The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Our News
Як діяти, якщо помітили самотнє дитинча дикої тварини
Під час такої зустрічі у людини може виникнути враження, що тварину покинули батьки і їй потрібно допомогти. Однак, дуже часто це враження — хибне. І у спробі врятувати дитинча, йому, навпаки, можна ще більше зашкодити.
Зокрема, не слід зачіпати малят:
- Якщо у лісі ви побачили самотнє ведмежа, уважно озирніться і негайно рухайтесь якнайдалі, тому що матір точно десь неподалік та обов’язково прийде захищати своє дитя.
- Якщо побачили маленького вовка, зайця, лисицю, рись, дитинча оленя чи косулю — не торкайтесь і залиште їх самих. Їхня матір так само поруч, але боїться вийти. Коли біля малечі сарни опиняється людина, самки звісно тікають. А маля сидить до останнього, намагаючись замаскуватися. Тому, також забираючи молодь копитних, практично відбувається відлучення маляти від матері.
- Те саме стосується майже всіх птахів. Наприкінці весни й на початку літа батьки вчать малечу літати, і серед пташенят бувають такі, яким вже час вилетіти з гнізда — тож вони ще на землі, але вчаться літати. Їх називають пурхунці (зльотки) і їх брати до рук не можна. Батьки до них повертаються і підгодовують — краще відійдіть подалі й спостерігайте здалека. А от сови навмисне залишають пташенят на землі, торкатися чи забирати їх теж не треба.
- Лише діти ластівок й серпокрильців, знайдені на землі, потребують допомоги. Їх треба обережно підняти, легенько підкинути з рук й дати можливість злетіти.
За сезон до зоопарків десятками приносять тварин, що насправді не потребують допомоги.
“Завдання зоопарків полягає у розмноженні рідкісних видів, а не накопиченні дитинчат та пташенят, які могли б чудово вирости в природних умовах самі. Тож, перед тим, як прийняти рішення та кудись нести, краще спочатку зателефонувати і спитати поради та дозволу”, — пояснює Марина Шквиря, зоолог-консультант притулку “Біла Скеля” благодійного фонду Save Wild.
За словами Володимира Бучка з Центру реабілітації та реінтродукції диких тварин Галицького НПП, найчастіше з травня по червень люди приносять молодь — зайців, косуль, лисиць, сов, боривітрів та лелек.
Найгірше, у такій ситуації те, що повернути в природу тварин, що вже якийсь час провели з людьми, важко, а інколи — неможливо.
Вирощені в неволі змалку тварини (ссавці або птахи) у більшості звикають до людини. Як наслідок такі дикі тварини не бояться людей і свійських тварин і це найчастіше призводить до їхньої загибелі. Приручені дикі тварини виходять до чужих собак (котів), які інстинктивно нападають на таких тварин.
“Своєю необдуманою поведінкою люди прирікають дитинчат диких тварин на довічні страждання в неволі (реабілітаційні центри, притулки, зоопарки). Самі цього не знаючи, люди роблять їх сиротами, забираючи від пильного ока звірів-батьків, які ховаються десь поруч. У 99% випадків це здорові дитинчата. Для декого це може виглядати як порятунок, а для диких тварин - довічне ув'язнення та в кінцевому підсумку смерть у неволі. Важливо бути проникливим та уважним, щоб не завдати непоправної шкоди диким тваринам та прирікати їх на страждання”, — пояснює Богдан Вихор, керівник напряму Рідкісні види WWF-Україна.
Модолих тварин забирати з дикої природи неприпустимо. Утім, бувають випадки, коли дійсно без людського втручання дитинча може не вижити. Ось кілька ключових ознак того, що маля потребує допомоги:
- Тварина поранена, видно кров чи ознаки пошкодження
- Тварина перебуває у небезпечному для неї місці. Наприклад, ви помітили пташеня на майданчику для вигулу собак чи лисеня, що сидить на швидкісній трасі.
Якщо ви контактували з лисеням, вовченям, єнотоподібним собакою, кажаном, їжаком тощо і були подряпані чи вас вкусили — існує ризик підчепити інфекцію. Тому тварина має пройти карантин, а вам слід звернутися до сімейного лікаря або до травмпункту за консультацією, аби переконатися, що ви у безпеці.
© Ola Jennersten / WWF-Sweden
© Sanchez & Lope / WWF