The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Увага водного напряму WWF-Україна — на малих та середніх річках України, де є можливість зберегти або відновити вільну течію, тобто природну проточність.
Оскільки річки виконують роль "кровоносної системи природи", перешкоди на них впливають на навколишні екосистеми. Відновлення вільної течії — своєрідний перезапуск життя:
-
риби мають достатньо території для міграції та розмноження. Прикладом впливу фрагментації річки на іхтіофауну є знищення популяцій мігруючих осетрових у Дніпрі
-
тварини, які залежать від річкових ресурсів — риби або поживних речовин, що спускаються вниз за течією, — отримують шанс на необхідні умови життя. Для деяких територій це, наприклад, означає повернення ведмедя бурого, норки європейської та видри річкової
-
питна вода зберігає свою високу якість, адже не відбувається додаткове замулення та накопичення сміття навколо гідроспоруд
Є й соціально-економічні вигоди, пов'язані з відновленням вільної течії річок та демонтажем застарілих та непотрібних гідроспоруд:
-
усуваються загрози проривів гідроспоруд — від старості або через повінь, що може спричинити підтоплення та нещасні випадки
-
кошти, які витрачаються на утримання, можна направити на інші потреби громад або об'єкти природно-заповідного фонду
-
місцевим мешканцям та туристам доступні безпечні та мальовничі місця для відпочинку
У Європейському Союзі "звільнення" річок (dam removal) — один з природоохоронних пріоритетів. Згідно з Європейською Стратегією з біорізноманіття до 2030 року країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів.
Поки в Україні немає спеціального стратегічного документу, який би регламентував відновлення вільної течії річок, WWF-Україна долучився до актуалізації теми на рівні держави та впровадження “живих” проєктів як прикладів такої роботи. Робота в цьому напрямі передбачає дослідження та збереження природного стану цінних заплав річок та демонтаж застарілих гідроспоруд.
-
За підтримки Верховинського національного парку демонтувати шість застарілих гребель на потоках в басейні Чорного Черемошу та Білого Черемошу і відновили проточність 504 км річок. Кошти на це були зібрані завдяки європейським та українським благодійникам, які підтримали проєкт через краудфандингову платформу Dam Removal Europe
-
Визначити та замапували старі греблі на течіях Чорного та Білого Черемошу і Путили. Загалом досліджено понад 400 кілометрів течії цих найбільш чистих річок України
WWF-Україна масштабує свій досвід демонтажу старих гідроспоруд, поширюючи практику та цінність такого підходу для об'єктів природно-заповідного фонду та територіальних громад. Наша мета — відновлення вільної течії 3 тисяч км річок України до 2030 року!
З вашою допомогою ми продовжимо проєкт з відновлення проточності річок та потічків, що розташовані на території Національного природного парку Верховинський в Івано-Франківській області.
Чому це важливо?
-
Повернеться риба та тварини, що нею харчуються
-
Відновиться цілісна багатокомпонентна водна екосистема
-
З’явиться чиста вода для різних потреб
-
Відновляться живописні місця для відпочинку
Аби підтримати програму ВІЛЬНІ РІЧКИ УКРАЇНИ та подальше відновлення русел струмків — зробіть внесок на рахунок програми. Ми будемо інформувати вас про перебіг та проміжні результати програми на сайті wwf.ua
(Тисніть на назву, щоб побачити опис)
Для нього обрали три гірських потоки, що впадають у Черемош, на яких свого часу були збудовані греблі Лостунець, Добрин та Гостовець. Греблі були частково демонтовані, таким чином, звільнився шлях для риби, яка йде на нерест.
Перші результати були зафіксовані вже протягом місяця після усунення перешкод: восени форель вирушила нереститися у верхів’я. Від риби залежать інші мешканці Карпат, які нею харчуються, тож очікується також, що у цей регіон повернуться видри та ведмеді.
Фінансування проєкту відбулося завдяки краудфандинговій програмі в Нідерландах: понад чотири з половиною сотні людей пожертвували від 20 до 500 євро, таким чином зібравши 16 тисяч євро на роботи на Лостунці. У такий самий спосіб зібрали понад 17 тисяч євро для робіт на інших греблях.