Заява WWF про післявоєнну сталу відбудову України

Опубліковано 1 July 2022

Для повноцінного та перспективного післявоєнного відновлення важливо, аби відповідні заходи були зосереджені не просто на відбудові зруйнованого, а на інвестиціях у майбутнє, які сприяють cталій трансформації. Протягом останніх місяців, зокрема під час роботи над Планом відновлення, громадянське суспільство України та інших країн закликало до Зеленого відновлення України(1).

Обмежена участь громадянського суспільства, бізнесу, науковців та ЗМІ у виробленні урядових рішень щодо Плану відновлення України викликає тривогу, що корупція(2) та уникання механізмів підзвітності, поширених до війни, залишатьсяі в післявоєнний час. Неповага до принципів добросовісного управління є неприйнятною і має отримати рішучу протидію з боку всіх міжнародних прихильників повоєнного відновлення. Без цього існує загроза нецільового використання коштів для відновлення, неналежниого розподілу допомоги, подальшого закріплення корупційних схем і корупційної культури та низької якості управління.

Напередодні Конференції з відновлення України(3) ми закликаємо уряди, банки розвитку, фінансові установи та агенції, що надають допомогу, об’єднати зусилля для того, щоб післявоєнне відновлення України було розроблено в партнерстві з українською владою та громадянським суспільством, було узгоджено з принципами "Партнерства "Відкритий Уряд" і враховувало кліматичні фактори та збереження природного капіталу. Як країна-кандидат у Європейський Союз, Україні необхідно відповідати цілям ЄС у сфері реагування на зміну клімату, охорони природи, технологічних інновацій, а також виконувати міжнародні зобов’язання щодо належного управління та підзвітності.

1. Гарантія прозорості, залучення сторін та підзвітності у заходах повоєнного відновлення

Планування дій з відбудови України має передбачати активне залучення громадськості, незалежних експертів, місцевих громад та муніципалітетів на етапах планування, впровадження і моніторингу післявоєнних програм відновлення. Україна має надалі дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань, зокрема тих, що стосуються ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд"(4), Орхуської конвенції(5) та конвенції Еспо(6), та підтримувати принципи прозорості, залученості та підзвітності в управлінні.

Критично важливо забезпечити незалежний аналіз Плану відновлення за допомогою Стратегічної екологічної оцінки. Особливо з огляду на те, що цей План визначатиме підтримку, яка надаватиметься для відновлення України. Разом з тим, бюджетування програм та проєктів відновлення із залученням громадськості, особливо на муніципальному рівні, може забезпечити вищий рівень прозорості в управлінні публічними ресурсами та зменшити ризик корупції.

Донори мають застосовувати Принцип партнерства відповідно до Європейського кодексу поведінки щодо партнерства і забезпечити залучення незалежних експертів та установ, громадянського суспільства, бізнесу та ЗМІ на всіх етапах — від розробки рішень до впровадження заходів. Європейська комісія може відіграти провідну роль у реалізації принципу партнерства завдяки нещодавно створеній Платформі відновлення України(7), координуючи інших донорів та уряди. Європейська комісія може сприяти встановленню стандартів підзвітності та прозорості для всіх донорів, щоб виключити потенційні корупційні ризики.

2. Розвиток потенціалу для інновацій та використання найкращих доступних технологій

Через війну з’являються суттєві адміністративні та управлінські недоліки, а також відбувається витік експертних знань з країни.

Відповідні агенції з надання допомоги, урядові установи зі співробітництва та інституції ЄС мають надати швидку технічну допомогу українському уряду для розробки програми відновлення, яка працює на стале майбутнє, враховує кліматичні фактори та збереження природного капіталу. Такі програми технічної допомоги можуть підтримати впровадження найкращих технологій та прогресивних політик і стандартів для окремих секторів, таких як енергетика, важка промисловість, використання природних ресурсів, сільське господарство, водопостачання та водовідведення, транспортна інфраструктура і будівельний сектор.

Пріоритетом для програм технічної допомоги має стати збільшення можливостей для реформування державного сектору з метою інтеграції передових стандартів і технологій у систему управління.

3. Стратегічний розвиток усіх секторів з урахуванням факторів зміни клімату та збереження природного капіталу (climate smart, nature positive)

Заходи з відновлення необхідно спрямувати на сталий розвиток галузей економіки без створення загроз навколишньому середовищу та природним ресурсам, які необхідні нам всім: вода, ґрунт, чисте повітря та біорізноманіття. Галузеві цілі відновлення мають гарантувати тривалий доступ до необхідних природних ресурсів, бути кліматично нейтральними та підтримувати відновлення природи. Зокрема:

Відновлення має означати перехід до енергетичної безпеки та декарбонізації всіх галузей економіки зі зменшенням енергоємності, запровадженням найкращих стандартів енергоефективності для будівель, галузей промисловості та транспорту, а також забезпеченням переходу до децентралізованого виробництва енергії з відновлюваних джерел з дотриманням принципів збереження біорізноманіття і ландшафтів; перехід до енергетичної безпеки повинен базуватися на сценаріях, заснованих на моделюванні надійної енергетичної системи.
Відновлення роботи основних галузей має базуватися на підходах циркулярної економіки та інвестиціях у більш чисті та кращі доступні технології, що дозволить зменшити тиск на природні ресурси, збільшити використання відновлюваних джерел енергії та підвищити енергоефективність.
Реконструкція муніципальної інфраструктури повинна базуватися на найкращих наявних практиках, включаючи розвиток систем міської мобільності, якісного очищення та постачання води, належної якості повітря та впровадження природоохоронних рішень для здорового навколишнього середовища й адаптації до зміни клімату на засадах сталості;
Планування транспортної інфраструктури, зокрема, для залізничного, автомобільного та водного транспорту, повинно базуватися на стратегічних екологічних оцінках, інтегрованому просторовому плануванні, включно з картографування важливих екологічних коридорів та осередків біорізноманіття. Крім того, для пом’якшення можливих впливів на навколишнє середовище, елементи зеленої інфраструктури повинні бути інтегровані в проєкти.
Відновлення продовольчої та сільськогосподарської галузей має зробити їх стійкими до екологічних, соціально-економічних та пов’язаних з війною ризиків та одночасно зменшити їхній вплив на навколишнє середовище. Критично важливим є збереження екосистемних послуг та інтеграція природоохоронних рішень у сільськогосподарську практику в Україні для повоєнного відновлення та подальшої адаптації до зміни клімату.
Заходи з реконструкції мають бути спрямовані на протистояння викликам, які продовжують посилюватися, — зміна клімату, водна та продовольча безпека, втрата екосистемних послуг, а також забезпечувати соціально-економічну стабільність завдяки збереженню природи, сталому управлінню та відновленню.
Плани, програми та проєкти відновлення необхідно оцінювати з урахуванням того, яку роль вони відіграють у вирішенні екологічних і кліматичних проблем, і чи не тягнуть за собою нові.
Забезпечення соціально-економічної стійкості завдяки зміцненню екологічної безпеки. Післявоєнне відновлення має бути зосереджене не просто на відновленні ландшафтів та екосистем, які постраждали, а на посиленні системи охорони природи, збереженні екосистемних послуг та сталому використанні природних ресурсів.
Усі проєкти та заходи мають бути реалізовані відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов’язань. Норми національного законодавства, пов’язані з екологічними вимогами, а також спрямовані на дотримання міжнародних зобов’язань, не можуть бути скасовані або послаблені. Це може призвести до значних проблем у майбутньому та невпевненості у виробленні рішень.

4. Дотримання найкращих міжнародних практик та стандартів, включно з наближенням українського законодавства до законодавства Європейського Союзу

Заходи з відновлення мають підтримувати Україну у виконанні її міжнародних зобов’язань та гармонізації з законодавством ЄС (acquis communautaire), включно з цілями Європейського зеленого курсу та положенням Угоди про асоціацію між ЄС та Україною(8). Спеціальне законодавство, зокрема директиви ЄС з Угоди про асоціацію, має бути наріжним каменем для встановлення цілей, стандартів та гарантій у Плані відновлення України.

Зелене відновлення України: позиція громадянського суспільства, 5 травня 2022 р., https://en.ecoaction.org.ua/green-reconstruction-ukraine.html
Україна має показник від 122 до 180 в таблиці індексів сприйняття корупції Transparency International
https://www.urc2022.com/
https://www.opengovpartnership.org/
https://ec.europa.eu/environment/aarhus
https://unece.org/environment-policy/environmental-assessment
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_22_3121
https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2016/november/tradoc_155103.pdf

Заява WWF про післявоєнну сталу відбудову України

Поділіться цим!