Особливі цінності для збереження: чому на часі?

Опубліковано 9 November 2022

Може здатися, що зараз під час війни, збереження довкілля, цінних лісів та біорізноманіття може бути не на часі, але насправді все навпаки. Війна руйнує і виснажує природу, спричиняє широкомасштабні й довготермінові екологічних загрози та катастрофи. Шкода, яку ворог завдає лісам, степам і водоймам України, залишиться на десятиліття.

Післявоєнне відновлення України повинно базуватись на принципах сталого розвитку та не відтворювати застарілих методів шкідливого і виснажливого природокористування. Тому саме зараз ми маємо працювати над збереженням та захистом унікальних українських екосистем. Їх наявність є запорукою екологічної безпеки й добробуту українців. Крім того, саме зараз Україна отримала шанс на швидку євроінтеграцію, взявши на себе зобов’язання відповідати високим стандартам екологічної безпеки.

Одним із напрямів роботи WWF-Україна є збереження цінних природних лісів, бо саме вони є прихистком для сотні рідкісних видів тварин, грибів і рослин. Збереження цінних лісів можливе завдяки створенню заповідних територій та впровадженню практик сталого лісового господарства. Своєю чергою, одним з інструментів сталого лісового господарства є FSC сертифікація, зокрема механізм виділення мережі особливих цінностей для збереження (ОЦЗ).

Міжнародна система FSС-сертифікації — система добровільної сертифікації лісових господарств, яка охоплює близько 42% лісів України. Сертифікація передбачає відповідальне ведення лісового господарства, що досягається шляхом дотримання економічних, соціальних та природоохоронних вимог, які містяться у Національному FSC стандарті для України.

Особливі цінності для збереження (ОЦЗ) — це поняття, що застосовується у межах FSC сертифікації та включає рідкісні види живих організмів та їх угруповання, захисні функції лісів, культурні та релігійні цінності. Лісові ділянки, де виявлені ОЦЗ називають особливо цінними для збереження територіями (ОЦЗТ). На таких ділянках обмежені рубки та інша господарська діяльність.

Стандарт FSC передбачає, що мережа територій для збереження, яка включає особливо цінні для збереження території, репрезентативні ділянки аборигенних екосистем, сполучні та інші природоохоронні території повинна становити не менше 10 % території лісового господарства. Це означає, що лісгосп добровільно бере зобов’язання виявити ОЦЗ, нанести їх на карти та вести лісове господарство у спосіб, що сприяє максимальному збереженню цінних територій.

Правила FSC стандарту мають вищі вимоги до захисту природних цінностей порівняно з національним законодавством та вимагають системного усвідомленого підходу. Тому роз’яснювальна робота про природоохоронні права та обов’язки FSC сертифікованих лісових господарств та обмін досвідом завжди актуальна.

Для того, щоб розібратися з тонкощами виділення ОЦЗ, поділитися кращими практиками та розібрати типові помилки, експерти WWF-Україна разом із представниками лісової галузі, державних і громадських організацій, наукових установ та аудиторам зібрались разом на презентацію дослідження “Аналіз практик виділення та моніторингу особливих цінностей для збереження у лісових господарствах України”. Усі результати дослідження зібрано у посібник з практичними рекомендаціями.

У посібнику розглянуто такі питання:

Відмінності між поняттями та підходами до виділення ОЦЗ, що застосовувались до та після прийняття національного FSC стандарту;
Аналіз оптимальності виділення і моніторингу ОЦЗ та репрезентативних ділянок;
Приклади типових помилок при виділенні та моніторингу різних категорій ОЦЗ;
Рекомендацій щодо оптимального виділення ОЦЗ відповідно до вимог принципів та критеріїв національного FSC стандарту.

Для аналізу використовувались дані 26 сертифікованих лісових господарств з 12 областей України. Хоча в самій аналітичній довідці не зазначались назви лісових господарств, у яких були виявлені ті чи інші зауваження, однак моменти, які потребують допрацювання і вдосконалення досить типові, тому ці поради будуть корисними для всіх сертифікованих підприємств.

Головне зауваження у більшості випадків — формальний підхід до виділення та моніторингу особливих цінностей для збереження. Зокрема, більшість підприємств відносять до ОЦЗТ території які вже охороняються за вимогами національного законодавства (природно-заповідний фонд або особливо захисні лісові ділянки). Однак, такі території можуть не відповідати вимогам тієї чи іншої категорії ОЦЗ і потребують додаткового дослідження та перегляду. Разом з тим, поза увагою залишаються цінні території, які не мають охоронного статусу. Дослідження містить рекомендації щодо удосконалення підходів до виділення та моніторингу ОЦЗ і репрезентативних ділянок аборигенних екосистем.

Результати дослідження та рекомендації щодо виділення особливих цінностей для збереження будуть корисні працівникам , управлінцям та науковцям лісової галузі, аудиторам лісової сертифікації, громадським організаціям та іншим зацікавленим сторонам.

Сон розкртий, Червона книга України, соснові ліси Полісся

Місце ОЦЗ в загальній мережі територій для збереження

Завантажити

Аналіз практик виділення та моніторингу особливих цінностей для збереження у ...

PDF

5.75 MB

Аналіз практик виділення та моніторингу особливих цінностей для збереження у лісових господарствах України

Особливі цінності для збереження: чому на часі?

Поділіться цим!