What would you like to search for?

Our News

WWF та BCG: Cтале післявоєнне відновлення сприятиме економічному розвитку, пришвидшить вступ України до ЄС та посилить безпеку країни

Війна в Україні спричинила невимовні людські страждання та призвела до масштабних руйнувань інфраструктури і природного середовища, що матиме довгострокові наслідки для українського народу та економіки країни. Зокрема:
  • через війну понад 6 мільйонів українців не мають або мають обмежений доступ до чистої води 
  • понад 280 000 гектарів лісу було пошкоджено або знищено
  • житловому комплексу і інфраструктурі надано збитків на суму 110 мільярдів доларів станом на серпень 2022 року
  • у 2022 році очікується падіння ВВП на 30% порівняно з 2021 роком 

Саме тому дуже важливим є вектор розвитку, який обирає зараз наша країна. Модернізація української економіки та інфраструктури у спосіб, що підтримує та розвиває природні екосистеми, а не призводить до їх деградації, створить чимало переваг для української економіки та суспільства. Це, зокрема, посилення безпеки країни при зменшенні залежності від імпорту викопного палива, прискорений економічний розвиток та створення робочих місць, користь для здоров'я населення від зменшення забруднення.

Про це йдеться у спільному звіті WWF Центральної та Східної Європи, WWF-Україна спільно з Бостонською консалтинговою групою (Boston Consulting Group (BCG) “Україна: стале економічне відновлення для людей і природи”, який було представлено організаціями у четвер, 22 вересня, під час міжнародної прес-конференції.

Документ досліджує тему післявоєнного відновлення і визначає необхідність враховувати вплив на природу та клімат. Зокрема, у ньому зібрані головні рекомендації, як саме це реалізувати, аби підтримати Україну.

Згідно з документом, на Україну очікує наймасштабніша після Другої світової війни в Європі відбудова. Відновлення за принципом “відбудувати краще” (build back better), що є дружнім до природи, здатне прискорити інтеграцію України з Європейським союзом та гармонізацію з його ключовими документами розвитку, зокрема, Європейською зеленою угодою, до якої Україна вже зобов'язалася приєднатися.

Звіт WWF та BCG пропонує відповіді на те, як саме досягти цілей сталого розвитку. Він доводить, що незважаючи на жахливі обставини, за умов запровадження сталого розвитку та належного проведення реформ, може бути сформована стійка модель економічного розвитку України, Європи та світу. Цей звіт має на меті надати додаткової сили голосу громадянського суспільства в темі відновлення України, адже був створений враховуючи оцінки та думки соціальних та природоохоронних організацій, представників академічного світу та бізнесу. 

“Екологічна безпека, як основа економічного розвитку та нашого добробуту і виживання, має стати частиною безпекової парадигми України, – переконаний Богдан Вихор, виконавчий директор WWF-Україна. “Ще до війни Україна, як і решта світу, стикалася із серйозними екологічними викликами: дефіцитом прісної води, деградацією ґрунтів, забрудненням річок та морів, посухами і лісовими пожежами. Війна в Україні показала глибину екологічної кризи й важливість збереження природного капіталу, від якого залежимо.

Ми, українці, зараз платимо дуже високу ціну, виборюючи своє майбутнє. Завдяки міжнародним партнерам-лідерам, які готові допомогти своїми знаннями та ресурсами, маємо унікальну змогу створити не лише вільне майбутнє, а й загалом краще, більш стале, у якому будуть умови для розквіту людей і природи. Українське громадянське суспільство готове докласти зусиль для цього.”

“Навіть за найтрагічніших обставин є надія. Масштаби страждань та руйнувань, що принесла війна, приголомшують. Ми знаємо, що українські лідери зацікавлені, аби міжнародна спільнота вже почала гуртуватися заради відновлення України. У BCG ми впевнені, що для досягнення найкращого результату для українців, планування відбудови має спиратися у своїй основі на питання клімату та природи. Разом з WWF ми пропонуємо чіткий спосіб реалізації плану відновлення на засадах сталого розвитку”, – переконаний Хубі Майнеке (Hubi Meinecke), глобальний керівник напрямку “Клімат і сталий розвиток”, BCG.

