Дослідження про найпоширеніші корупційні ризики у лісовій сфері України та рекомендації щодо їх мінімізації ідентифіковано у межах комплексного аналізу 14 лютого презентували Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно зі Всесвітнім фондом природи WWF-Україна, Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора та Базельським інститутом управління. 

Дослідження доступне за посиланням.

Лісове господарство є одним із найважливіших секторів економіки України. Великий попит на деревину з огляду на військові потреби та потреби у нагальній відбудові закладають передумови для появи нових корупційних ризиків та загострення наявних. WWF-Україна вважає, що саме боротьба з незаконною вирубкою лісу, корупцією у лісовій галузі та вжиття дієвих заходів для поліпшення управління лісовим господарством з подальшою диджиталізацією стають стратегічною необхідністю для відновлення України.

Виконавчий директор WWF-Україна Богдан Вихор під час відкриття заходу зазначив, що “боротьба з корупцією у сфері лісового господарств України є важливим кроком на шляху впровадження принципів належного урядування у галузі відповідно до кращих світових практик, посилення конкурентоспроможності України на європейському ринку та наближення України до членства в ЄС”.

У межах дослідження визначено 12 корупційних ризиків, які можуть сприяти вчиненню правопорушень під час рубок, реалізації деревини та здійснення заходів державного нагляду (контролю). Зокрема, це можливі корупційні зловживання під час зміни цільового призначення лісових ділянок, їх наданні у довгострокове тимчасове користування, при визначенні класу якості деревини, її транспортуванні, конфлікт інтересів у посадовців, які виконують функції державної лісової охорони.

Михайло Богомаз, керівник практики “Ліси” WWF-Україна, наголосив “корупційні ризики в лісовому господарстві не вичерпуються дванадцятьма зазначеними у звіті. Однак вони є ключовими, що стоять на заваді впровадження сталих практик управлінням лісами та стають на заваді подальшій євроінтеграції України”. Він зазначив, що “один з топризиків — це зарегульована та недосконала база для проведення санітарних рубок, які  мають на меті підтримати здоровий стан лісових насаджень шляхом вилучення сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами чи шкідниками, часто стають ‘виправданням’ для вчинення корупційних правопорушень. Ця проблема є вкрай гострою, адже санітарні рубки складають понад 50% від всіх рубок в Україні”.

Як результат НАЗК надало профільним міністерствам комплексні рекомендації для усунення корупційних ризиків. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Державне агентство лісових ресурсів, Державна екологічна інспекція, Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування мають усунути прогалини в чинному законодавстві, скасувати мораторій на проведення державних перевірок, вжити дієвих заходів щодо відновлення ведення державного лісового кадастру та обліку лісів. Також рекомендовано надати представникам екологічних громадських організацій можливість брати участь в обстеженнях насаджень, а усю документацію щодо санітарних рубок вести й оприлюднювати в електронній формі. Крім цього, НАЗК пропонує розглянути можливість продажу деревини через систему Prozorro.Продажі.

“Для досягнення реальних змін необхідно створити чітку комплексну стратегію, що включатиме законодавчі реформи та антикорупційні запобіжники. Важливим є підвищення відповідальності державних органів і запровадження дієвих механізмів громадського контролю, які дадуть можливість захистити лісові ресурси України і забезпечити їхній сталий розвиток для добробуту нинішніх та майбутніх поколінь. Ідентифіковані ризики та результати дослідження можуть бути враховані при створенні нових Антикорупційноі стратегії та Державної антикорупційної програми на 2026-2030 роки”, — наголосив заступник голови НАЗК Сергій Гупяк.

На думку бізнес-аудиторії, лісове господарство входить до найкорумпованіших сфер, поступаючись, зокрема, сфері митної справи та публічних закупівель. Ключовими висновками звіту інститутів держави та громадянського суспільства є:

1. Низький рівень прозорості у продажах деревини, що є ключовою перешкодою на шляху реформування сфери управління лісовим господарством.
2. Надмірна дискреція та неналежний зовнішній контроль створюють можливості для корупції.
3. Поточні реформи не розв'язували проблему конфлікту інтересів, яка існує між інституціями в лісовому секторі.
4. Формальність адміністративних процесів у сфері лісового господарства створює можливості для корупції.
5. Обмеження нагляду та перевірок, введені через воєнний стан, послаблюють наявні механізми контролю у секторі.
6. Масштабні санітарні рубки створюють можливості для зловживань.

“Тема екологічної корупції для нас в Базельському інституті є ключовою. Ми фокусуємо наші зусилля не лише на  супроводі справ, коли ми допомагаємо правоохоронним органам, але і на консультуванні із запобігання корупції, коли ми працюємо з антикорупційними фахівцями та експертами з комплаєнсу”, — сказав на презентації дослідження керівник програми “Зелена корупція” Базельського інституту управління Юхані Гроссман.

Дослідження НАЗК “Корупційні ризики у лісовому господарстві” може стати дороговказом для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, Держлісагентства, ДП «Ліси України», Держекоінспекції та інших державних інститутів у процесі розробки та впровадження заходів з мінімізації корупційних ризиків, а також може сприяти обізнаності громадянського суспільства щодо зазначеної проблематики та запропонованих шляхів вирішення