Поточне скликання Закарпатської обласної ради депутатів вже втретє з початку своєї каденції блокує створення пралісових пам'яток природи. Наразі 3021,8 га найстаріших та найцінніших лісів Закарпаття, що пройшли всі без винятку етапи необхідних погоджень, досі не отримали заповідний статус.

Після публікації офіційного рішення на сайті Закарпатської обласної ради, стало відомо, що на 2 сесії ІІ засідання, було створено 4 пралісові пам'ятки природи в межах ДП “Перечинський ЛГ” на площі 809,9 га та 1 пралісову пам’ятку природи на площі 326,3 га в межах ДП “Воловецьке ЛГ”.

Депутати виключили з проєкту рішення під час самої сесії пралісові пам'ятки природи в межах ДП “Міжгірське ЛГ”, посилаючись на звернення територіальної громади, про яке стало відомо фактично лише під час самої сесії. Окрім того, заблоковано створення пралісової пам'ятки природи "Праліси лісництва «Шипот»" на площі 267,7 га в межах Перечинського лісгоспу.

З проєкту рішення, який був розміщений на сайті Закарпатської обласної ради, також неочікувано зникли пралісові пам'ятки природи ДП “Мокрянське ЛМГ”, які теж мали бути створені на цій сесії. Більш того, інформація про заповідання пралісів “Мокрянського ЛМГ” вже навіть встигла з’явитися на сайтах місцевих ЗМІ, в той час як ці ділянки були виключені з проєкту рішення.

Нагадаємо, під час минулого скандального засідання Закарпатської обласної ради у лютому, було створено 20 пам’яток на площі 3447,1 га в межах Рахівського, Великобичківського, Ужгородського, Великоберезнянського та Свалявського лісгоспів. Питання заповідання пралісів у Мокрянському, Перечинському, Воловецькому, Міжгірському лісгоспах мали вирішитися на цьому засіданні.

Зміни у порядоку денному викликали непорозуміння у сесійній залі. Таким чином, поточне скликання Закарпатської обласної ради депутатів вже втретє з початку своєї каденції блокує створення пралісових пам'яток. Цього разу 3021,8 га цінних лісів знову не отримали статусу пралісових пам’яток природи. Ця площа дорівнює 4 231 футбольному полю.
 

Друге пленарне засідання другої сесії Закарпатської обласної ради VIII скликання
 

Усі роботи з виявлення старовікових лісів, а також формування Висновку про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів було здійснено відповідно до “Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів”.

Висновок є підставою для зарахування лісової ділянки чи її частин до категорії лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, виділення в особливо охоронні лісові ділянки та надання статусу пралісової пам’ятки природи і встановлення охоронних зон відповідно до законодавства.

Після погодження висновку з лісгоспами на ділянках пралісів, квазіпралісів або природних лісів забороняється здійснення заходів, передбачених статтею 39 Лісового кодексу України, а саме: забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів (крім догляду за лінійними об’єктами та вирубування окремих дерев під час гасіння пожежі), будівництво споруд, прокладання шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони).

ДП “Перечинський ЛГ”, ДП “Міжгірське ЛГ” та ДП “Мокрянське ЛМГ” погодили дані висновки. Таким чином, тут вже де-юре і де-факто заборонена будь-яка господарська діяльність і будь-які роботи є порушенням природоохоронного законодавства.

Таким чином, винесені зараз на заповідання ділянки лісів вже набули офіційного статусу і мають охоронний режим. Надання цим ділянкам статусу пралісових пам’яток природи місцевого значення є фінальним і неминучим кроком на шляху їхнього заповідання, що вимагається чинним законодавством України.

Для WWF-Україна дуже важливо, щоб місцеві громади брали активну участь в процесі прийняття рішень у лісовій галузі, а їхні думки враховувалися. Процес створення пралісових пам’яток природи не є виключенням. Саме тому, ми зібрали коментарі й побоювання місцевих громад щодо нових пам’яток на Закарпатті і детально відповіли на озвучені побоювання громад  у нашому попередньому матеріалі. 

WWF-Україна закликає Закарпатську обласну раду фіналізувати процес надання цінним лісам Закарпаття статусу пралісової пам’ятки природи. WWF-Україна зі своєї сторони  буде й надалі сприятиме наданню найвищого охоронного статусу всім ідентифікованим пралісам.