What would you like to search for?

Our News

Огляд ринку чорної ікри та осетрини в Україні (2017-2018)

Попередні результати дослідження ринку харчової чорної ікри та осетрини, проведеного WWF в Україні та Інститутом зоологічних досліджень Лейбніца (Берлін, Німеччина), показали, що 39% досліджених зразків чорної ікри та осетрини у відкритих точках продажу на українському ринку мають нелегальне походження – від вільноживучих особин. 


Осетрові риби є найбільш вразливою групою видів Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, оскільки 85% видів цієї групи знаходяться на межі зникнення. Зараз в північній півкулі мешкають 27 видів осетрових риб і на сьогодні їх промисел заборонено у всіх країнах (за виключенням маленьких квот у Канаді). В Україні також від 2009 року всі 6 місцевих видів цих величних риб внесені до Червоної книги, тож їх промисел є нелегальним. Серед наших осетрових осетер атлантичний та шип знаходяться у статусі вже зниклих, а у решти 4 видів (осетер російський, севрюга, стерлядь та білуга) чисельність популяцій скорочується через два основні фактори – втрата нерестовищ та браконьєрський вилов для задоволення потреб ринку.

На основі дослідження ринку чорної ікри та осетрини у Болгарії та Румунії, проведеного WWF у 2013, в Україні також було проведено дослідження ринку чорної ікри та осетрини у період з жовтня 2017 по травень 2018. Було охоплено 82 точки продажу чорної ікри і осетрини – ресторани, магазини, ринки у Києві, Одесі, Харкові, Херсоні, Дніпрі та Львові, й більш ніж у третині з цих точок (де товар є у наявності і не дублює попередньо зібрані зразки)  таємними покупцями було придбано зразки. 
 

 

Проведено візитів

Досліджено зразків

Ресторани

17

8

Магазини

25

10

Відкриті ринки

17

10

Продаж «з рук»

3

4

Он-лайн пропозицій

20

1

ВСЬОГО

82

33


Аналіз отриманих зразків чорної ікри (n = 21) та осетрини (n = 12) проводив Інститут зоологічних досліджень Лейбніца (м.Берлін, Німеччина)  методом ізотопного аналізу, що дозволяє визначити походження продукту на основі його ізотопного складу - дике чи вирощене в аквакультурі. Метод базується на визначенні стабільних ізотопів, що накопичуються, потрапляючи у тіло тварини з навколишнього середовища – з води (18O/16O, D/H) та кормів (13C/12C, 15N/14N, 34S/32S).


У грудні 2018 отримано попередні результати, які надалі будуть розширені за іншими показниками:
  • 39% всіх досліджених зразків (13 із 33) походили від вільноживучих особин, тобто були добуті нелегально;
  • Найбільше браконьєрської продукції виявлено у Києві та Одесі – половина всіх узятих там зразків (4 з 8-ми у кожному місті); 
  • Найменше продукції вільноживучих особин – у Дніпрі, там всі 4 зразки виявилися аквакультурного, тобто легального походження. Хоча три з них позиціонувалися продавцем як «дикі»;
  • Загалом, у 45% випадків придбані зразки виявилися не того походження, що було зазначено продавцем. Тобто майже в половині випадків, коли товар продавали як вирощений в аквакультурі, він виявився насправді браконьєрським, а також навпаки - продаючи осетровий товар “дикого походження”, насправді реалізовували аквакультурну продукцію. Цікаво, що для чорної ікри невідповідність більш поширена (48%), а для м’яса осетрини – менш (42%), хочу в обох випадках більш поширене позиціонування аквакультурного продукту як «дикого» (10 випадків), ніж навпаки – маскування браконьєрського під «аквакультурний» продукт відмічено у 5 випадках. 
  • Найчастіше браконьєрська продукція продавалась на відкритих ринках - 60% зразків з таких місць продажу походили від вільноживучих осетрових, тобто мали нелегальне походження. А в магазинах у 90% випадків продавалась продукція аквакультурного походження.
  • Крім того, осетрини дикого походження виявилося значно більше, ніж чорної ікри - 6 з 12 зразків осетрини (50%) проти 7 з 21 зразка ікри (33%).
Попередні висновки із отриманих результатів насамперед стосуються споживачів цього делікатесу в Україні. Очевидно, що ринок приблизно на 40% може складати продукція нелегального походження, що значною мірою підриває популяції зникаючих осетрових риб. Але нелегальне походження тісно пов’язане з невідповідністю умов добування, транспортування і пакування продукції, тому можна очікувати також значну невідповідність інших параметрів, наприклад, хімічної та мікробіологічної безпеки, що потребує додаткових досліджень. Наша однозначна рекомендація – це обирати продукт контрольованого і сертифікованого виробництва, і в першу чергу такого, що має мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище (органічне виробництво чи замкненого циклу).

Крім того, можна зробити висновки щодо значної розбіжності (у 45% випадків) між позиціонуванням товару у торговій точці та реальним складом продукту в сторону «псевдо-дикого» походження. По-перше, це означає, що «дике» походження досі є важливим критерієм вибору для українських покупців, незважаючи на пов’язані з цим ризики і потребує активнішого інформування споживачів. А по-друге, очевидна необхідність обов’язкової спеціалізованої системи маркування і відстеження продукції осетрівництва на ринку, наприклад, відповідно до вимог Конвенції CITES.

Щодо практичних рекомендацій покупцям у передноворічний період, WWF закликає уникати придбання таких ризикованих за походженням продуктів із значною вірогідністю негативного впливу на види Червоної книги. Але якщо ви все ж вирішили придбати чорну ікру чи осетрину, рекомендуємо:
  • Купувати у магазині великих торгових мереж, але не на відкритому ринку;
  • Купуючи чорну ікру, обирати перевірених виробників аквакультурної продукції, звертаючи увагу на наявність написів та маркування упаковки - має бути вказано: назву й адресу підприємства-виробника, дату виробництва і термін придатності, назву виду риб або ж напис “ікра осетрових видів риб”, для імпортованої продукції – обов’язково має бути код CITES (фото);
  • Купуючи осетрину, обирати живу рибу (яку часто можна побачити в акваріумі супермаркету) і уникати придбання завеликих та замалих особин, особливо доступних на відкритих центральних ринках Києва та Одеси.  
Більше порад щодо придбання легальних чорної ікри та осетрини.  

Повну версію дослідження WWF оприлюднить 2019 року.

* Дослідження виконано в рамках проекту  “Сталий захист осетрових нижньої течії Дунаю шляхом попередження і протидії браконьєрству та нелегальній торгівлі дикою природою” – “ЖИТТЯ дунайським осетровим” за спів-фінансування програми LIFE Європейського союзу. Проект координується WWF в Австрії та впроваджується WWF в Болгарії, Румунії, Сербії та Україні, разом з фахівцями Біосферного заповідника Дельти Дунаю в Румунії та Лейбніцького Інституту зоологічних досліджень в Німеччині.
 
Sturgeon are harvested for their roe which is turned into caviar.
© Marco Veringa
Чорна ікра не завжди є буквально чорною
© Lubomir-Hlasek WWF
Ось так виглядає один з видів осетрових риб - білуга

Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію