Антропогенне навантаження і зміна клімату — є одними з найголовніших факторів негативного впливу на річкові екосистеми України. Вони взаємно підсилюють негативні ефекти один одного, що призводить до непередбачуваних змін річкового стоку (включаючи різкі паводки або тривалі періоди посухи). Українці вже сьогодні відчувають вплив цих факторів на своє повсякденне життя: обміління річок і зниження рівня води у криницях під час посух, проблеми з якістю питної води, часті затоплення під час паводків, руйнування доріг і сільськогосподарських угідь та інше. До такого висновку дійшли експерти водної галузі України під час опитування від Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.   

Про що опитування? 

Опитування проводилось в межах RESTORIVER — проєкту програми Interreg Danube Region, який співфінансується Європейським Союзом.

Мета проєкту RESTORIVER — відновлення заплав річок Дунайського регіону та водних екосистем для їх кращої адаптації до кліматичних змін, що у перспективі дозволить знизити ризики, пов'язані з гідрометеорологічними явищами, такими як посухи, повені та "теплові хвилі" (аномальні спеки). Для досягнення поставлених цілей проєкт об'єднує установи з управління водними ресурсами, кліматом та охороною природи, а також наукові організації в країнах Дунайського регіону.

WWF-Україна — один з партнерів проєкту.

Це опитування стало важливим кроком до розуміння того, як зміни клімату впливають на водні ресурси Дунайського регіону, а також Києва і Київської області, та які заходи необхідно вжити для їх збереження. 

Деталі опитування 

• Опитування проводилось у вигляді анкетування (Google-форма) і особистих інтерв’ю.
• Дати: червень-липень 2024.
• Загалом отримано 52 відповіді.
• Географія: Закарпатська область (42,3% респондентів), Чернівецька область (28,8%), Одеська область (11,5%), Київ та Київська область (13,5%), інші (3,8%). 
• Посада або сфера професійних інтересів: наукові співробітники, екологи, працівники водної галузі, члени Басейнових рад, представники освітніх установ, бізнесів тощо. 
• 55,8% респондентів працюють в установах і організаціях, відповідальних за управління річковими екосистемами/водокористування або впровадження відповідної політики. 
• 29% респондентів працюють в установах і організаціях, відповідальних за адаптацію до зміни клімату або реалізацію відповідної політики. 

Основні результати опитування 

1.  Зміна річкового стоку (об’єму води) 

Зміна річкового стоку (об’єму води) в Дунайському регіоні, а також Києві та Київські області вже зараз має широкий спектр негативних наслідків на різні аспекти життя та діяльності місцевого населення.

Ці наслідки впливають на доступність територій під час паводків, обмежують водопостачання та знижують якість води, негативно позначаються на екосистемах і біорізноманітті, створюють соціально-економічні проблеми та викликають додаткове навантаження на інфраструктуру. Особливо різкі та непередбачувані зміни річкового стоку можуть призвести до серйозних втрат у сільському господарстві, рибному господарстві та туризмі.

• Зниження рівня ґрунтових вод призводить до обміління криниць та ставків.
• Зміни річкового стоку, такі як обміління русел річок у Дунайському регіоні, негативно впливають на якість води, в тому числі питної.
• Обмеження промислового та господарсько-питного водопостачання через нестачу води.

• Зменшення рибних запасів у річках Закарпаття через мілководдя.
• Зниження рівня води у водосховищах призводить до нестачі кисню та загибелі риби і мікроорганізмів.
• Вплив на водно-болотні угіддя, що зменшує локалітети водних та болотних біотопів, а також зникають місця поширення рідкісних вологолюбних видів рослин.

3. Здоров'я людей:

• Зміни річкового стоку впливають на місцевий мікроклімат, що може призвести до перегріву або зниження вологості.
• У водоймах із стоячою водою спостерігається розвиток збудників інфекційних захворювань. 

4. Соціально-економічні наслідки:

• Негативний вплив на розвиток туризму через втрату доступу до води в популярних місцях.
• Додаткові поливи сільськогосподарських культур під час посух.
•  Затоплення під час паводків може руйнувати дороги та сільськогосподарські угіддя. 
• Обмеження водопостачання населених пунктів. 
• Навантаження на комунальні служби тощо.  

