What would you like to search for?

Our News

Чому Україна заперечує проти охорони морів Антарктики?

WWF спробував розібратися і дати відповідь на це питання перед наступною зустріччю сторін

WWF спробував розібратися і дати відповідь на це питання, організувавши 17 вересня 2014 зустріч з представниками Антарктичного альянсу, українськими делегатами Комісії АНТКОМ, зацікавленими сторонами та студентами НаУКМА.


Антарктида є єдиним на планеті континентом без історичних людських поселень, тож зараз управління ним спільно здійснюється в рамках Антарктичного договору 47 країнами, 28 з яких мають статус консультативних сторін (тобто мають право голосу), а 19 – ще не набули такого статусу (не мають права голосу). Антарктичний договір, укладений у 1959 р., передбачає демілітаризацію району і свободу науково-дослідницької діяльності.

У 1982 році з розвитком широкомасштабного, недостатньо регульованого рибальства і для попередження його негативного впливу на екосистеми Антарктики, як доповнення до Антарктичного договору було укладено Конвенцію про охорону морських живих ресурсів Антарктики (АНТКОМ). Завдання Конвенції — забезпечити запобігати будь-яким діям, що завдають істотної шкоди антарктичній фауні і становлять загрозу існуючим популяціям. СРСР був серед перших сторін Конвенції, а самостійна Україна оглосила правонаступництво у Конвенції її у 1994 р. (Постанова ВР вiд 04.02.1994 № 3937-XII). За виконанням Конвенції стежить Комісія АНТКОМ, котра, включаючи Україну, налічує 25 членів (24 країни плюс ЄС).

У 2008 році Комісія АНТКОМ, ухвалила рішення сформувати до 2012 року в Південному океані мережу репрезентативних природоохоронних акваторій, які б забезпечили стійке управління (охорону і використання) морських біоресурсів Антарктики. У жовтні 2011 року Антарктичний Альянс, коаліція більш ніж 30 природоохоронних організацій, куди входять у т.ч. WWF і Грінпіс, виступив з конкретною пропозицією про створення мережі морських охоронюваних акваторій у 19 районах Південного океану (Карта тут). Однак мережу і досі не створено...

В даний час на розгляді Комісії знаходяться дві пропозиції щодо створення морських природоохоронних акваторій: у морі Росса і у прибережному районі Східної Антарктики. Ці два райони Південного океану належать до останніх «здорових» областей світового океану, що досі не страждають від надмірного вилову риби. Там мешкають й харчуються, зокрема, 43% світової популяції імператорських пінгвінів і 65% пінгвінів Аделі, не кажучи про майже 10 000 інших унікальних і високо-адаптованих видів.

Проте, подані у 2011 р. пропозиції зазнають постійних доопрацювань, уточнень і змін. Так, початково запропоновані 1,8 млн. км2 акваторії скоротилися майже на 1/3. І спільне рішення про створення такої мережі до 2012 р. так і не було реалізовано. Чому ж так відбувається?

Як не дивно, Україна відіграє важливу роль у вирішенні цього питання, оскільки ми є однією з п’яти країн (разом з Росією, Китаєм, Японією та Норвегією), що фактично блокують проект, висловлюючи свої «окремі застереження щодо деяких заходів» із збереження морських акваторій в Морі Росса і Східній Антарктиці.
Аналізуючи плюси і мінуси від підтримки цього проекту Україною, навіть на перший погляд можна виділити такі:
+ Внесок у збереження світового біорізноманіття та забезпечення екосистемного «укриття» для існування антарктичних видів;
+ Ресурси будуть «законсервовані» на майбутнє, забезпечивши харчову безпеку наших нащадків. Досвід людства, коли ми зазвичай намагаємось врятувати те, що знаходиться на межі вимирання, може бути вперше подолано! Тобто буде захищено те, що ще не зазнало значного тиску.
+ Підтвердження про-європейського вибору країни, адже в процесах створення морських природоохоронних акваторій активну роль відіграє Євросоюз, як член АНТКОМ, а також окремі його держави, такі як Франція та Велика Британія.

- Можливе зменшення квот на вилов. За попередніми оцінками у морі Росса втрат зазнає 35% рибного промислу, а на Сході Антарктиди рибальство буде регульовано згідно видів, пріоритетних для збереження, а також зон, де можна і не можна рибалити. Проте, даних щодо впливу на квоти для України WWF отримати не вдалося.
- Втрата можливості масштабного рибальства у майбутньому, коли/якщо буде створено потужний атлантичний рибальський флот. Станом на сьогодні у нас є 1 український приватний крилево-рибний супертраулер «Море содружества» (вчасно переприписаний з м.Севастополя до порту Іллічівська), який після капітального ремонту спустили на воду на початку 2013 року, і вже протягом двох промислових сезонів поспіль він працював у південній частині Атлантики, у водах під управлінням Конвенції. Зараз судно знаходиться на міжрейсовому ремонті у порту Монтевідео, Східна Республіка Уругвай.

Тож, вочевидь, зважаючи на плюси і мінуси цього рішення, Україна продовжує блокувати цей проект на міжнародній арені. Комісія АНТКОМ збереться на наступне голосування щодо створення морських природоохоронних акваторій вже 20-31 жовтня цього року в Австралії; серед решти питань – і питання створення морських районів, що охороняються; й українська делегація має там бути і голосувати...
Але перш ніж питання буде винесено на голосування членами Комісії, воно має бути узгоджено Науковим комітетом (дорадчим допоміжним органом Комісії), який щорічно збирається безпосередньо перед черговим засіданням Комісії. Від України представництво національних інтересів у Науковому комітеті та у Комісії АНТКОМ забезпечує Державне агенство рибного господарства, яке спеціалізується саме на питаннях промислу і видобутку ресурсів, і меншою мірою на суто наукових дослідженнях та охороні й збереженні видів. Напевно, для всебічного обґрунтування і формування консолідованої позиції України було б доречним включення до складу української делегації представників інших компетентних установ та відомств (як, наприклад, Національного антарктичного наукового центру та Міністерства екології і природних ресурсів України). Звичайно, відсутність експертів належної кваліфікації і їх достойного фінансування у пропонованих установах є проблемою, але міждисциплінарні питання повинні вирішуватися об’єднаною групою експертів різного профілю. Це є передумовою справді сталого підходу до прийняття таких важливих рішень.

Разом з тим, як нам вдалося з’ясувати, українські представники Наукового комітету АНТКОМ хоча і не бачать значних перешкод для створення морських природоохоронних акваторій в Антарктиці, однак саме вони не підтримують це рішення з таких міркувань:
- Пропозиції, висунуті українськими науковцями щодо цих природоохоронних акваторій, не отримали вчасний відгук і досі не були враховані пропонентами (авторами проектів);
- У міжсесійний період пропоненти не відповідають на пропозиції українських науковців, і у результаті вся дискусія точиться під час сесії, що наперед виключає досягнення позитивного результату;
- Під час попереднього аналізу виконаних досліджень у цих регіонах традиційно не використано українські дослідження минулих років. Хоча, представники Держрибагентства стверджують, що це стосується не лише українських, російських, норвезьких та ін. досліджень. Фактично до уваги беруться напрацювання та висновки лише науковців країн-пропонентів (США та Нової Зеландії).
- Побоювання, на думку Держрибагенства, викликають численні обіцянки представників країн-пропонентів про певні компенсації для промислу за рахунок відкриття для рибальства інших районів Антарктики, де промисел зараз не здійснюється: адже вже протягом 3-ох років поспіль такі обіцянки не супроводжувались відповідними проектами країн-пропонентів. Тому опоненти (в т.ч. Україна) можуть із осторогою ставитися до обіцянок представників країн-пропонентів.

Отже, підсумовуючи сказане, можна висловити такі побажання:
- Представникам держави та МЗС: включити до складу Наукового комітету АНТКОМ від України представників не тільки Держрибагенства, але й Міністерства екології і природних ресурсів та Національного антарктичного наукового центру, забезпечивши постійний міжвідомчий діалог за участі науковців.
- Антарктичному Альянсу: Всіляко сприяти конструктивному міжнародному діалогу науковців, звернувши особливу увагу на вже проведені українські дослідження та подані на розгляд пропозиції.
- Громадським активістам: Написати офіційному представнику України у Науковому комітеті АНТРОМ д-ру Леоніду Пшенічнову на lkpbikentnet@gmail.com та висловити свою думку.


Виносимо подяку експертам за консультації під час підготовки матеріалу:


Поділіться цим!

Допоможіть нам поширити інформацію