WWF-Україна реалізував серію тренінгів на тему сучасних методів моніторингу та синхронізаційних обліків диких тварин | WWF ukraine
WWF-Україна реалізував серію тренінгів на тему сучасних методів моніторингу та синхронізаційних обліків диких тварин

Posted on 24 December 2020

​Належна охорона рідкісних видів диких тварин прямо залежить від того, як проводиться їх моніторинг та облік. Маючи точні та актуальні дані, а також розуміння ситуації з рідкісними видами на конкретних територіях, науковці пропонуватимуть ефективні рішення щодо їх охорони. Але можливо це лише за умови, що між установами різного підпорядкування працюватиме єдина система моніторингу та обміну даними. 

Відсутність зведеної бази даних, а також подвійні обліки в лісгоспах, мисливських господарствах, об’єктах ПЗФ ускладнюють моніторинг диких тварин, в тому числі рідкісних видів. А для Полісся і Карпатського регіону варто додати також специфіку обліку на прикордонних територіях та відсутність обміну даними з експертами сусідніх держав на територію яких можуть мігрувати дикі тварини — Польщі, Словаччини, Румунії та Білорусі.

“Прикладом, який ілюструє проблему подвійних обліків, є маршрут ведмедя Iwo. Його трек вдалося простежити польським колегам завдяки нашийнику з gps-навігатором. У 2015 році науковці спостерігали, як він за день перетнув кордони трьох країн — Словаччини, Польщі та України. А протягом наступних кількох місяців він “жирував” в Українських Карпатах на території Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей в межах 5 районів. Врешті він заліг на зиму в барліг недалеко від Осмолоди. Уявіть собі, де він тільки не “наслідив” за цей час, скільки угідь різного підпорядкування він перетнув і скільки установ приписало цього ведмедя собі? Ще складніша ситуація з вовками, міграційні маршрути яких значно довші”, — пояснює Ігор Дикий, експерт WWF-Україна.  

Знайти спільне рішення взялися представники більш ніж 50 установ Карпат та Полісся — національних парків, природних заповідників, лісомисливських господарств та мисливських угідь. Під час тренінгу на тему “Сучасні методи моніторингу диких тварин та особливості синхронізаційних обліків” спікери та фасилітатори Ігор Дикий (зоолог, полярник, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології ЛНУ ім. Івана Франка) та Павло Хоєцький (біолог, полярник, мисливствознавець, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НЛТУ України) представили учасникам сучасні методи моніторингу великих хижаків в умовах Карпат та Полісся. Відтак робочим групам вдалося розробити дорожню карту та спільний план дій щодо майбутніх обліків рідкісних диких тварин на модельних територіях. 

“Це лише перший крок до налагодження синхронізації обліків та обміну даними моніторингу рідкісних видів між представниками інституцій різного підпорядкування. Практичним продовженням тренінгів стануть польові обліки великих хижаків на пілотних модельних моніторингових ділянках у Карпатах та на Поліссі у лютому. Відбуватиметься це на базі Карпатського біосферного заповідника та Рівненського природного заповідника. Щоб запровадити такі практики на інших територіях буде розроблено й поширено методичні рекомендації”, — розповідає координатор проєкту “Співжиття заради збереження” WWF-Україна Роман Черепанин.

Тренінги реалізовані Всесвітнім фондом природи WWF-Україна, за сприяння Львівського національного університету ім. І. Франка, Національного лісотехнічного університету України в межах проєкту “Співжиття заради збереження” та за підтримки WWF Polska. Заходи відбулися у грудні 2020 року у містах Сарни, Івано-Франківськ та Хуст. 
Три семінари про сучасні методи моніторингу пройшли в Хусті, Івано-Франківську та Сарнах
Три семінари про сучасні методи моніторингу пройшли в Хусті, Івано-Франківську та Сарнах
© Роман Черепанин / WWF-Україна
Ігор Дикий розповів про особливості моніторингу та охорони рисі
Ігор Дикий розповідає про особливості моніторингу та охорони рисі
© Роман Черепанин / WWF-Україна
На думку Павла Хоєцького якісний моніторинг та облік диких тварин можливий за умови постійної комунікації між установами різного підпорядкування
На думку Павла Хоєцького якісний моніторинг та облік диких тварин можливий за умови постійної комунікації між установами різного підпорядкування
© Роман Черепанин / WWF-Україна