Загалом, під час опитування WWF-Україна респонденти виділили наступні основні проблеми: 

• Пересихання колодязів /зниження рівня підземних вод
• Обміління і замулення річок
• Зміна русла 
• Відмічається зменшення рівня води в гірських озерах і поступове зменшення площі боліт; зменшується товщина снігового покрову у горах в окремі роки.
• За останнє десятиліття спостерігається тенденція до зменшення водності в басейнах річок Прут, Сірет та Дністер. 
• В межах  Києва і Київської області  спостерігається зменшення рівня води як у поверхневих водоймах, так і підземних. Рівень води в криницях і свердловинах в середньому знизився на 1,5-2 метри.

2. Антропогенний вплив та зміна клімату 

Серед основних факторів, що впливають на зміни річкового стоку, експерти виділяють антропогенний фактор (діяльність людини) і зміну клімату. 

Респонденти одностайні — в Україні варто запровадити план заходів з адаптації до зміни клімату. 

Серед запропонованих заходів можна виділити наступні: 

1. Впровадження індивідуальних систем водопостачання та економії водних ресурсів.
2. Модернізація очисних споруд та інфраструктури водопостачання.
3. Використання нових ресурсозберігаючих технологій та перехід на відновлювані джерела енергії.
4. Зменшення викидів парникових газів та зменшення теплового сліду.
5. Створення та розширення зелених зон. Озеленення територій, особливо в містах.
6. Розробка стратегій управління водними ресурсами, включаючи поліпшення інфраструктури та захист екосистем. Впровадження природоорієнтованих рішень та планів управління посухами.
7.  Дотримання природоохоронного законодавства та жорстке правове реагування на порушення.
8. Підвищення екологічної свідомості серед населення та навчання управлінню водними ресурсами.

Таким чином, експерти підкреслюють необхідність комплексного підходу до адаптації до зміни клімату, включаючи технічні, правові, освітні та природоорієнтовані заходи.

У питанні збереження водних ресурсів України респонденти виділяють наступні заходи: 

1. Охорона і відновлення водно-болотних угідь (33% респондентів).
2. Природний шлях регулювання (більше місця для переливу води під час повені та її утримання), 27%.
3. Створення штучних резервуарів та водосховищ з мережею каналів (19%).
4. Створення каскадів водосховищ і шлюзів (10%). 
5. Комплексні заходи, виходячи з умов окремої території чи басейну річки (6%). 

61,5% респондентів вважають знесення споруд, що перешкоджають вільній течії річки, ефективними для покращення її стану та функціонування. 

Загалом, більшість респондентів підтримують відновлення річок, заплав та водно-болотних угідь за умови наявності наукових обґрунтувань, чіткого плану, фінансової стабільності та залучення всіх зацікавлених сторін.

Основні умови для непідтримки включають негативні екологічні наслідки, економічну неефективність та соціальні конфлікти.

Підтримка з умовами:

1. Науково обґрунтовані дослідження: багато відповідей підкреслюють необхідність попередніх наукових досліджень та висновків уповноважених органів і науковців. Відновлення має базуватися на наукових даних та включати оцінку потенційних екологічних вигод і ризиків).
2. Екологічна доцільність: важливим є уникнення негативних наслідків для екосистем, гідрофауни та інших видів, які залежать від природних умов річок та прибережних зон. Відновлення має покращувати стан екосистеми, якість води та біорізноманіття.
3. Економічна ефективність: проект має бути економічно доцільним і враховувати довгострокові вигоди та витрати, включаючи потенційні вигоди для місцевих громад та економіки в цілому.
4. Залучення зацікавлених сторін: місцеві громади, наукові установи, екологічні організації та інші зацікавлені сторони повинні бути активно залучені до процесу планування та реалізації проекту.
5. Фінансова стабільність: забезпечення стабільного фінансування на всіх етапах проекту, включаючи моніторинг та підтримку після завершення відновлення.
6. Правові аспекти: відповідність національним та міжнародним правовим нормам та стандартам.
7. Чіткий план дій та моніторинг: наявність чіткого плану, наукового супроводу та моніторингу на всіх етапах відновлення.

“Дане опитування дозволило нам зібрати більш детальну інформацію про потреби зацікавлених сторін для розвитку їхньої спроможності впроваджувати заходи з водозбереження та інші заходи, пов'язані з відновленням річкових та водно-болотних екосистем у зв'язку зі зміною клімату. Усі відповіді експертів будуть доопрацьовані та враховані під час реалізації проєкту ЄС RESTORIVER”, — підкреслює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.