Чи замислювались ви коли-небудь над тим, що надмірний забір води у верхів’ях річок  загрожує не лише екосистемам, а й може мати серйозні наслідки для людей, які живуть нижче за течією? Особливо ця проблема актуальна для громад, в межах яких протікають малі річки України. Хаотичне господарювання і недбале ставлення одних водокористувачів до потреб інших створює цілу низку проблем.

Коли громади, розташовані вище за течією, створюють ставки або зводять греблі без належного водовипуску, вони часто не усвідомлюють, що їхні дії можуть залишити населені пункти, фермерські господарства та екосистеми нижче за течією без необхідної кількості води для задоволення базових потреб.

Така відсутність координації та розуміння між громадами призводить до виснаження водних ресурсів у нижніх течіях річок, що негативно впливає на місцеве населення:

1. Зниження рівня підземних вод. Річки відіграють вирішальну роль у поповненні запасів підземних вод. Надмірний забір може зменшити інфільтрацію у водоносні горизонти, що призводить до зниження доступності води у колодязях, на яку покладається багато громад нижче за течією.
2. Посилення дефіциту води під час посух. У періоди низької кількості опадів річки залежать від підземного стоку. Коли ж вода надмірно видобувається та використовується неощадно, території нижче за течією на додаток стають вразливими до негативних наслідків екстремальних погодних явищ, таких як посухи. 
3. Погіршення якості води. Чим нижчий рівень води у річці, тим вища концентрація забруднювачів у ній. Це впливає на якість питної води та може становити загрозу для здоров'я громад, які залежать від річки.
4. Економічні втрати. Багато громад, що живуть нижче за течією, використовують річки для рибальства, сільського господарства, туризму тощо. Коли рівень води в річці падає, популяції риби скорочуються, а зрошення ускладнюється, що призводить до економічних втрат.
5. Посилення соціальних конфліктів. Конкуренція за обмежені водні ресурси може призвести до напруженості між користувачами вище та нижче за течією, створюючи суперечки між громадами, галузями промисловості та навіть країнами, які спільно використовують транскордонні річки.

Екологічний стік є критично важливим інструментом для забезпечення рівноправного доступу до водних ресурсів для всіх користувачів.

Екологічний стік — це підхід, спрямований на забезпечення мінімального обсягу води в річках, який необхідний для підтримання здорового функціонування екосистеми. Він дозволить відшукати баланс між потребами природи! Ця концепція є критично важливою для забезпечення сталого управління водними ресурсами, збереження екосистем та біорізноманіття, особливо в умовах зміни клімату та збільшення антропогенного впливу. 

Впровадження концепції екологічного стоку в Україні є ключовим кроком для виконання євроінтеграційних зобов’язань та реалізації положень Водної рамкової директиви ЄС (ВРД). Однією з ключових вимог цієї директиви є досягнення доброго екологічного стану або потенціалу масивів поверхневих вод. Це означає, що якість та кількість води в річках мають бути достатніми для підтримки біорізноманіття та стійкого водокористування.

Експерти WWF-Україна направили свої зусилля на розробку національних підходів до визначення екологічного стоку. Ознайомитись із запропонованим нашою командою методологічним підходом можна за посиланням нижче: