За фінансовими показниками екологічна злочинність є третьою за масштабом сферою злочинів у світі.  ЇЇ левову частку складає лісова злочинність, яка охоплює весь ланцюг постачання: від заготівлі (незаконна рубка) та транспортування до перероблення, продажу, торгівлі, імпорту та експорту. Лісова злочинність призводить не лише  до  втрати цінних лісів, зникнення рідкісних видів рослин та тварин, посилення ерозії, локальне зменшення рівня ґрунтових вод, а й до значних збитків держави від реалізації деревини на чорному ринку, уникнення сплати податків, а також довготермінові економічні втрати через зниження якості виходу деревини в лісах, що потерпають від численних незаконних рубок.

Головними лісовими злочинами можна назвати незаконні та екологічно не обґрунтовані рубки. Показники обсягу незаконних рубок в Україні різняться залежно від методології оцінки і визначення самого поняття незаконної рубки: значення коливаються від 0,1% до 20-30%. Згідно з даними Державного агентства лісових ресурсів, у 2016 році незаконна заготівля деревини становила 27 000 кубометрів, тобто 0,17% від загальної кількості деревини. За оцінками незалежних експертів та неурядових організацій цей показник може становити приблизно 3,2-4,8 млн кубометрів деревини. 

Здатність правоохоронних органів та органів влади ефективно боротися із лісовою злочинністю в Україні є недостатньою на всіх рівнях. Відповідно до комплексного аналізу прогалин WWF-Україна, причинами такої ситуації стали брак належного фінансування, нестача знань, ресурсів та обладнання для здійснення розслідувань і арештів, прогалини у законодавстві та надмірна бюрократизація процесу.  Мала кількість тематичних тренінгів - одна з причин того, чому поінформованість щодо лісової злочинності та готовність до боротьби з такими злочинами низька.

Для того, щоб підвищити рівень обізнаності правоохоронних органів у темі протидії лісовим злочинам, а також посилити міжвідомчу комунікацію між ними, WWF-Україна зібрав на семінар представників екологічної інспекції, екологічної прокуратури, поліції та Міндовкілля. Під час семінару експерти WWF-Україна  разом з учасниками учасники розглянули питання міжнародного досвіду у розслідуванні незаконних вирубок лісу, покращення ефективності правозастосування, виявлення недоліків у чинному законодавстві, можливості застосування новітніх методів дослідження.

Деякі з новітніх методів дослідження в Україні можуть використовуватися вже сьогодні, наприклад, аналіз супутникових знімків. Якими бувають космічні знімки, як завдяки ним можна дізнатися дату вирубки чи іншого лісопорушення і як правоохоронним органам ефективно використовувати їх у своїй роботі детально розказав ГІС експерт Society for conservation Антон Біатов.

Утім, використання виключно найновіших методів є недостатнім для подолання лісової злочинності, оскільки існує недосконалість національного законодавства та стандартів у сфері лісового управління. Кандидат юридичних наук та юристка “ЕкоПраво-Київ” Галина Левіна детально пояснила як представникам правоохоронних органів дотримуватися процедур та вимог щодо оформлення документів, щоб здійснювати свою роботу законно та ефективно. А керівник лісових проєктів WWF-Україна Михайло Богомаз допоміг учасникам розібратися зі змінами у Лісовому кодексі України та новими правилами й вимогами щодо здійснення лісогосподарської діяльності у природоохоронних та захисних лісах.

Недосконалість українського законодавства пов’язана з різними оцінками незаконних рубок: незаконними де-факто вважаються лише самовільні рубки, які здійснюються без дозвільних документів. Якщо рубка відбувається з порушенням законодавства, але здійснена із дозвільною документацією — нелегальною вона не вважається. У поширеній світовій же практиці, незаконними вважаються  всі рубки, здійснені з порушенням законодавства, в тому числі й лісовими господарствами. Розібратися як правоохоронним органам більш ефективно ідентифікувати, попереджати та протидіяти незаконним рубкам пояснив еколог МБО "Екологія-Право-Людина" Кученко Богдан.

Україна є однією з країн-експортерів деревини в ЄС. Але перш ніж завезти лісопродукцію на територію ЄС, імпортер має відстежити історію походження деревини. Для цього необхідний електронний облік деревини, який допомагає перевірити легальність походження деревини. Євгеній Хань, менеджер інформаційних технологій та ланцюга постачання FSC Україна розповів про можливості та потенційні ризики контролю руху деревини в Україні. Учасники дізналися про контроль руху деревини в країнах ЄС, про систему обліку деревини в Україні, про можливості та недоліки  системи ЕОД (електронного обліку деревини) та суміжних сервісів для правоохоронних органів. 

Усі матеріали тренінгу у вільному доступі в додатках до статті.

Тренінги реалізовані Всесвітнім фондом природи WWF-Україна в рамках проєкту “Нарощування потенціалу місцевих громад щодо захисту лісів, як крок до стійкого управління лісами”, за підтримки United States Forest Service.