Прісна вода складає лише 2,5% від загального обсягу води, який існує на нашій планеті. Більше половини цього обсягу представлено у вигляді льодовиків та снігових шапок гір. Тобто, людина може використовувати лише 1% усіх прісноводних ресурсів планети, що насправді дуже мало. Ця кількість води за обсягом дорівнює 5 озерам Байкал. Все людство і 5 Байкалів! Й, навіть, враховуючи кругообіг води у природі, її споживання є більшим за відновлення. При цьому, людство часто марно витрачає й забруднює воду, не замислюючись про наслідки.

Тому криза нестачі прісної води у світі постійно загострюється. Головні фактори, що роблять цю кризу глобальною - це зміна клімату, посухи, осушення плавнів та знищення торф’яників, забудова річок, застаріла водна інфраструктура й не раціональне управління водними ресурсами.

При цьому люди рідко замислюються над тим, як багато дають нам річки - прісну воду для пиття, можливість зрошення полів, їжу, задоволення від споглядання природи та різноманітні туристичні розваги.

Проблема нестачі прісної води, на сьогоднішній день, є актуальною як для бідних, так і для багатих країн світу. Це гучний дзвіночок, що нагадує нам про необхідність зберегти природні екосистеми, для збереження чистої, питної води.   

Всесвітній день водних ресурсів був започаткований аби нагадувати громадськості та керівництву країн про необхідність шукати нові шляхи для вирішення існуючих проблем. Ці рішення мають містити у собі, зменшення антропогенного навантаження на природні ветленди, та їх охорона,  зменшення споживання води, переосмислення та переоснащення систем водозабору і водовідведення, технологічні зміни у судноплавстві, й зменшення забруднення навколишнього середовища тощо

Якщо не почати кардинальні кроки з відновлення прісноводних ресурсів планети, то за даними ООН, вже до 2025 року з проблемою нестачі води зіштовхнуться близько 3 мільярдів людей.

Не обійшла стороною ця проблема й країни Європи. Так, Україна та країни ЄС, на сьогоднішній день забезпечені прісною водою, в середньому, лише на 60%. Й без кардинальних рішень влади європейських країн, ситуація буде погіршуватись. Експерти називають критичним 2027 рік. З цього часу покращити стан озер та річок Європи буде майже неможливо. Головні причини - зміни русла та течії через спрямлення русла та  будівництво дамб та гребель, дифузне забруднення від сільського господарства, забруднення води промисловими та побутовими стоками, , судноплавство, , надмірне використання води аграріями.

На щастя, останнім часом, у світі з’являється все більше ініціатив по збереженню прісноводних ресурсів. Однією з таких ініціатив стала загальноєвропейська медійна та онлайн-кампанія #ProtectWater. Її ініціювало європейське об’єднання Living Rivers Europe, до якого входять WWF, European Environmental Bureau, European Anglers Alliance, European Rivers Network, Wetlands International та інші. Разом вони представляють інтереси більше 40 мільйонів європейців. Свою підтримку ініціативі також висловили близько 100 європейських НГО.

Головною метою цієї кампанії стало збереження та виконання урядами європейських країн основних вимог Водної рамкової директиви ЄС. Документ був прийнятий Європарламентом у 2000 році. Це один з найамбітніших та інноваційних законодавчих актів ЄС. Відповідно до його вимог, держави-члени ЄС юридично зобов'язуються підтримувати переважну більшість своїх водних об'єктів, зокрема підземні води, та повернути їх до свого найкращого стану до 2027 року.

Розробники Водної рамкової директиви змогли вдало збалансувати екологічні, соціальні та економічні вимоги. Частину положень документу імплементують й в українське законодавство. Так, із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управлінні водними ресурсами за басейновим принципом" (прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня 2016 р., № 1641-VIII), розпочалося впровадження положень ВРД ЄС у Водний кодекс України і, в цілому, у практику управління водними ресурсами в Україні.