The WWF is run at a local level by the following offices...
- WWF Global
- Adria
- Argentina
- Armenia
- AsiaPacific
- Australia
- Austria
- Azerbaijan
- Belgium
- Bhutan
- Bolivia
- Borneo
- Brazil
- Bulgaria
- Cambodia
- Cameroon
- Canada
- Caucasus
- Central African Republic
- Central America
- Chile
- China
- Colombia
- Croatia
- Democratic Republic of the Congo
- Denmark
- Ecuador
- European Policy Office
- Finland
Як WWF-Україна використовує інновації для збереження біорізноманіття?
Команда WWF-Україна продовжує сприяти вдосконаленню моніторингу, запобіганню конфліктам між людьми та тваринами й управлінню середовищем існування через технології та співпрацю. Про це детальніше розказує менеджер проєктів WWF-Україна, Роман Черепанин.
Революція у природоохоронних практиках
У різноманітних ландшафтах українських Карпат і Полісся ведуться активні польові роботи, що досягають значних успіхів у моніторингу біорізноманіття. Україна бере участь у європейських проєктах, що забезпечує співпрацю з технологічними партнерами Sensing Clues і 3edata.
Раніше фахівці вручну записували спостереження, що затримувало обробку інформації, знижувало точність і ускладнювало співпрацю. Тепер, зокрема завдяки застосунку та інструментам Cluey дані збираються через мобільні пристрої та синхронізуються в режимі реального часу, що дозволяє науковцям і лісникам оперативно обмінюватися інформацією. Cluey Data Collector - мобільний застосунок, який широко використовується по всьому світу природоохоронцями, лісівниками, мисливствознавцями, як інструмент для збору та синхронізації моніторингових даних щодо біорізноманіття та екологічних умов території. Він допомагає підвищити ефективність збору даних, синхронізувати зібрану інформацію, зберігати її в одній спільній базі, до якої мають доступ усі зареєстровані учасники процесу.
FOCUS Data Explorer та WildCat (Wildlife Conservation Analytical Toolbox) - аналітичні інструменти огляду та аналізу даних для збереження дикої природи. Дозволяють зберігати зібрану з різних ресурсів та територій інформацію в одному місці, класифікувати її, кластеризувати за необхідними параметрами та критеріями, візуалізувати отриману інформацію для аналізу та подальшого звітування. Інструменти дозволяють швидко та легко проводити необхідну обробку зібраних даних та створювати різноманітні карти та звіти у зручному для користувача програмному середовищі.
«Ці інструменти змінили польову роботу наших партнерів. Збір та аналіз інформації у реальному часі забезпечують кращу ефективність моніторингу біорізноманіття та управління територіями».
Роман Черепанин, менеджер проєктів WWF-Україна.
Наука з практичним впливом
WWF-Україна активно сприяє науковим дослідженням у межах проєкту Nature FIRST у якому беруть участь 12 партнерів з 6 європейських країн, що реалізується на ключових територіях — транскордонна територія Марамуреш, дельта Дунаю, Анкарес-Коурель, гора Стара Планіна.
У результаті співпраці від нашої країни були опубліковані два важливі дослідження:
- «Динаміка чисельності та просторовий розподіл великих хижих в Українських Карпатах і на Поліссі» (2023). Це дослідження стало основою з української сторони для звіту Європейської комісії та ініціативної групи Міжнародного союзу охорони природи “Large Carnivore Initiative for Europe”(LCIE) щодо розподілу великих хижаків у Європі за період 2017–2023 років (“Large carnivore distribution maps and population updates 2017 – 2022/23”).
- «Конфлікти між великими хижаками та фермерами/пасічниками в Українських Карпатах: структура, динаміка, просторовий розподіл та ефективні заходи співіснування» (2024). Стаття аналізує напади на худобу та пасіки великих хижаків та виявляє гарячі точки конфліктів, які впливають на формування стратегій WWF із запобігання конфліктам в Карпатах.
Практичні рішення для зменшення конфліктів
Дані, зібрані та проаналізовані за допомогою інструментів Sensing Clues, дозволили ідентифікувати зони ризику конфліктів між великими хижаками та фермерами/пасічниками в Українських Карпатах та встановити на відповідних локаціях електричні огорожі. Ці огорожі вже довели свою ефективність у зменшенні нападів хижаків на худобу, що сприяє захисту як тварин, так і місцевих громад.
«Розміщуючи електроогорожі у правильних місцях, ми суттєво зменшили кількість конфліктів. Зокрема, в межах проєкту вже було встановлено 5 електроогорож. А загалом, в межах роботи практики WWF-Україна щодо запобігання конфліктам - від 2019 року до тепер було встановлено 41 електричну огорожу. Це практичне рішення суттєво допомагає як людям, так і природі», – зазначає Роман.
Картографування середовищ існування за європейськими стандартами
Ще одним досягненням стало створення карт природних оселищ, що відповідають стандартам ЄС, зокрема оселищному підходу до збереження біорізноманіття відповідно до класифікації за системою EUNIS. У співпраці з 3edata команда WWF-Україна тепер має точні карти для управління критично важливими модельними територіями, зокрема в межах природоохоронних зон, визначених Бернською конвенцією. Ці карти використовуються у Верховинському національному природному парку.
Розширення проєкту Nature FIRST
Міжнародний проєкт “Forensic Intelligence and Remote Sensing Technologies for Nature Conservation” або Nature FIRST — розробляє прогнозовані, проактивні та попереджувальні рішення у сфері охорони природи, зокрема покращення якості та ефективності моніторингу біорізноманіття.
Спочатку Nature FIRST зосереджувався на двох територіях лишень в межах Українських Карпат – Верховинському національному природному парку та Філії “Ясінянське лісове господарство” ДП “Ліси України”. Проте зацікавленість проєктом з боку інших партнерів поліського регіону, дозволила також включити в роботу й Рівненський природний заповідник.
Погляд у майбутнє
Наш досвід та результати доводять, що сучасні технології та міжнародне партнерство можуть трансформувати та покращувати ефективність моніторингу та природоохоронної діяльності. Завдяки реальному збору даних, аналізу історичної інформації та співпраці на регіональному та міжнародному рівнях вдалося поглибити знання щодо екології великих хижаків в Українських Карпатах та на Полісся та використати отриману інформацію в майбутньому для ефективного збереження та менеджменту видів в різноманітних типах ландшафтів. Цей підхід є важливим кроком до збереження біорізноманіття та гармонійного співіснування людини й дикої природи в умовах сучасних викликів.
«Поєднання технологічних рішень із традиційними моніторинговими методами приносить якісніші результати», – підсумовує Роман Черепанин.