The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Лише 6% суходолу: втрата водно-болотних угідь призвела до мільярдних збитків для природи та людства
Дослідження свідчать, що фінансово-економічна цінність екосистемних послуг водно-болотних угідь набагато перевищує аналогічну цінність наземних екосистем. Зокрема, внутрішні водно-болотні угіддя надають екосистемні послуги, що вп'ятеро перевищують цінність тропічних лісів (які сьогодні вважаються найціннішим наземним біотопом)!
Йдеться не лише про рибальство та видобуток продуктів харчування — водно-болотні угіддя забезпечують нас чистою питною водою, мінералами, біохімічними речовинами для фармацевтичної промисловості, енергетичними ресурсами та будівельними матеріалами. Вони пом'якшують негативні наслідки зміни клімату. А також надають нам рекреаційні послуги.
Це лише неповний перелік переваг, які людство отримує від 6% суходолу Землі — саме стільки території нашої планети займають водно-болотні угіддя.
Проте з 1700 до 2020 року у світі втрачено щонайменше 21% водно-болотних угідь, переважно через їх осушення і перетворення на сільськогосподарські землі. Або ж 3,4 мільйона км² — це площа, що майже дорівнює розміру Індії.
Найбільш вразливими виявилися заплавні ліси, прибережні водно-болотні угіддя, прісноводні озера та річки.
Аналіз втрати екосистемних послуг у період з 1997 по 2011 рік, спричиненої зміною площі різних біомів (ліси, луки, савани тощо), включаючи водно-болотні угіддя, дозволив оцінити приблизну вартість цих втрат:
- 7,2 трильйона доларів США — через скорочення площ приливних боліт і мангрових лісів,
- 2,7 трильйона доларів США — через зникнення боліт і заплав,
- 11,9 трильйона доларів США — через втрати коралових рифів.
Ці оцінки лише орієнтовно відображають масштаб економічних збитків, спричинених деградацією одних з ключових екосистем.
Міжнародні експерти закликають впровадити ефективні політики землекористування, спрямовані на обмеження діяльності, що шкодить водно-болотним угіддям, аби забезпечити збереження їхніх життєво важливих екосистемних послуг.
Водно-болотні угіддя наразі охоплюють понад 12,1 мільйона км², що більше за площу Канади. Від 13 до 18% цих угідь входять до Рамсарського списку водно-болотних угідь міжнародного значення, який включає захищені території.
Водно-болотні угіддя та досягнення Цілей сталого розвитку
Попри значущість цих екосистем, питання захисту та відновлення водно-болотних угідь отримують недостатню увагу в національних планах і політиках багатьоїх країн. Що важко пояснити, адже вони відіграють ключову роль у вирішенні глобальних питань, таких як зміна клімату, сталий розвиток, збереження біорізноманіття та зменшення ризиків стихійних лих. Більше того, водно-болотні угіддя сприяють реалізації 75 індикаторів Цілей сталого розвитку (ЦСР), що підкреслює їхню важливість для майбутнього планети.
Зокрема, збереження та відновлення водно-болотних угідь є важливим кроком на шляху до реалізації як мінімум чотирьох ключових Цілей сталого розвитку, спрямованих на вирішення глобальних екологічних та соціальних викликів:
Ціль №6: Чиста вода та належні санітарні умови:
- Захист і відновлення екосистем, пов’язаних із водними ресурсами.
- Активна участь місцевих громад у поліпшенні управління водними ресурсами.
Ціль №13: Боротьба зі зміною клімату:
- Зміцнення стійкості до небезпечних кліматичних явищ і стихійних лих.
- Розповсюдження знань та посилення спроможності громад і установ протидіяти змінам клімату та пом'якшувати їхні наслідки.
Ціль №14: Збереження морських екосистем:
- Раціональне використання та захист морських і прибережних екосистем.
- Підвищення стійкості цих екосистем для збереження їхньої функціональності.
Ціль №15: Збереження екосистем суші:
- Стримування деградації природних середовищ і збереження рідкісних видів.
- Протидія опустелюванню та захист біорізноманіття.