Існує багато причин, чому рись євразійська, ведмідь бурий та осетрові риби, які живуть в Україні, потрапили до Червоної книги. Серед них — нелегальне полювання заради трофея чи продажу різних частин тварини (дериватів), викрадення з дикої природи для продажу “любителям” дикої природи, браконьєрський вилов риби заради ікри.

Через браконьєрство та незаконну торгівлю на межі зникнення перебуває чимало видів тварин. За даними Інтерполу, незаконна торгівля видами має оборот в 6-20 млрд доларів на рік, і займає третє місце після торгівлі зброєю та наркотиками. Щорічно у світі в обхід закону продаються близько 30 тисяч мавп, 5 мільйонів птахів, 10-15 мільйонів рептилій, 500-600 мільйонів декоративних риб.

Злочини проти дикої природи є критичною загрозою біорізноманіттю, проте базових відомостей про їх характер та поширення в Україні недостатньо. Через прогалини у законодавстві, недостатність моніторингу, низький рівень правозастосування та непублічність теми такі дії можуть сприйматися як можливість отримати великий незаконний заробіток із низькими ризиками.

Діяльність WWF у найближчі роки буде націлена на попередження та істотне зниження кількості незаконно знищених особин диких видів у співпраці з одинадцятьма європейськими країнами. В Україні це передбачає активну взаємодію з Міністерством юстиції України, Держрибагентством, Мінекології, Державною прикордонною службою України, Держекоінспекцією та правоохоронними органами для покращення експертизи, а також більш ефективної міжвідомчої та транскордонної співпраці у попередженні та боротьбі зі злочинами проти природи.