What would you like to search for?



ЗБЕРЕЖЕННЯ БОЛІТ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЙ

© WWF Ukraine / Irina Kostenko

Болота є одними з найбільш цінних для забезпечення якості життя екосистем і водночас — найбільш порушених і недооцінених в Україні. Вони утворюються упродовж тисяч років і складаються з трьох елементів: торф, вода і рослини. Їхня ключова суперсила — утримання і збереження води. Болото вміщує її більше, ніж співставне за площею озеро —  мох, завдяки гігроскопічним властивостям листків та стебел, не дозволяє воді випаровуватися і накопичує її.  

  • болота стримують паводки, адже вбирають в себе воду і “віддають” її в річки та озера поступово

  • вода, яка проходить через біологічний фільтр торфу, очищається від забруднюючих речовин, які осідають у його товщі

  • болота запасають з атмосфери карбон, надмірне накопичення якого у вигляді вуглекислого газу та метану в атмосфері сприяє глобальному потеплінню. При осушенні ж боліт органічні сполуки, що накопичилися там за тисячі років, починають мінералізуватися, а карбон у складі парникових газів вивільнятися

Найбільше боліт в Україні — на Поліссі: у Рівненській, Волинській та Чернігівській областях. Вони також формуються у долинах річок у лісостеповій та степовій зонах, та в Карпатах. Вік українських боліт сягає 5-12 тисяч років.

Пожежі та пилові бурі часто є наслідком осушення боліт та видобутку торфу або непродуманої меліорації. На сухих болотах торф є легкозаймистим і здатен горіти роками.

© Iryna Kostenko / WWF Ukraine
Болото Глуханя, найбільше сфагнове оліготрофне болото в Ґорґанах

РОБОТА WWF-УКРАЇНА

За останні 100 років в Україні було осушено понад 1 млн га боліт. І цей процес триває. Натомість, заборона знищення болотних екосистем та їх відновлення може стати одним з ключових рішень для запобігання дефіциту питної води та пом'якшення зміни клімату.

WWF-Україна вдалося

  • Дослідити та сформувати плани відновлення найбільшого болота Горган - Глуханя (село Негровець Закарпатської області), яке щорічно втрачає 5% вологи. Основні роботи по відновленню цієї унікальної екосистеми залежать від успішності залучення коштів

  • Разом з національним природним парком “Зачарований гай” відновити болото Чорне Багно на схилах гори Бужора на Закарпатті, яке було порушено побудовою осушувальних каналів у 50-60-х роках минулого століття

  • У більш широкому аспекті роботи з водно-болотними угіддями — відновити острови Єрмаков (2010 рік) та Малий Татару (2004 рік) в Дунайському регіоні. Обидва були обнесені дамбами, осушені та використовувались для господарських цілей. Це фактично перетворило їх на пустелю. Відновлення островів дало змогу повернути зволоженість, дику природу та туризм.

© Mykola Bazhanov / WWF Ukraine
Перше за 50 років затоплення острова Єрмаков

Торфові болота. Природний інструмент регулювання клімату

Запис онлайн-зустрічі з Тетяною Мінаєвою, вченою-болотознавицею світового рівня

ПРОЄКТИ

(Тисніть на назву, щоб побачити опис)

27 травня 2010 року відбулася презентація проєкту "Відновлення острова Єрмаков", реалізованого Всесвітнім фондом природи WWF разом з Дунайським біосферним заповідником, орендатором ТОВ "Єрмак" та Кілійською райдержадміністрацією. Тоді острів зазнав першого затоплення за останні кілька десятиліть, що відзначило початок нового життя острова Єрмаков.

13 серпня 2009 року на Єрмакові почалися роботи по відновленню острова. У дамбах, що оточують острів по периметру, у декількох місцях були зроблені прорани (прориви), які дозволяють дунайській воді заходити на острів під час сезонного паводка.

Вже перше затоплення острова навесні 2010 р. мало позитивні результати - пішла в ріст рослинність, на острів завітали рожевий і кучерявий пелікани, малий баклан, орлан-білохвіст, занесені в Червону книгу. Мілководні озера на острові дозволили нереститися й нагулюватися цінним видам риб, таким як щука, сазан та інші.
У жовтні 2003 року представниками Ізмаїльського лісового господарства, місцевих влад та WWF-Україна був офіційно відкритий модельний проєкт відновлення о. Малий Татару у межах реалізації Бачення — концепції майбутнього Дунайської Дельти.

Дамби, що оточували острів Татару та завдавали шкоди місцевій екосистемі, були знесені, шлях для дунайської води був відкритий та навесні 2004 року острів пережив перший паводок за 50 років. В результаті в озеро у центрі острова зайшла на нерест риба, рослинність прируслового лісу опинилася буквально “у рідній стихії”, отримавши потужний поштовх до розвитку, оновлення води у центральних каналах запобігло їх заболочуванню. Окрім того, на острові було припинене випасання домашньої худоби та господарське розведення тополі.

 З того часу ведеться постійний нагляд за відновленням природних процесів та впливом щорічних паводків на екосистему острова. Поступово відбувається відновлення природних процесів розвитку острова: вертикальне зростання зовнішнього берегового кільця, затоплення та обмін води у центральній його частині тощо.