22 березня відзначається Всесвітній день води, цього року він проходитиме під гаслом визнання цінності цього ресурсу. На жаль, запаси води на Землі обмежені. Частка прісної води припадає лише на 2,5%-3% від загальної кількості і не збільшується, а її споживання постійно зростає. На думку WWF, частковим рішенням проблеми нестачі прісної води тієї якості, що потребують природні екосистеми, є  відновлення природних територій, таких як болота, водно-болотні угіддя та вільнотекучі річки. 

Хоча значимість прісноводних екосистем є очевидною, вони опинилися під загрозою у всьому світі. У першу чергу — через порушення їх звичного стану, скорочення площі природних територій, промислове та побутове забруднення і зміну клімату. Нині ми живемо у час, коли вода з доступного ресурсу перетворюється на розкіш.
 

 

Падіння рівня ґрунтових вод та рівня води в річках призводить до того, що спроможність прісноводних екосистем України задовольняти потреби людини та навколишніх екосистем знижується. Серед причин: 

“До прикладу, на Поліссі за останні 100 років було осушено понад 1 млн га боліт,— коментує Інна Гоч, керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, — це катастрофічно велика кількість втраченого цінного ресурсу. Адже болота є одними з найбільш важливих для забезпечення якості життя екосистем. Вони утворюються упродовж тисяч років і мають суперсилу: утримання і збереження води. Болото вміщує її більше, ніж співставне за площею озеро —  мохи та інші рослини боліт, завдяки гігроскопічним властивостям власних тканин, не дозволяють воді випаровуватися і накопичують її”.  

Переваги від збереження боліт незаперечні:

Якщо про проблеми боліт і наслідки їх осушення дізнаються переважно ті, хто цікавляться цими, на жаль, недооціненими в Україні ресурсами, то таке явище, як забруднення та цвітіння води у річках, спостерігають жителі багатьох міст і сіл. І не лише спостерігають, але й вживають у своєму побуті саме таку воду. 

Причиною того, що поверхня річок стає зеленого кольору є аномальне розростання мікроскопічних водоростей, здебільшого зелених та синьо-зелених. А це, у свою чергу, викликане вкрай високим рівнем фосфатів, що потрапляють у річки — їх містять майже всі мийні засоби. Звільняти воду від фосфатів мають очисні споруди, але навіть ті з них, що працюють у містах, не розраховані на таку кількість цих речовин. Адже їх будували ще у часи, коли пральна машинка була рідкістю. Тож ми щодня готуємо їжу та п’ємо воду, яка потрапляє до нас з річок та містить фосфати. Цю проблему можна почати вирішувати, обмеживши на законодавчому рівні використання фосфатів у мийних засобах. Як, наприклад, у країнах Євросоюзу.

“Проблема якості води впливає не лише на людей, але й на річкових мешканців —  кількість риби в українських річках та водоймах критично зменшується. Таке поняття як “промисловий вилов” може невдовзі просто зникнути в Україні”, — зазначає Інна Гоч. 

Крім забрудненості води, причиною цього є також фрагментація наших річок через штучні перешкоди, такі як греблі та інші гідроспоруди. Через них риба не може мігрувати та розмножуватися. Прикладом такого впливу на риб є знищення популяцій мігруючих осетрових у Дніпрі.

У Європейському Союзі "звільнення" річок (dam removal) — один з природоохоронних пріоритетів. Згідно з Європейською Стратегією з біорізноманіття до 2030 року країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів. 

У 2020 році WWF-Україна розпочав пілотний проєкт з відновлення течії річок “ВІЛЬНІ РІЧКИ УКРАЇНИ”, звільнивши струмки в басейні річки Черемош від трьох застарілих гребель. Фонд планує продовжити цю роботу в Карпатському регіоні. 

Крім цього, WWF-Україна сформував пропозиції щодо дій, необхідних для зупинення тенденції до втрати природи та природних ресурсів України, серед них: 

1. Збільшити долю природних територій в Україні:

2. Повномаштабно запровадити моніторинг  водних біологічних ресурсів та здійснювати управління  над їх  виловом, продовжувати активно рухатися у напрямку розробки дієвих планів управління річковими басейнами та їх наступної імплементації.  

3. Забезпечити належне фінансування програм, пов'язаних із зменшенням навантаження на навколишнє середовище та охороною біорізноманіття.
 

Незважаючи на складну ситуацію, що склалася з водними ресурсами в Україні, ми ще можемо зупинити тенденцію до її погіршення. Для цього потрібні вчасно прийняті ефективні рішення на рівні держави, відповідальне ставлення бізнесу до природних ресурсів країни та щоденні маленькі кроки до бережливого ставлення до води кожного з нас. Ось кілька простих порад від WWF-Україна, як ви можете зберегти воду.