Праліси під загрозою вирубки через відмову ДП “Осмолодський лісгосп” погоджувати їх офіційний статус | WWF ukraine
Праліси під загрозою вирубки через відмову ДП “Осмолодський лісгосп” погоджувати їх офіційний статус

Posted on 18 May 2020

Вже більше року державне підприємство “Осмолодське лісове господарство” затягує процес виділення в межах свого лісового фонду найбільш цінних для збереження лісів — пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Слід наголосити, що ДП “Осмолодський лісгосп” — єдине лісове господарство на Прикарпатті, підпорядковане Держлісагенству України, яке не погодило жодної лісової ділянки, попередньо ідентифікованої як праліс, квазіпраліс чи природний ліс. 

Протягом 2018-2019 років експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна проводили роботи з погодження  попередньо ідентифікованих пралісів, квазіпралісів та природних лісів у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях, і, зокрема, у межах ДП “Осмолодський лісгосп”. Загалом у межах лісгоспу було попередньо ідентифіковано 6138,7 гектарів пралісів, квазіпралісів та природних лісів, що складає менше ніж 10% від загальної площі лісового господарства (64 357 га). Це переважно високогірні важкодоступні ділянки старих природних лісів, які не є господарськими і виконують захисну функцію. Карта виділених пралісів, квазіпралісів та природних лісів України у процесі оновлення і незабаром буде доступна тут.

Після аналізу матеріалів відповідно до офіційно затвердженої у 2018 році “Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів та природних лісів”   було сформовано Висновок про належність ділянок до наведених вище категорій — офіційний документ, який погоджується з лісовим господарством і остаточно забезпечує охороною виділені лісові ділянки. Загалом до Висновку внесено 3977,9  гектара пралісів, квазіпралісів та природних лісів, що відповідають критеріям Методики.

У квітні 2019 року WWF-Україна офіційно звернувся до ДП “Осмолодський лісгосп” щодо погодження Висновку, але відповіді на звернення не отримав. Лише після ініціювання створення офіційної комісії по визначенню статусу пралісів, у липні 2019 року Осмолодський лісгосп пообіцяв до кінця вересня 2019 року погодити ідентифіковані ділянки. Комісія була відкладена.

Однак, станом на квітень 2020 року лісгосп не надав жодної офіційної відповіді щодо погодження. Лише після звернення Голови підкомітету з питань лісових ресурсів, об'єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об'єктів природно-заповідного фонду, народного депутата України Ю.Ю.Овчинникової стало відомо, що Висновок WWF-Україна досі не затверджено, а лісгосп вважає, що мережа природоохоронних територій в його межах дозволяє забезпечити охорону пралісів та інших цінних ділянок. Не дивлячись на те, що частина цінних лісів знаходиться в межах чинних природоохоронних територій — заказників, наявний режим охорони не дозволить належним чином забезпечити захист і збереження лісів, якщо їм не буде надано статус пралісу, квазіпралісу чи природного лісу.

“Варто зауважити, що в межах лісгоспу зростає чи не найбільша кількість лісів за участю сосни кедрової європейської — виду, який занесено до Червоної книги України й охороняється в Європі. Також наявні великі за площею природні старовікові угруповання ялини європейської та сосни гірської, що охороняються Зеленою книгою України. У межах лісгоспу до Другої світової війни існували природоохоронні території, створення яких було ініційовано, в тому числі, митрополитом Андрієм Шептицьким. Наразі частково ця територія входить до складу заказника “Грофа”, — зазначив координатор проєкту з підтримки сталого лісового господарства WWF-Україна Михайло Богомаз.

Для надання відповідного статусу пралісам, квазіпралісам та природним лісам, лісгосп наголошує на потребі в додатковому обстеженні в рамках пропозиції ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” про співпрацю. Проте, ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” зазначила, що з пропозицією до ДП “Осмолодський лісгосп” не зверталась.

Лісгосп запевняє, що лісогосподарські заходи на ідентифікованих ділянках не здійснюються. Однак, інформація у Відкритому реєстрі лісорубних квитків свідчить про протилежне. Упродовж 2019-2020 рр. було видано 10 лісорубних квитків на ділянки лісів, які попередньо ідентифіковані експертами WWF-Україна як праліси, квазіпраліси та природні ліси, з них 2 — зазначені у Висновку. У 2019 було виписано лісорубний квиток в межах Ангелівського лісництва (кв. 38, виділ 30), який попередньо визначено як квазіпраліс, а у 2020 р. видано лісорубний квиток у межах попередньо визначеного квазіпралісу Дарівського лісництва (кв. 6, вид 3).

Така практика видачі лісорубних квитків є порушенням процесу виділення та погодження пралісів. Листом Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2018 №02-18/145-18 лісовим господарствам Карпатського регіону доручено зупинити видачу лісорубних квитків на всі ділянки, які попередньо ідентифіковано як праліси та квазіпраліси.

Також, згідно з Методикою, у разі незгоди постійного лісокористувача чи власника лісів з Висновком, Міністерство енергетики та захисту довкілля України утворює комісію, а у період розгляду спірного питання на лісовій ділянці тимчасово зупиняється здійснення заходів, що можуть вплинути на результати роботи комісії та підготовку повторного Висновку.

WWF-Україна продовжить роботу над погодженням ділянок зі спірним статусом в межах ДП “Осмолодський лісгосп” і буде ініціювати створення комісії по пралісах та квазіпралісах державного підприємства “Осмолодське лісове господарство”.

-------------

Праліси, квазіпраліси, природні ліси — це незмінені або малозмінені господарською діяльністю ліси, що росли без втручання людини, зберегли свою природну структуру, віковий та видовий склад, динаміку і відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття.
Згідно Висновку WWF-Україна, 3977,9 га відповідають категорії пралісів, квазіпралісів та природних лісів
© Bogomaz Conservation Photography / WWF Ukraine
Угруповання ялини європейської та сосни гірської охороняються Зеленою книгою України
© Bogomaz Conservation Photography / WWF Ukraine