Волонтерство та активізм відіграють значну, подекуди, вирішальну роль в охороні природи. Прогалини у чинному законодавстві та недосконалість роботи державних інституцій спонукають небайдужу громадськість до дій. В різних куточках України активісти власними зусиллями та за підтримки неурядових організацій працюють задля охорони довкілля, зокрема лісів.

Якщо вести мову про збереження рідкісних лісових видів та захист цінних ділянок лісу від лісозаготівлі, існує декілька підходів, що дозволяють небайдужим громадянам донести свою думку до лісокористувачів і забезпечити її врахування при прийнятті ними рішень. Цим підходам, зокрема, присвячено сайт від WWF-Україна “Сталий розвиток лісового господарства” https://sfmu.org.ua/. І один з найбільш відомих та обговорюваних — лісова сертифікація FSC.

WWF-Україна розробив низку різних освітніх матеріалів та покрокових алгоритмів дій для активістів та зацікавленої громадськості. Та чи дійсно всі механізми участі громадськості в управлінні лісами працюють в Україні? WWF-Україна збирає досвід використання наявних інструментів участі в управлінні лісами з боку представників громадськості, щоб показати на їх прикладі, які зміни необхідні та хто їх повинен впроваджувати.

Сьогодні ми публікуємо першу історію: розповідь активіста П., що проживає у місті Б. та переймається долею приміських лісів. Події, описані у статті актуальні на період літа 2021 року.

З огляду на поширені в лісах суцільні рубки головного користування, П. перейнявся збереженням відомих йому кількох ягідників та грибних місць, що використовуються місцевими жителями для рекреації. Аби зрозуміти, як це працює на практиці, пропонуємо розглянути рекомендовані кроки:

П. дізнався, що лісгосп сертифікований за схемою FSC з інформаційних аншлагів, розташованих на в’їзді в ліс. Механізм функціонування лісової сертифікації спершу був роз’яснений представниками однієї з природоохоронних громадських організацій, а надалі П. сам поглиблював свої знання з наявних в інтернеті матеріалів. Перед тим як перейти до наступного кроку, П. потрібно було дізнатися нумерацію кварталів і виділів з ягідниками. Для цього він надіслав запит на отримання публічної інформації до лісгоспу.

На цьому етапі П. зіштовхнувся з першою проблемою. З одного боку, лісгосп одразу відреагував і надав карту. Проте, це було суто формальне виконання відповіді на запит: було надіслано загальний знімок мапи лісів, з якого не можна було прочитати потрібну інформацію. Тільки після повторного запиту надані файли були належної якості. Варто зазначити, що ця інформація мала бути відкритою і доступною для всіх зацікавлених сторін.

Після отримання необхідної картографічної інформації, П. виконав крок 2. На звернення лісгосп відповів, що на визначених ділянках санітарні рубки не плануються, і підтвердив, що ділянки справді мають ягідники та ознаки рекреаційного використання. Проте тут була друга проблема — не було надано відповіді по суті, щодо виділення особливо цінних для збереження лісів (ОЦЗЛ)* згідно з лісовою сертифікацією. Внаслідок повторного звернення лісгоспом було заявлено, що буде проведено комісійне обстеження з залученням ботаніків, щоб впевнитись, що ділянки дійсно є цінними і що вони вартують внесення в ОЦЗЛ. П. був запрошений на обстеження. 

На обстеженні лісгоспом було підтверджено, що всі зазначені ділянки мають важливу соціальну значущість й мають бути внесені до ОЦЗЛ. Новина про дану подію була опублікована на сайті лісгоспу. Разом з тим було зазначено, що додаткові ботанічні обстеження будуть необхідні протягом вегетаційного періоду в 2020 році. Описані події відбувалися восени 2019 року. Здавалося, що співпраця з лісгоспом пройшла успішно, адже лісгосп погодився і пообіцяв внести ділянки до ОЦЗЛ, однак офіційно було зазначено лише те, що ділянки “зарезервовані під ОЦЗЛ” 

Наступна незрозуміла для П. ситуація трапилася, коли у 2020 році лісгосп опублікував звіт з ОВД, а частина з ділянок опинилася в планах під рубки головного користування. Втім, виявилося, що в ході лісовпорядкування була змінена квартально-видільна мережа, чого не було повідомлено, а ділянки справді не підпадали під плани суцільних рубок.

