РЕЗЮМЕ ПОЗИЦІЇ

Щодо пріоритетів глобальної кліматичної політики
 

1. Кліматичне фінансування:  
1.1. Закликаємо підтримати впровадження нової колективної кількісної цілі (NCQG) для забезпечення належного фінансування країн, що розвиваються, та запровадити додаткові фінансові зобов’язання для країн, що здійснюють військову агресію.
1.2. Виступаємо за підтримку розширення Фонду відшкодування втрат та збитків (Loss and Damage Fund) та збільшення його фінансової спроможності як механізму забезпечення кліматично справедливого фінансування для підтримки країн, які є найбільш вразливими до наслідків зміни клімату.
1.3. Підтримуємо розвиток ринкових та неринкових механізмів, передбачених статтею 6 Паризької угоди, але з обов’язковим урахуванням забезпечення екологічної цілісності та додатковості проєктів, уникнення подвійного врахування скорочень викидів шляхом здійснення спеціальних коригувань, пріоритизації лише високоякісних вуглецевих кредитів, врахування прав та інтересів місцевих громад та корінних народів, запобігання грінвошингу.

2. Відмова від викопних палив: важливо, щоб Сторони затвердили повну відмову від викопного палива як основний спосіб досягнення цілей Паризької угоди, а також визначили часові проміжки для трансформації та відмови від субсидування викопних палив.

3. Вплив війни на клімат, відповідальність і звітність росії: важливо продовжити роботу для напрацювання рішення щодо відповідальності за викиди парникових газів, пов’язані з міжнародними збройними конфліктами. Окрім цього, вважаємо, що Україна, повинна продовжувати виступати за неприпустимість зарахування до кадастру про викиди і абсорбцію парникових газів російської федерації викидів (не пов’язаних з військовими діями) з тимчасово окупованих територій України (Автономної Республіки Крим та інших тимчасово окупованих територій). 

4. Екосистеми та збереження біорізноманіття: збереження і відновлення екосистем є невід’ємною частиною досягнення цілей Паризької Угоди. В той же час вкрай важливо, щоб захист і відновлення екосистем не використовувалися як єдиний шлях для компенсації викидів парникових газів. Це повинно відбуватися одночасно із швидкою відмовою від використання всіх видів викопного палива та різким скороченням викидів парникових газів у всіх секторах.
 

Щодо пріоритетів кліматичної політики України
 

1. Кліматична нейтральність до 2050 року: ми вітаємо закріплення цілі досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року Україною на рівні рамкового законопроєкту “Про основні засади державної кліматичної політики” та звертаємо увагу, що оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди в 2025 році повинен також передбачати закріплення цієї цілі. Разом із тим, саме забезпечення її реального виконання, а не лише документальна фіксація, стане критично важливим в наступні роки, щоб стримати глобальне потепління на рівні 1,5°С. 

2. Запобігання викидам при відбудові: одним із ключових пріоритетів у цій сфері є спорудження нових будівель відповідно до стандартів, які сприятимуть зменшенню викидів парникових газів (Nearly-zero energy buildings, NZEB). Окрім цього, вкрай важливим буде забезпечити функціонування дієвих механізмів контролю за дотриманням цих стандартів, а також узгодження державних секторальних стратегій, змін стандартів, рішень про видачу дозволів на діяльність та регіональних планів розвитку.

3. Посилення участі України у глобальних кліматичних ініціативах: 
3.1. Державним пріоритетом має бути розвиток децентралізованої малої генерації з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та систем накопичення енергії. Об’єкти ВДЕ менш вразливі до російських атак та мають порівняно короткі терміни введення в експлуатацію. 
3.2. Україні варто долучитися до країн Beyond Oil and Gas Alliance (BOGA) – міжнародної коаліції урядів і партнерів, які працюють разом, аби сприяти поетапній відмові від видобутку нафти і газу. 
3.3. Україна повинна продовжувати розвивати та впроваджувати свої стратегії зменшення викидів метану, а також посилювати системи моніторингу та звітності для виконання міжнародних зобов’язань у цій сфері. Пріоритетні дії повинні передбачати скорочення викидів метану через впровадження кліматичних заходів у нафтогазовому та вугільному секторах, сільському господарстві, а також налагодження системи управління відходами.

4. Вуглецеві ринки: для забезпечення ефективності майбутньої системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні необхідно повернути обов’язковість та покращити систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (МЗВ). Окрім цього, майбутня СТВ в Україні повинна зосереджуватись на досягненні фактичного скорочення викидів, а не на формальному продажі квот.

5. Мобілізація “зелених” фінансів: зважаючи на високу залежність української відбудови від зовнішньої допомоги, Україна має запровадити потужні та посилити наявні фінансові механізми, які сприятимуть декарбонізації. Серед таких механізмів – податок на діоксид вуглецю та новий Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації.

6. Проблематика щодо просування хибних рішень для боротьби з кліматичною кризою: Україна у своїй політиці досягнення кліматичних цілей не повинна зосереджувати зусилля та інвестиції на розвитку дороговартісних і сумнівних технологій, рішень, як-то розвиток атомної енергії, геоінженерія, технології вловлювання вуглецю з атмосфери, а також схеми компенсації викидів парникових газів, а натомість зосередитися на розвитку децентралізованих джерел відновлюваної енергії та відмові від викопного палива.

7. Залученість у розробці кліматичної політики: оскільки Україна продовжує розвивати нормативне забезпечення національної кліматичної політики важливо посилити механізми залучення громадськості до правотворчих процесів. Крім цього, важливо створити інструменти, які забезпечать можливість більш якісно залучати до процесу місцевий рівень.  

Повну версію позиції читайте нижче