The WWF is run at a local level by the following offices...

Звіт WWF про Живу Планету 2014: Ми позичили Землю у наших нащадків

Опубліковано 1 October 2014

Людство живе не по кишені - нам потрібно 1,5 Планети, а в нас є лише одна.

30 вересня побачив світ звіт Всесвітнього фонду природи (WWF) про Живу Планету – один з найбільш цитованих у світі джерел про стан нашої Планети. Він вимірює «здоров'я» Землі по 2 основних показниках: індексу живої планети і екологічному сліду. Звіт виходить раз на 2 роки. Один з його центральних висновків полягає в тому, що з 1970 року чисельність популяцій хребетних видів тварин нашої планети знизилася більш ніж удвічі.

Чисельність хребетних тварин скоротилася в 2 рази за 40 років

Індекс живої планети відображає чисельність більш ніж 10 тисяч репрезентативних популяцій ссавців, птахів, плазунів, земноводних і риб. З 1970 по 2010 рік він скоротився на 52% – більш ніж удвічі.

«Динаміка чисельності тварин – це барометр. Він показує, що ми робимо з нашою планетою, з нашим єдиним домом», – кажуть в WWF.

Найбільше скоротилася чисельність популяцій прісноводних видів – на 76%. Це значно перевищує темпи скорочення для морських (39%) і наземних (39%) видів.

В яких країнах залишилося найбільше природних багатств?

Біопродуктивність – це здатність екосистем виробляти цінні біологічні ресурси і поглинати відходи (в тому числі викиди CO2). Більше 60% світової біопродуктивності зосереджено в 10 країнах. Це Бразилія, Китай, США, Росія, Індія, Канада, Індонезія, Австралія, Аргентина і Демократична Республіка Конго.

Загальна біопродуктивність Планети становить близько 12 млрд. глобальних гектарів (усереднена одиниця виміру) або близько 1,7 гга на людину. Україна по біопродуктивності займає 58 місце в світі, на одного українця припадає 2,1 гга.

Ми споживаємо в 1,5 рази більше ресурсів, ніж повинні

Інший показник – екологічний відбиток людства. Як випливає з останньої доповіді, протягом більше ніж 40 років споживання перевершує здатність планети до відновлення ресурсів.

Для відновлення природних ресурсів і послуг, які ми споживаємо щороку, було б потрібно півтори планети Земля.

Загальний екологічний відбиток людства становить 18,1 млрд. гга, або 2,6 гга на людину. Середньостатистичний українець для підтримки своєї життєдіяльності вимагає 2,57 гга, що лише трохи менше середньосвітового показника. Таким чином, Україна займає 62 місце в світі за показником екологічного відбитка.

Як можлива така ситуація «перевитрати»? Справа в тому, що протягом деякого часу ми можемо вирубувати дерева швидше, ніж вони ростуть, виловлювати більше риби, ніж можуть відтворювати океани, і викидати в атмосферу більше вуглекислого газу, ніж можуть поглинути ліси та океани. Однак неминучий наслідок цього – скорочення запасів ресурсів і накопичення відходів темпами, які перевищують здатність планети до їх поглинання або переробки. Це означає, що ми проїдаємо природний капітал майбутніх поколінь.

Тут доречно навести відомий вираз: «Ми не успадкували Землю від наших предків, ми позичили її у наших нащадків». Потураючи своїм примхам сьогодні, що ми залишимо нашим дітям?

Які країни споживають найбільше ресурсів Планети?

Дані дуже відрізняються, залежно від того, чи розраховуємо ми екологічний відбиток в сукупності на країну або на душу населення.

У першому випадку лідерами є Китай, США, Індія, Бразилія і Росія. У другому – Кувейт, Катар, ОАЕ, Данія та Бельгія.

Якби кожен споживав, як середній житель Кувейту, то людству знадобилося б близько 5,8 планет. Як громадянин Катару – то 4,8 планет. Як типовий американець – 3,9 планет. Як типовий українець – близько 1,5 планети. Такі країни, як Узбекистан та Алжир живуть точно відповідно до сьогоднішніх можливостей Планети. А ось жителі Вірменії, Індонезії, Перу, Марокко і десятків інших споживають навіть менше, ніж дає Планета.

Китай займає 76-е місце в світі за розміром екологічного відбитка на душу населення. Але він має величезне населення, тому є світовим лідером за загальним екологічним відбитком. Аналогічним чином, в результаті помноження середньодушового екологічного відбитка на чисельність населення Індія переміщається зі 136-го місця на третє за абсолютним розміром відбитка, а Бразилія – з 53-го на четверте.

Як і раніше, екологічний відбиток на душу населення в країнах з високим рівнем доходів майже в 5 разів вище, ніж в бідних державах.

Імпортуючи природні ресурси, багаті країни фактично «експортують» втрату біорізноманіття. Тоді як у них самих біорізноманіття зросло на 10%, в країнах з середнім рівнем доходу воно знизилося (на 18%), а в бідних країнах різко скоротилося (на 58%).

Що робити?

«Однак ті самі показники, які демонструють природу сьогоднішніх проблем, здатні вказати шлях до поліпшення ситуації. Подальше зниження Індексу живої планети і постійна екологічна перевитрата не є неминучістю», – кажуть в WWF.

Вони є результатом мільйонів рішень, багато з яких не враховують достатньою мірою цінності природного світу.

У звіті про Живу Планеті WWF пропонує 6 основних напрямків дій, які допоможуть переломити існуючі тенденції. Це охорона природного капіталу та відновлення порушених екосистем, більш ефективне виробництво при скороченні споживання ресурсів і утворення відходів, більш розумне споживання і зміна способу життя людей Планети, перенаправлення фінансових потоків і більші інвестиції в природний капітал, справедливе управління ресурсами та їх розподіл серед жителів різних країн .

Примітка: Опублікований в 2014 році Індекс живої планети відображає динаміку чисельності популяцій протягом 40 років - з 1970 по 2010 роки. На даний момент дані пізніших років ще не були оброблені, оскільки для збору, обробки та вводу даних з усього світу потрібен час. Тому база даних за 2010 рік є найбільш повною та надійною для використання в даний час.

Завантажити

Living Planet Report 2014

Дізнайтеся більше про Звіт про Живу Планету на українській мові Дізнайтеся більше про звіт на міжнародному веб-сайті WWF Завантажте російськомовну версію Звіту (переклад виконаний WWF Росії)