Щонайменше 27 нападів великих хижаків, зокрема ведмедів, рисей та вовків на місцеві господарства зафіксував WWF-Україна у Карпатах за період 2019-20 років. І це лише кількість тих нападів про, які стало відомо експертам фонду.  В результаті цих конфліктів загальні збитки майну господарів, серед яких фермери та пасічники, оцінили у понад 550 000 гривень, а саме за втрачених 91 вулик з бджолиними сім’ями та урожаєм меду, а також 67 свійських тварин. Проте після того, як WWF-Україна надав постраждалим господарям та потенційним жертвам 16 комплектів електричних огорож (з них 10 у 2019 році та 6 — у 2020) нападів великих хижаків там більше не спостерігалося. 

Електрична огорожа — це інструмент сталого співжиття, який допомагає захищати фермерські господарства та пасіки від нападів великих хижаків. Його простоту та ефективність вже високо оцінили європейські фермери, але для українських господарів електроогорожа і досі часто є новим інструментом. Щоб розповісти карпатським фермерам та пасічникам про її переваги WWF-Україна провів два тренінги для місцевих громад Івано-Франківщини та Закарпаття на тему “Конфлікти між людиною та великими хижаками в Українських Карпатах, інструменти їх попередження та сталого співіснування”. Заходи організовані спільно з НГО "Рахівекотур", Верховинським національним природним парком та ГО "Асоціація вівчарів" в межах проєкту “Відкриті кордони для дикої фауни у Карпатах” (OBWIC) та “Співжиття заради збереження” (СОСО). 

“Однією з причин зменшення чисельності хижаків є застаріле уявлення про небезпеку, яку вони становлять для людей та інших тварин, в першу чергу свійських. Однак відомо, що їм також загрожують значна фрагментованість середовищ їх існування та зменшення площі придатних для виживання територій, внаслідок будівництва доріг та інших об’єктів інфраструктури. Але, попри цей тиск, в останні роки чисельність окремих локальних популяцій великих хижаків, особливо вовка, збільшилися як у нашому регіоні, так і в інших частинах Європи. Трапляється, що дикі тварини, витіснені діяльністю людини з природного середовища вимушено наближаються до населених пунктів, спричиняючи конфлікти. Як наслідок, їх можуть знищувати як шкідників, хоч вони перебувають під захистом держави та мають важливе екологічне значення”, — розповів Тарас Ямелинець, провідний експерт WWF-Україна, координатор проєкту “Відкриті кордони для дикої фауни у Карпатах”.

Важливою частиною тренінгів стала можливість для місцевих фермерів обмінятися власним досвідом та поділитися з експертами своїми прикладами конфліктів з великими хижаками. Учасники обговорили необхідність системного розв'язання проблеми конфліктів на локальному та національному рівнях та питання оцінки шкоди завданої дикими тваринами, зокрема великими хижаками, які трапляються в Українських Карпатах. Детальніше, про конфлікти "людина-дика природа", способи їх попередження та співжиття на Гуцульщині в історичній перспективі розповів присутнім запрошений експерт-спікер Ярослав Зеленчук, кандидат історичних наук, начальник наукового відділу Верховинського національного природного парку. 

“Люди здавна шукали шляхів співжиття з дикою природою. Але сьогодні необхідно впроваджувати інноваційні підходи у мінімізації конфліктів із дикими тваринами, такі як електричні огорожі. Вони будуть підтримувати та покращувати екологічний взаємозв'язок між середовищами існування великих хижаків та забезпечать їхнє гармонійне співіснування з людьми. Тому важливо поширювати знання про інструменти співжиття і важливість охорони великих хижаків та їх середовища існування в межах Карпат, щоб зберегти екосистемні послуги на користь місцевих громад”, — пояснив Тарас Ямелинець.

Під час тренінгу учасники могли дізнатися як правильно та оперативно встановити “електропастуха” на прикладі відеоінструкції, знятої на фермерському господарстві у Німеччині. А про те, як огорожа працює і захищає — з відео “Історії співжиття”, головними героями яких є місцеві пасічник Михайло Томашевський (урочище Никовата, село Микуличин) та вівчар Богдан Попович (полонина Ліснови, село Микуличин), які також завітали на тренінг, що відбувся у Верховині. Пан Михайло та пан Богдан підтвердили, що їх історія конфліктів з великими хижаками (ведмедями та вовками) закінчилася після встановлення електричної огорожі. Хоча до того як і пасіка, так і отара на полонині зазнали чималих втрат.  

“Компенсація збитків, яких зазнали фермери та пасічники від нападів великих хижаків, зокрема видів, що включені до Червоної книги України, повинна здійснюватися державою на системному рівні. Наразі наші експерти працюють над розробкою та впровадженням таких законодавчих механізмів. Поряд з тим важливо, щоб фермери й пасічники усвідомлювали потенційні ризики, та використовували інструменти співжиття такі як електричні огорожі чи пастуші породи собак для запобігання потенційних конфліктів з великими хижаками”, — розповів Богдан Вихор, керівник напряму “Рідкісні види” WWF-Україна.   

Однак поки в Україні немає закону, який може забезпечити компенсацію шкоди, фермери й вівчарі шукатимуть інших можливостей. Про доступну державну підтримку фермерів, компенсації та дотації для розвитку діяльності, зокрема вівчарства, та про переваги використання електричних огорож для пасовищного господарства з власного досвіду поділився запрошений експерт-спікер Василь Стефурак, підприємець, фермер, голова ГО “Асоціація вівчарів”. 

У тренінгах у Верховині та Хусті взяли участь представники: ГО “Асоціація вівчарів”, ГО “Асоціація карпатських ватагів”, Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів, Асоціація виробників “Традиційна бринза Хустщини”, Асоціація вівчарів Хустщини, Закарпатська спілка пасічників “Срібний край”, пасічне господарство “Мед Карпат”, представники Карпатського національного природного парку та Національного природного парку “Синевир”, підприємства “Сирна лавка”, фермерських господарств “Зелений Яр”, “Полонина Маковиця”, “Байково”, близько 40 фермерів і пасічників та голова Верховинської районної ради Юрій Філипчук. 

Про проєкт
Відкриті кордони для дикої фауни у Карпатах (OBWIC) — проєкт, покликаний сприяти зміцненню транскордонної співпраці для сталого розвитку і збереження біорізноманіття у Карпатському регіоні. У межах проєкту експерти з Угорщини, Словаччини, Румунії та України планують визначити ключові транскордонні екологічні коридори та їх критичні місця (перешкоди, розриви) за допомогою спільно розробленої методики. Проєкт пропагує засади сталого природокористування та просторового планування у прикордонній зоні для забезпечення безперешкодного екологічного взаємозв'язку між країнами.