Понад 400 гектарів вікових дібров Київського Полісся потребують охоронного статусу

Опубліковано 18 March 2019

Результати дослідження

Одним із пріоритетних напрямків роботи WWF, що стосується лісів, є збереження пралісів та квазіпралісів — лісів, що найменше змінені людською діяльністю і які збереглися передусім в гірських регіонах. Водночас, ретельної уваги і охорони потребує і ряд інших лісових екосистем, що не відповідають критеріям пралісів, квазіпралісів чи “природних” лісів, але які також мають природне походження і є рідкісними на національному або регіональному рівні.

До таких екосистем належать дубові ліси Полісся, тому їхнє дослідження та збереження стало метою проекту “Збереження старовікових дубових лісів Київського Полісся як оселищ видів Червоної книги України”, підтриманого Rufford Foundation.

Офіційні дані Держлісагентства свідчать, що дубові ліси складають близько 5% від деревостанів Київського Полісся, а дубові ліси старше 130 років — лише близько 3% від дібров регіону. В минулому їхня частка була значно більшою, проте активна лісогосподарська діяльність вплинула як на представленість дібров (які були замінені сосновими плантаціями), так і на їхню вікову структуру, адже старі дубові ліси підлягають вирубуванню в першу чергу.

Втім, дубові ліси є важливими осередками біорізноманіття регіону. Наприклад, близько 90 видів, занесених до Червоної книги України, можуть зустрічатися в дібровах Київського Полісся. Чимала кількість тварин, рослин, грибів та лишайників мешкає переважно або виключно в старих дубових лісах, тож їхня вирубка призводить до зниження чисельності рідкісних видів. Українське законодавство передбачає охорону місць, у яких мешкають червонокнижні види, тому метою проекту став пошук таких видів в старих дібровах Київського Полісся.

Протягом весни-літа 2018 року команда проекту — експерти-біологи та волонтери WWF — обстежили понад 600 га лісів, переважно останніх вікових дібров Київського Полісся. Суттєву роль у проекті відіграли саме волонтери. Зокрема, вони допомагали експертам дістатися до віддалених лісових куточків, самостійно виявили чимало рідкісних видів та долучалися до впровадження інших активностей проекту.

У результаті було виявлено майже 100 лісових ділянок, у яких мешкає 26 видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України. Зокрема, експерти проекту виявили гнізда чорного лелеки, малого підорлика, сім видів кажанів — мешканців старих дуплистих дерев, а також місця зростання булатки червоної, булатки довголистої та інших охоронюваних видів. Українське законодавство передбачає охорону оселищ червонокнижних видів, тож далі ці дані були надані Укрдержліспроекту. Отже, сподіваємося, що 2019 року понад 400 га вікових дубових лісів Київщини отримають охоронний статус, згідно якого рубки головного користування там будуть обмежені . Такий підхід вже показав свою успішність раніше: 2018 року статус особливо цінних для збереження лісових ділянок отримали більше 100 га лісів, де волонтерами та експертами WWF були виявлені види, занесені до Червоної книги України.

“Проект продемонстрував і певні невтішні тенденції: останні вікові дубові ліси регіону здебільшого значно фрагментовані (тобто подрібнені і мають малу площу), часто мають сліди інтенсивної господарської діяльності (наприклад, вибіркових рубок). Проте, в ході польових робіт нам вдалося налагодити конструктивний діалог з представниками лісової галузі, запрошуючи працівників лісових господарств до спільних виїздів. Хочеться сподіватися, що в майбутньому збереження вікових дубових лісів буде пріоритетним не тільки для природоохоронців,” — зазначає Андрій Плига, координатор лісового напрямку WWF Україна.

Для охорони старих дубових лісів Полісся необхідні не тільки експертні польові дослідження, а і широка освітня робота. Пропонуємо використати для поширення постер про діброви Київського Полісся та промо-ролик.