Зазвичай, коли лісгосп не задовольняє запит громади, рекомендується переходити до наступного кроку. 

Аудиторська компанія була поінформована про перебіг даної ситуації, і проінформувала наприкінці 2020 року про плановий аудит FSC, що мав відбутися в січні 2021 року. Було зазначено, що про проведення аудиту буде повідомлено завчасно, і що взявши в ньому участь, можна буде вирішити всі спірні моменти.

Проте, інформація про аудит від аудиторів надійшла ввечері перед днем проведення аудиту (!) з вибаченням, що аудит неодноразово відтерміновували не з їхньої вини, і в разі неможливості взяти участь, вищезгадане питання у будь-якому разі буде розглянуте в обов’язковому порядку і відповідь буде надано. Оскільки наступний день був робочим і така подія не була запланована заздалегідь, П. взяти участі в ньому не вдалося.

Після аудиту, П. повідомили, що цінні для громади ділянки вже включені в ОЦЗЛ 5, рубки на цих ділянках проводитись не будуть, а на сайті лісгоспу буде оновлена робота онлайн карти ОЦЗ . Однак карта на сайті досі не з’явилась (пройшло вже пів року), а лісгосп на інформаційні запити П. щодо надання документів, які підтверджували б виділення ОЦЗЛ та встановлення режиму їх охорони, більше не відповідає. Вже пройшло понад 1,5 роки з моменту початку цієї історії. Єдиним документальним джерелом, у якому вказані квартали-виділи із зазначенням обмежень господарської діяльності, є звіт з оцінки впливу на довкілля, згідно з яким частина із ділянок, пропонованих як ОЦЗЛ, зазначені в якості ідентифікованих в ході лісовпорядкування ягідників, в яких лісогосподарські заходи не проєктувалися.

П. дещо розчарований цією історією. Участь у процесі забирає багато часу і вимагає ґрунтовного розуміння матеріалу, до того ж, більшість відповідей не підкріплені попередньо обіцяними документами. На думку П., успішне використання інструментів FSC місцевими громадами є малоймовірним без суттєвої допомоги аудиторів, особливо враховуючи той факт, що вищеописана ситуація стосується одного з провідних лісгоспів країни, і у віддалених місцях ситуація набагато гірше. 

Ми звернулися до лісгоспу та аудиторської компанії, аби отримати коментар щодо даної ситуації. Наводимо їхні відповіді і позицію нижче.

Аудиторська компані зазначила: “Так, дійсно, дана ситуація має місце. До аудиторської компанії надійшло звернення від П. щодо виділення ОЦЗ. Згідно з акредитаційними вимогами FSC аудитори мають лише неупереджено оцінювати виконання утримувачами сертифікату вимог відповідних стандартів та функціонування системи лісоуправління підприємства під час проведення аудитів. Тобто, надавати консультації чи вказувати утримувачу сертифіката на те, яким чином він має виконувати вимоги стандартів FSC, і таким чином впливати на прийняття управлінських рішень аудиторам заборонено.

Тому, після отримання інформації від зацікавленої сторони про ситуацію з виділенням ОЦЗ та складнощі зворотного зв’язку між ЗС** та підприємством, аудиторами було визначено за доцільне розпочати оцінювання виконання підприємством затвердженої процедури розгляду звернень зацікавлених сторін та проведення консультацій підприємства із зацікавленими сторонами (чи відреагувало підприємство на звернення (скаргу), чи було вчасно дано відповідь ЗС, які результати розгляду звернення (скарги), наскільки вичерпною була відповідь тощо).