Нагадаємо, що створення плану післявоєнного відновлення вже розпочато урядом України. Перша версія цього плану була представлена на високорівневій міжнародній Конференції з відновлення України в Лугано, 4-5 липня, 2022. Під час конференції всі ключові міжнародні та українські гравці ухвалили Сталий розвиток одним з семи ключових принципів відновлення України

Інвестувати у майбутнє, а не відбудовувати минуле

План відновлення має бути орієнтований на майбутнє. Це означає, що всі інвестиції сприятимуть трансформаціям і нестимуть в собі чіткі вимоги щодо сталого розвитку та збереження і дбайливого поводження з природним ресурсом. В питанні зміни клімату план має забезпечити, що Україна зможе щонайменше виконати, а потенційно навіть підвищити свої довоєнні зобов'язання щодо зменшення викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 та досягнути вуглецевої нейтральності до 2016. І це має відбуватися водночас з адаптацією до майбутнього, де зростає вплив змін клімату. 

Природне середовище є основою сильної та стійкої економіки, так само як і здорове суспільство. Вартість українських екосистемних (тобто наданих природою) послуг оцінюють у приблизно $185 доларів на рік, що фактично дорівнює ВВП України. В кожному секторі, що розглядається у цьому звіті (сукупно вони забезпечують дві третини ВВП та майже 90% експорту), існують можливості для зменшення вуглецевого сліду, більш ефективного використання природних ресурсів та природоорієнтованих рішень.

Ось 10 основних рекомендацій міжнародним та українським державним діячам, донорам і бізнесу, залученим у відновлення, які надає Звіт (у скороченому вигляді):
  1. Надати пріоритет ініціативам з відновлення доступу до базових товарів та послуг, створюючи якомога менше шкоди довкіллю, наскільки це можливо.
  2. Розробити план відновлення, узгоджуючи його з переходом до економіки з низьким рівнем викидів та цілями Паризької угоди
  3. Обов’язково розглядати вплив на клімат і біорізноманіття під час ухвалення будь-якого рішення
  4. Надати природоохоронний захист 30% сухопутних, прісноводних і морських територій України
  5. У плануванні реконструкції або заміни будівель та інфраструктури, забезпечити підвищення стійкості до зміни клімату
  6. Сформувати стратегію розвитку в усіх секторах, мінімізуючи вплив на довкілля й стимулюючи заходи з відновлення природи
  7. Застосувати найкращі доступні технології відповідно до стандартів ЄС.
  8. Заохотити стале сільське господарство для посилення стійкості до зміни клімату та продовольчої безпеки
  9. Інвестувати в людський капітал – освіту й навчання 
  10. Забезпечити соціально інклюзивне державне управління відповідно до принципу 4 “Демократична участь”, визнаного в Лугано.

Також у документі висвітлені рекомендації щодо управління в темах Лісу, Біорізноманіття і Водних ресурсів та для шести економічних секторів - Будівництво, Транспорт, Енергетика, Сільське господарство, Промисловість та IT-технології та сфери державного управління.

Томіслав Чорак (Tomislav Corak), керуючий директор і партнер BCG: “Я виріс у Хорватії і на собі відчув складнощі та невизначеність, пов’язані з відбудовою після завершення війни Хорватії за незалежність у 1995 році. Українці матимуть доступ до нових технологій та можуть скористатися своїми знаннями у цифрових технологіях аби відбудувати житло та інфраструктури, які орієнтовані на потреби людей, а також стале сільське господарство, і впровадити низьковуглецеві технології у промисловості, транспорті та енергетиці. Для цього знадобиться сильне лідерство та наполегливість у відновленні України в спосіб дружній до природи та економіки. І це поєднання можливе, але планувати треб вже зараз”.

Звіт є кроком у роботі WWF з підтримки відбудови України і основою для початку співпраці зі сторонами, що приймають рішення щодо відновлення України, як в самій країні, так і за кордоном. Це також відбуватиметься із залученням до діалогу представників бізнесу, громадянського суспільства та спільнот, які представляють основні сектори.

“Війна триває, і виклики настільки складні, що в цьому звіті ми зафіксували свої оцінки та погляди саме на цей момент. Не претендуємо на остаточні відповіді або рішення. Пропонуємо сприймати цей звіт як основу для обговорення, планування та співпраці. Ми очікуємо, що оцінки й ідеї, представлені тут, розвиватимуться в міру розгортання діалогу з тими, хто ухвалює рішення, та зацікавленими сторонами і в Україні, і за її межами”, - зазначив Богдан Вихор.

Про партнерство WWF та BCG

Глобальне партнерство WWF і BCG розпочалося 2012 року. Відтоді реалізовано численні спільні проєкти на глобальному, регіональному та місцевому рівнях, щоб зупинити деградацію природного середовища планети й побудувати майбутнє, в якому люди живуть у гармонії з природою.
Більше інформації

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію