WWF-Україна разом із Державним агентством водних ресурсів України розпочинають серію освітніх матеріалів, присвячених збереженню річкових екосистем нашої країни. Наш перший крок — розібратися у важливій темі: яка різниця між греблею та дамбою? Як ці споруди впливають на річки і що може зробити громада, аби мінімізувати їхні негативні наслідки?

ГРЕБЛЯ vs ДАМБА: у чому ключова відмінність? 

Сьогодні ми зануримося у світ гідротехнічних споруд та розкриємо важливу різницю між двома термінами, які часто плутають: греблею та дамбою. Розуміння їхніх відмінностей є ключовим для оцінки їхнього впливу на навколишнє середовище, особливо на цінні річкові екосистеми.

ЩО ТАКЕ ГРЕБЛЯ І ДЛЯ ЧОГО ВОНА ПОТРІБНА? 

Гребля перетинає русло річки.

Її основна мета може бути різноманітною: від виробництва електроенергії (ГЕС) до контролю рівня води для запобігання повеням та створення водосховищ, які забезпечують нас питною та технічною водою. Крім того, греблі можуть використовуватися для зрошення сільськогосподарських угідь, створення ставків для риборозведення та навіть для організації відпочинку та водних видів спорту.

Проте, будівництво греблі має і зворотний бік. 

Гребля: наслідки для річки:

1. Порушення природної течії річки.
2. Перешкода для міграції риб та інших водних організмів.
3. Застій води і підвищення температури у водосховищах призводить до зниження вмісту кисню у воді, її цвітіння (евтрофікації) та накопичення речовин-забрудників.

ЩО ТАКЕ ДАМБА І ДЛЯ ЧОГО ВОНА ПОТРІБНА? 

На відміну від греблі, дамба побудована вздовж русла річки і найчастіше має форму валів. Її головна функція – захист прилеглих територій від затоплення під час повеней та паводків.

Хоча дамби і рятують населені пункти та сільськогосподарські угіддя від руйнівної сили води, вони також мають свій негативний вплив на екосистеми. Так, порушення обводнення заплав під час повеней і паводків та зменшення площі заплав негативно впливає на біорізноманіття, оскільки обмежує природні середовища для багатьох видів рослин і тварин. 

Що ж може зробити громада, щоб мінімізувати негативні наслідки від цих споруд? 

Експерти WWF-Україна та Держводагентства наголошують на кількох важливих кроках:

1. Не забудовувати заплаву, адже крім негативних наслідків для природи, ці будівлі будуть завжди під значним ризиком затоплення.
2. Завжди забезпечувати необхідну кількість води нижче греблі (екологічний стік), адже без нього річка зникне.
3. При можливості облаштувати рибохід, щоб риби могли вільно мігрувати річкою.
4. Не розорювати заплаву до урізу води, адже тоді в річки потрапляє велика кількість органічних речовин, мінеральних добрив та пестицидів, що погіршують якість води.
5. У разі, якщо використання греблі або дамби є недоцільним, здійснити демонтаж відповідно до вимог чинного законодавства. 

Розуміння відмінностей між греблею та дамбою, а також усвідомлення їхнього впливу на річкові екосистеми є важливим кроком до відповідального управління водними ресурсами та збереження нашої природи.