The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Our News
Де живе та полює Борись: WWF-Україна отримав перші результати телеметричних досліджень рисі у Рівненському ПЗ
Територія Борися
Завдяки нашийнику науковці отримали дані про близько 500 точок локалізації (місцезнаходження) нашого підопічного. Якщо їх з’єднати, то площа індивідуальної території Борися становитиме щонайменше 143 км² та охопить територію шести землекористувачів: масив Сомине у Рівненському природному заповіднику, а також території у Руднянському, Карпилівському, Залузькому, Озерському та Черменському лісництвах Сарненського лісового господарства.
Рись Борись з нашийником @ WWF-Україна, Рівненський природний заповідник
Оселище Борися є мозаїкою з острівних соснових, вільхових та мішаних лісів серед каскаду боліт в заплаві річки Льва. У нього є декілька улюблених місць, де він може проводити 2-3 доби поспіль — це невеликі галявини заболочених столітніх вільхових лісів у заповіднику та поруч з ним.
Добовий хід
Активність Борися є різною: за добу він може пройти відстань від декількох сотень метрів до 20 км. Також цей плямистий хижак з родини котових не боїться води та може долати відстань у 5 км у низинних болотах.
Здобич
Раціон Борися — розмаїтий. Науковці виявили (видимі ознаки, знахідки) залишки його здобичі у точках локалізації на території: косулю, зайця, орябка. Також вони опрацювали знайдені зразки посліду та дізналися, що окрім перелічених видів наша рись добуває лисиць, споживає насіння рослин, гілки, мох та хвою.
Борись контролює усі боброві поселення на своїй території — відвідує кожну/загату, хатину чи брід. Та він не лише полює на бобра, але й використовує боброві загати, щоб перетинати важкодоступні водні бар’єри.
Науковці також підозрюють, що Борись чи інша рись на його території природним способом регулюють чисельність чужорідних (не бажаних в екосистемі) видів. Від початку телеметричних спостережень стало відомо про чотири випадки, коли рись залишала впольованого мертвого єнотоподібного собаку на лісових дорогах.
Сусіди
Одна зі встановлених на території Борися фотопасток зафіксувала його вже з нашийником. Також прилади стеження допомогли дізнатися, що наш плямистий хижак живе тут не сам, а ділить територію з щонайменше чотирма іншими рисями.
Окрім інших рисей, сусідами Борися є і люди. Наша таємнича кішка обирає для життя заболочені ліси та віддалені галявини, але одного разу наблизилась і до села на відстань 1 кілометр.
Хто дослідив інформацію про Борися
Аналітику телеметричних даних підготував Михайло Франчук, заступник директора по науковій роботі Рівненського природного заповідника, кандидат біологічних наук, експерт WWF-Україна. Визначення трофічного (харчового) матеріалу провела Марія Марців, аспірантка кафедри зоології, біологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка.
Як відбувається телеметричне дослідження Борися
Під час цього телеметричного дослідження використовують нашийник з GPS передавачем, що фіксує різні параметри, наприклад локалізацію (конкретне місцезнаходження) чи добовий хід тварини. Пристрій розроблений польською компанією “Ecotone Telemetry” з урахуванням біологічних та поведінкових особливостей рисі. Він не перешкоджає його життєдіяльності, може працювати 1-2 роки, а потім він самостійно відпаде. Нашийник фіксує інформацію та передає на віддалений сервер до якого мають доступ науковці — вони збирають та аналізують дані.
Телеметрія використовується одночасно з іншими методами — обліком по слідах, моніторингом за допомогою фотопасток тощо. Так науковці зможуть поглибити знання щодо екології рисі, розробляти ефективні плани управління та заходи збереження цього рідкісного виду.
З якою метою ми проводимо телеметричні дослідження
Рись євразійська — хижак з родини котових, ключовий вид, від якого залежить здорове функціонування екосистем. Зокрема, велика кішка сприяє регулюванню чисельності видів, що є її здобиччю, як копитні, гризуни та інші. Ця тварина потребує значної площі для життя. Індивідуальна територія рисі залежить від статі тварини та біотопічних (за місцем життя) особливостей поширення — у середньому становить від 100 км² до 200 км². Тому охороняючи рись та її оселище шанс на виживання отримують інші види тварин та рослин, що живуть поруч з нею. В Україні рись трапляється у Карпатах: близько 400 особин, та на Поліссі — до 100 особин (дані 2021 р.). Як воєнні дії вплинули на становище популяцій рисі стане відомо, коли науковці зможуть відновити систематичний моніторинг виду.
Завдяки моніторингу науковці можуть досліджувати популяції диких тварин, наприклад кількість, статевий розподіл, вік, стан здоров’я особин та іншу інформацію. Дані детально аналізують та використовують під час планування заходів збереження видів. Телеметричні дослідження — це один з методів моніторингу (збору необхідної науковцям інформації).
Рись євразійська включена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид” з 1994 року. У вересні 2021 року Міндовкілля вперше затвердило національний план дій для збереження рисі над розробкою якого працювали експерти WWF-Україна. Це є першим, але вкрай важливим кроком до збереження цього рідкісного виду. Наступним має стати — Національна стратегія збереження біорізноманіття — дорожня карта охорони природи, рідкісних видів та їхніх оселищ, важлива частина євроінтеграційного процесу України.
Про проєкт
Проєкт "Співжиття заради збереження" (Coexistence for Conservation) націлений на збереження рідкісних видів великих хижаків в Україні на території Карпат та Полісся. Його головні завдання — дослідження поточного стану та поширення популяцій ведмедя і рисі, їхніх ключових типів оселищ та екокоридорів. А також зменшення та вирішення конфліктів між людьми та дикою природою за допомогою сталих практик співіснування (електричних огорож, пастуших собак тощо).
Комплексні дослідження рисі за допомогою GPS-GSM передавачів на території Українського Полісся проводяться вперше. Українські експерти керувалися передовим європейським досвідом (The KORA Foundation, IUCN/SSC Cat Specialist Group) та методологіями, залучили професійних зоологів, ветеринарний супровід тощо. Роботи погоджені Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України згідно з відповідними дозволами.
Усі роботи здійснено в межах затвердженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України Національного плану дій щодо збереження рисі євразійської, а також проєкту “Співжиття заради збереження”. Фінансування робіт — WWF-Polska, експертний супровід та навчання для партнерів провела NGO “DIANA - Carpathian Wildlife Research” (Словаччина). Реалізації проєкту сприяли адміністрація Рівненського природного заповідника та працівники Карасинського природоохоронного науково-дослідного відділення.