The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Пожежі від підпалів сухої рослинності на заході України не менш масштабні, ніж від бойових дій
WWF-Україна звертається до органів місцевої влади західних та центральних областей України для активного попередження підпалів і покарання порушників.
Навіть війна не зупиняє паліїв. У часи, коли Україна потерпає від пожеж, спричинених авіаударами та бомбам окупантів, наші співгромадяни продовжують свідомо спалювати суху траву та іншу рослинність, чим спричиняють пожежі й завдають шкоди довкіллю, здоров’ю людей та підривають обороноздатність країни.
Станом на 31 березня 2022 року в Україні було зафіксовано 1698 осередків пожеж за даними SaveEcoBot та FIRMS. На мапі чітко видно, що пожежі відбуваються не лише у зоні бойових дій. Значна кількість пожеж у західних областях України свідчить про активізацію неконтрольованих навмисних підпалів сухої рослинності.
Дані за 24-30 березня 2022 року, онлайн ресурс FIRMS.
Пожежі у західних областях України Пожежі у зоні бойових дій у Луганській та Донецькій області
Частина населення переконана, що паління трави корисне, бо попіл від згорілих рослин удобрює землю та збільшує родючість ґрунту, але цей міф давно спростовано науковою спільнотою. Спалювання сухої трави та листя – небезпечна та суворо заборонена практика. Підпали сухостою часто переростають в неконтрольовані масштабні пожежі, які знищують будівлі, екосистеми та призводять до загибелі людей.
А в умовах воєнного стану ще і можуть підривати обороноздатність України. Замість того, щоб зосередити всі сили на захисті громадян та виконанні бойових завдань, рятувальники, військові та правоохоронці змушені боротися з вогнем. Для гасіння пожеж потрібна також протипожежна техніка, паливно-мастильні матеріали, обсяг і доступ до яких в умовах війни обмежений.
Крім того, у регіонах, де відбуваються активні військові дії і ліси забруднені боєприпасами – реагувати та гасити лісові пожежі стає неможливим, оскільки це прямо загрожує життю працівників відповідних служб та матеріально-технічній базі. У таких умовах є ймовірність перекидання пожеж із лісових масивів на населені пункти, що підвищує ризики для життя населення, частина з якого вже перебуває в умовах гуманітарної кризи.
За самовільне спалювання передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Так, відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, мінімальних штраф за спалювання стерні складає 3060 грн, на території об'єктів природно-заповідного фонду – 6120 грн. А умисний підпал з метою ослаблення держави може вважатися диверсією.
3 березня 2022 року внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах дії режиму воєнного стану (набули чинності 07 березня).
Відтепер за діяння, передбачені ст.113 Кримінального кодексу України “Диверсія” (до переліку яких віднесено також і вчинення з метою ослаблення держави підпалів), вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Важливо розуміти, що спалювання сухостою та листя чинить шкоду здоров’ю людей. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, бензопірен, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Люди, які дихають забрудненим повітрям, можуть страждати від бронхіту, астми, тонзиліту. Також підвищується ризик онкологічних захворювань.
Зараз у західних та частково центральних областях України знайшли прихисток сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед яких і діти. Навмисні пали негативно впливають як на фізичне, так і на психологічне здоров'я людей, які покинули зони бойових дій.
І останнє, але не менш важливе, – під час палів гине все живе. При випалюванні сухої рослинності обгоряють коріння багаторічних трав, паростки дерев і насіння; гинуть комахи та інші дрібні тваринки, які живуть у верхніх шарах ґрунту. Також гине вся корисна мікрофлора ґрунту, зокрема і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.
Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин у ньому, вона вивільняє їх з сухої трави та робить недоступними для живлення рослин. При цьому втрачаються азотні сполуки і органічні речовини (що утворюються з відмираючих частин рослин, зокрема саме з сухої трави). Скорочення кількості мертвої органічної речовини в ґрунті є головним фактором зниження родючості.
Підпали сухостою становлять небезпеку для держави, природи та людини. Якщо Ви стали свідком підпалу, негайно повідомте в поліцію за телефоном “102” та зафіксуйте злочин і злочинця на фото чи відео. Якщо підпал переріс у пожежу – повідомте цю інформацію ДСНС за номером “101”.