклад, для затримання та поглинання стоків з дахів. У їхнє облаштування можуть входити різні елементи, які гармонійно інтегруються в ландшафтний дизайн ділянки:

• Трав'яні фільтраційні смуги — уповільнюють потік дощової води та вловлюють частинки ґрунту. Наприклад, їх часто розміщують біля водостічних труб, щоб затримувати стоки з дахів.
• Заглиблення для тимчасового накопичення води — служать резервуарами перед випаровуванням, інфільтрацією або поглинанням води рослинами. Такі ділянки також сприяють осіданню твердих частинок.
• Зони з органікою або мульчею — забезпечують фільтрацію та створюють сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, які розщеплюють вуглеводні та органічні забруднювачі. Особливо ефективні при очищенні стоків із доріг.
• Родючий ґрунт — використовується як середовище для фільтрації та висадження рослин. Глиняні частинки в складі ґрунту добре адсорбують вуглеводні, важкі метали та поживні речовини.
• Трав'янисті та деревні рослини — перехоплюють опади, сприяють випаровуванню вологи, захищають шар мульчі від ерозії та поглинають забруднювачі через кореневу систему.
• Піщана підстилка — забезпечує гарний дренаж і насичення ґрунту киснем. Вода, що проходить через пісок, додатково очищується.

Очищена вода може або повертатися у систему водовідведення через дренажні труби, або інфільтруватися безпосередньо в ґрунт, якщо дозволяють умови ділянки. Дощові сади розраховані на часті, неінтенсивні опади, а надлишкові стоки під час сильних дощів відводяться до інших елементів системи сталого водовідведення (SuDS).

Рекомендується висаджувати місцеві види рослин, які добре переносять періодичне підтоплення. Дощові сади придатні для різних типів забудови — як житлової, так і комерційної, мають гнучке планування та можуть бути частиною озеленення територій, підвищуючи їхню естетичну та рекреаційну цінність.

Проєкт “Алея 12,7 км” у Вінниці  

Під час заходу учасникам представили можливість розвитку та інтеграцію проєкту “Алея 12,7 км”, який є яскравим прикладом створення водно-зелених шляхів у місті. Спікеркою з цього питання виступила Марія Смірнова з Агенції просторового розвитку.

Проєкт передбачає розвиток прибережних територій річки Південний Буг у Вінниці — з урахуванням просторового планування та розвитком водно-зеленої інфраструткури.

За задумом архітекторів, урбаністів та чиновників, це має бути пішохідна набережна річки Південний Буг, довжиною більше 12 кілометрів — від Меморіалу визволення до Сабарівської ГЕС. Проєкт розглядає можливість ренатуралізації берегової лінії річки, відповідно до світового екологічного порядку денного.

“Водні об’єкти в міському середовищі відіграють не лише екологічну, а й соціальну роль – вони формують простір для відпочинку, рекреації та зміцнення зв’язку людей із природою. Проте, урбанізація часто створює конфлікти між розвитком міста та збереженням екосистем річок. Важливо, щоб просторове планування враховувало ці виклики, інтегруючи прибережні території як функціональні зони з різними рівнями захисту та використання. Мешканці по-різному сприймають прибережні зони – від зелених парків до “дикої” природи, і ці уявлення слід враховувати при зонуванні, щоб створити комфортний і збалансований простір для всіх. Розуміння цінності природи, навіть у її більш “диких” формах, допомагає нам формувати більш стійке і гармонійне місто”, – говорить Марія Смірнова.

Виклики та обмеження впровадження природних заходів утримання води

Керівник напряму “Політика та адвокація” WWF-Україна Ярослав Телешун зауважив: попри очевидні переваги природоорієнтованих рішень, їх широке впровадження в Україні наразі стикається з низкою бар'єрів. Ключовими серед них є:

1. Недостатнє фінансування

Більшість заходів NWRM — хоч і менш затратні в довгостроковій перспективі — потребують початкових інвестицій у проєктування, реалізацію та моніторинг. Через пріоритетне фінансування екстрених інфраструктурних рішень або ліквідації наслідків стихійних явищ, природо-орієнтованих рішеннь часто залишаються поза бюджетним фокусом. 

2. Низький рівень обізнаності громад та органів державної влади

Суспільство і місцева влада часто не розуміють, як саме працюють природоорієнтовані заходи, або сприймають їх як малоефективні в порівнянні з “традиційними” бетонними інженерними спорудами. Бракує успішних кейсів, навчання та комунікаційної підтримки, які б переконливо показували, що NWRM — це сучасний, науково обґрунтований та економічно вигідний підхід до управління природними ресурсами, зокрема і водними ресурсами.

3. Відсутність міжвідомчої координації

Для ефективного впровадження NWRM потрібна взаємодія між різними секторами: водного господарства, містобудування, сільського господарства, екології, дорожньої інфраструктури. Проте нині ці сфери часто працюють ізольовано, без спільного бачення або інтегрованих стратегій. 

Про проєкт RESTORIVER

Проєкт RESTORIVER фінансується програмою Interreg Danube Region Programme за співфінансування Європейського Союзу. 

Мета проєкту RESTORIVER — відновлення заплав річок та водних екосистем для їх кращої адаптації до кліматичних змін, що у перспективі дозволить знизити ризики, пов'язані з гідрометеорологічними явищами, такими як посухи, повені та "теплові хвилі" (аномальні спеки). Для досягнення поставлених цілей проєкт об'єднує установи з управління водними ресурсами, кліматом та охороною природи, а також наукові організації в країнах Дунайського регіону.

У цьому проєкті беруть участь 15 партнерських організацій, і він реалізується в Болгарії, Хорватії, Угорщині, Сербії, Словаччині, Румунії та Україні.

Партнери проєкту: Bulgarian Society for the Protection of Birds, National Administration “Romanian Waters”, Zagreb City Nature, WWF Adria – Association for protection of nature and conservation of biological diversity, WWF Slovakia, Water Research Institute, WWF World Wide Fund for Nature Hungary, Municipality of Érd City with County Rank, Ruse Municipality, Tulcea Municipality, Romanian Ornithological Society, City of Sombor, General Directorate of Water Management, World Wide Fund for Nature Adria – Serbia, Public Union World Wide Fund for Nature Ukraine.