У березні 2020 року, за результатами такої перевірки, до якої, з-поміж іншого, увійшла оцінка дотримання процедури громадських слухань при здійсненні оцінки впливу на довкілля (ОВД), що також стосується зазначених ЗС лісових ділянок, підприємству було виставлено зауваження щодо проведення консультацій із ЗС. Ця невідповідність відображена у Звіті для громадськості, що є загальнодоступною на порталі FSC.

На черговому контрольному аудиті взимку 2021 року аудиторами додатково було перевірено задокументовані свідчення виділення запропонованих ЗС ділянок в ОЦЗ та проведено обстеження даних насаджень з метою дотримання режимів їх збереження. Порушень режимів господарювання на зазначених лісових ділянках не виявлено.

Слід зазначити, що процес комунікації між аудиторською компанію та ЗС почався ще на Кроці 2. Відтоді аудиторською компанією було вжито заходи щодо контролю комунікації між ЗС і лісогосподарським підприємством. Аудиторська компанія отримала інформацію про перебіг цієї комунікації, регулювала цей процес, шляхом написання підприємству відповідних запитів та враховувала отриману інформацію під час сертифікаційних перевірок.

Також, слід зазначити, що реакцією підприємства на результати сертифікаційної оцінки у січні 2021 року, для відновлення дії призупиненого на той момент сертифікату, підприємство здійснило ряд коригуючих заходів. Зокрема, на підприємстві було змінено працівника, що відповідає за дотримання сертифікаційних процедур, включаючи комунікацію із зацікавленими сторонами та невдовзі після аудиту надіслано листа до ЗС з описанням результатів обстежень та виділення лісових ділянок до Особливих цінностей для збереження (ОЦЗ), з посиланням на звіт з ОВД на своєму сайті та сайті Мінекології. У вказаному Звіті відображений результат усіх здійснених обстежень і запланованих господарських заходів, включаючи й ті ділянки, які цікавили ЗС.

Після спілкування представника аудиторської компанії із ЗС було з’ясовано ряд об’єктивних причин, що викликали непорозуміння ЗС з підприємством:

• по-перше, підприємство надавало відповіді ЗС формально, з посиланням на галузеві документи та процедури, без врахування того, що ЗС не є фахівцем з лісового господарства, і їй складно зрозуміти галузеву термінологію;

• по-друге, підприємство, коли надавало більш розгорнуті відповіді для ЗС з посиланням на джерела інформації, зазначало власні інтернет ресурси, у яких, на момент відповіді, були відсутні картографічні та інші інформаційні матеріалами, які є цікавими ЗС, і, навіть через п’ять місяців від дати, на яку підприємство обіцяло їх розмістити, ці матеріали так і не були розміщені;

• по-третє, підприємство не аналізувало причини виникнення непорозуміння із ЗС і не намагалось це з’ясувати.

Також, у ході зазначеного спілкування для ЗС було роз’яснено особливості планування лісогосподарської діяльності, особливості різних видів рубок та специфіку нормативних документів, які регламентують діяльність підприємств лісової галузі. Також для ЗС було роз’яснено, як і де знайти інформацію у Звіті з ОВД щодо наявних ОЦЗ, зокрема й тих, що цікавить ЗС, а також спосіб простої ідентифікації ОЦЗ на наданих картах.

У результаті аудиторами зроблено висновок, що подібні непорозуміння викликані не стільки дефіцитом інформації, що надається на запити зацікавленим сторонам, а відсутністю адекватного роз’яснення їм цієї інформації, а тому претензія саме цієї ЗС до підприємства є цілком доцільною.”

На момент публікації статті, письмового коментаря щодо описаної вище ситуації від лісогового господарства отримано не було.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

* Термінологія до введення нового FSC національного стандарту системи ведення лісового господарства для України
** зацікавлена сторона