Полонина Руна (Рівна) — одна з найбільших полонин в Українських Карпатах, що охоплює понад 1100 гектарів. Високогірні ліси, що оточують полонину, є офіційно визнаними буковими і яворово-буковими  пралісами і  квазіпралісами. Частина цих лісів входять до складу пралісової пам’ятки природи місцевого значення “Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва”. Навколо полонини знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду: орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Соколові Скелі» площею 606,0 га та загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Тур'є-Полянський» площею 2163,0 га. Крім того, у межах пралісів запроєктовано створення пралісових пам’яток природи загальнодержавного значення «Праліси лісництва Шипот» площею 267,7 га та «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва» площею 643,7 га у межах Філії «Ужгородське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Як приклад недоторканних природних комплексів помірних лісів ці території становлять надзвичайну цінність на європейському рівні та потребують спеціальних заходів збереження, що зафіксовано Резолюцією 4 Бернської конвенції: G1.6 Букові ліси. Тут зростає й лучна рослинність, що також включена до Резолюції 4 Бернської конвенції: E.4.3 Ацидофільні альпійські і субальпійські луки.
Полонина Руна розташована у межах проєктованого об’єкта Смарагдової Мережі Європи UA0000610 Полонинський хребет. Тут трапляються види, що занесені до Червоної книги України: рись євразійська, ведмідь бурий, підорлик малий, орябок, лелека чорний, дятел білоспинний, дятел трипалий, пугач, сова довгохвоста, сичик-горобець євразійський, кумка жовточерева, плоскотілка червона. Крім того, через полонину пролягають міграційні шляхи тварин між різними частинами Карпат.

Однак наприкінці травня Тур’є-Реметівська сільська рада затвердила план будівництва 30 вітряків на території полонини Руна. Відтепер усі ці цінні екосистеми та їх біорізноманіття можуть зазнати негативного впливу. Будівництво споруд та лінійних об’єктів транспортної інфраструктури і зв’язку у межах пралісів та квазіпралісів заборонено Лісовим кодексом України (стаття 39). Цей проєкт суперечить не лише національному законодавству, а й міжнародним зобов'язанням України: Конвенції про охорону дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), Рамковій конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат тощо.

Звіт зі стратегічної екологічної оцінки цього проєкту не враховує вплив на екосистеми альпійських луків та прилеглих пралісів і квазіпралісів. Також немає оцінки можливих негативних наслідків для біорізноманіття в процесі експлуатації вітрогенераторів та у випадку аварій під час їх експлуатації. Будівельні роботи на полонині Руна можуть погіршити стан ґрунтового покриву та водних ресурсів регіону. Розширення доріг та будівництво котлованів призведе до ґрунтової ерозії та зміни гідрологічного режиму водотоків, що беруть свій початок на полонині. В умовах високогір’я відновлення пошкоджених рослинних покривів може зайняти десятки років.

Державна стратегія управління лісами України до 2035 року підкреслює важливість збереження біорізноманіття через створення об'єктів природно-заповідного фонду, виділених пралісів, квазіпралісів та природних лісів, об’єктів Смарагдової мережі, особливо цінних для збереження ділянок як (і особливо) в межах наведених об’єктів, так і поза їх межами. Полонина Руна належить до проєктованого об’єкта Смарагдової Мережі Європи, що робить її захист ще більш важливим.

WWF-Україна закликає міжнародних донорів дотримуватись українського законодавства і не фінансувати проєкти, які можуть завдати непоправної шкоди довкіллю.