За останні десятиліття на загальноєвропейському рівні спостерігається збільшення чисельності популяцій багатьох великих хижаків:ведмедя бурого, рисі євразійської, вовка сірого, росомахи звичайної та шакала звичайного. Це відновлення є величезним природоохоронним успіхом, але воно також спричинює нові виклики щодо співжиття природи та людини в Європі.

Звіт Європейської комісії “Large carnivore distribution maps and population updates 2017 – 2022/23” щодо поширення великих хижаків синхронізує дані різноманітних підходів до моніторингу у Європі, завдяки внеску понад 200 національних, регіональних та місцевих експертів. На відміну від попереднього звітного документу Європейської комісії за 2012-2016 роки, який містив лишень окремі, фрагментарні дані з України, цей вперше містить наявну зведену інформацію зі всієї території Українських Карпат, як основної домівки великих хижаків в Україні. Команда WWF-Україна працювала над звітом спільно з LCIE — Large Carnivore Initiative for Europe IUCN/SSC Specialist Group та Istituto di Ecologia Applicata.

Популяція бурого ведмедя виросла в Європі на 17%

20500 особин ведмедя бурого налічується за оцінками у 2023 році у Європі. Більшість популяцій ведмедів дещо розширили свій постійний діапазон розподілу порівняно з попереднім періодом звітності. Загальна площа зайняла 1,2 мільйона км². Це на 4,6% більше у порівнянні з 2016 роком. Однак, в значній мірі це пояснюється змінами методів моніторингу для великих карпатської та балтійської популяцій. Чисельність ведмедів на загальноєвропейському рівні зросла, що значною мірою пов’язане зі збільшенням великих балтійської, карпатської та карельської популяції.




 

Рис. 1. Карта поширення ведмедя бурого у Європі протягом 2017-2022/23 (в Україні для огляду бралася територія лишень Українських Карпат). (© LCIE - Large Carnivore Initiative for Europe IUCN/SSC Specialist Group)

1,5 мільйона км² території Європи складає поширення рисі євразійської 

400 особин рисі євразійської налічується за оцінками у 2023 році у Європі. Це на 12% більше у порівнянні з 2016 роком. Однак, в значній мірі це пояснюється змінами методів моніторингу для великих карпатської та балтійської популяцій. Загалом, чисельність популяцій мало змінилася на загальноєвропейському рівні, оскільки більшість великих популяцій є стабільними: карельська, скандинавські популяції, або зростають повільно: балтійська, карпатська популяції.      


 

Рис. 2. Карта поширення рисі євразійської у Європі протягом 2017-2022/23 (в Україні для огляду бралася територія лишень Українських Карпат). (© LCIE - Large Carnivore Initiative for Europe IUCN/SSC Specialist Group)

23000 особин вовка сірого налічується у 2023 році у Європі

Чисельність вовка сірого у Європі зросла на 35% у порівнянні з 2016 роком Станом на 2023 рік територія поширення виду у Європі охоплює приблизно 2,2 мільйони км². Загальний приріст відзначається швидким розширенням центральноєвропейської та альпійської популяцій. Ареал вовка у Європі розширився, але це збільшення також пояснюється зміною методології моніторингу виду та з’яві повніших даних з окремих регіонів. Особливо це стосується італійського півострова, який вперше було проаналізовано за стандартизованими методиками. Чисельність ж карпатської та динарсько-балканської популяцій часто базується на експертних оцінках.

Рис. 3. Карта поширення вовка сірого у Європі протягом 2017-2022/23 (в Україні для огляду бралася територія лишень Українських Карпат). (© LCIE - Large Carnivore Initiative for Europe IUCN/SSC Specialist Group)

Звіт доступний на сайті Європейської комісії за посиланням.