What would you like to search for?

Our News

Особливі цінності для збереження у лісах. Що це та як їх захистити?

Більшість лісових господарств розпочали процес добровільної FSC сертифікації близько 10 років тому і кожна з аудиторських компаній застосовувала власні критерії сертифікації, орієнтуючись на міжнародний досвід. 2019 року був затверджений FSC національний стандарт системи ведення лісового господарства, який містить низку важливих природоохоронних інструментів. Правила стандарту мають вищі вимоги до захисту природних цінностей порівняно з національним законодавством та вимагають системного і усвідомленого підходу. Тому зараз роз’яснювальна робота про природоохоронні права та обов’язки лісових господарств у зв’язку з FSC сертифікацією є дуже актуальною.

З цією метою 26-27 серпня WWF-Україна провів другий семінар-тренінг “Екологічна складова лісової сертифікації як крок до стійкого управління лісами” на базі ДП “Житомирське лісове господарство”. До тренінгу долучилися представники сертифікованих лісових господарств області. При підготовці тренінгу були використані матеріали FSC національного стандарту системи ведення лісового господарства та методичні розробки Андрія Чурілова, кандидата біологічних наук та доцента кафедри ботаніки, дендрології й лісової селекції НУБіП. Спостерігачами на семінарі були представники національного представництва FSC в Україні, аудиторських компаній SGS та Legallis, науковці.

FSC національний стандарт передбачає охорону особливих цінностей для збереження (ОЦЗ) у межах особливо цінних для збереження територій (ОЦЗТ). Учасники тренінгу дізнались, які категорії ОЦЗ виділяються в Україні та чим вони відрізняються від класичних об’єктів природно-заповідного фонду. Також вони практикувались визначати ОЦЗ першої категорії (рідкісні та зникаючі види живих організмів) та третьої категорії (рідкісні екосистеми та угруповання). Відповідно до вимог стандарту, у межах ОЦЗТ на цих категоріях дозволяються виключно заходи з підтримки та примноження цінностей і забороняється діяльність, що може їм зашкодити. 

Визначення потенційних ОЦЗТ починається з камерального аналізу планів лісонасаджень і таксаційних матеріалів, а також найкращої доступної інформації з відкритих джерел. На цьому етапі також важливо залучати науковців, громадськість та інші зацікавлені сторони. Учасники семінару тренувались проводити дану роботу на прикладі окремих ділянок Левківського та корабельного лісництва. Особливу увагу звертали на старовікові насадження аборигенних порід, заболочені ліси тощо. Практичну роботу з обстеження потенційно цінних ділянок продовжили безпосередньо у лісі. 

Другий день тренінгу був присвячений аналізу потенційних загроз для ОЦЗ — недоцільні та надмірні рубки, браконьєрство, надмірні полювання, збір грибів, ягід та рекреація, поширення інвазійних видів тощо. Щоб уникнути цих загроз та пом’якшити їх дію, необхідно вживати заходи та моніторити їх ефективність. Вироблення системи заходів та показників із моніторингу для конкретних ділянок розглядалось на лекціях та практичних завданнях. Лісова частина практичних занять проходила у старовіковому генетичному резерваті, де гніздиться чорний лелека. Тому учасники мали змогу одразу поміркувати над потенційними загрозами для цієї ділянки та заходами з її охорони і визначити показники, за якими можна оцінити ефективність заходів. 

Загалом, мета подібних тренінгів — не лише навчити лісові господарства методології визначення цінностей для збереження, але й усвідомити, чому ці цінності потребують охорони. І на цьому шляху ключовим є якісна робота та відмова від формального підходу.
© Liudmyla Slominska / WWF-Ukraine
Мета подібних тренінгів — усвідомити, чому ці цінності потребують охорони
© Liudmyla Slominska / WWF-Ukraine
Гріздо чорного лелеки
© Liudmyla Slominska / WWF-Ukraine
При підготовці тренінгу були використані матеріали FSC національного стандарту системи ведення лісового господарства

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію