Напередодні Міжнародної конференції з відновлення України (Ukraine Recovery Conference – URC2024), яка відбулася в Берліні на початку червня цього року, ряд неурядових громадських організацій опублікували спільну заяву із закликом до співпраці з Урядом та міжнародними партнерами України. Документ підкреслює важливе значення громадянського суспільства у час російської військової агресії, а також їх роль у посиленні дій українського уряду. Залучення громадянського суспільства може значно покращити якість та швидкість екологічних реформ, що передбачені Ukraine Facility, Планом для Ukraine Facility, An Environmental Compact for Ukraine та  Європейським зеленим курсом. Одним із пунктів для співпраці, що запропонували громадські організації, було долучення до процесу розробки настанов щодо реалізації принципу «Не заподіяти значної шкоди», скорочено DNSH.

Оскільки DNSH — новий принцип для українських стейкхолдерів, а його застосування має враховувати той факт, що Україна перебуває у стані війни, Український кліматичний офіс та WWF об'єднали зусилля, та організували 16 липня вебінар, щоб розкрити сутність підходу «Не заподіяти значної шкоди» й поділитися досвідом його імплементації.

Навіть для ЄС принцип DNSH є відносно новим. Це не лише технічна вимога, що закріплена в європейському законодавстві, Ukraine Facility чи An Environmental Compact for Ukraine, але й важлива умова соціального, економічного та екологічного відновлення України. Як зазначив у своєму виступі Фаб’єн Порше, Policy Officer Climate Diplomacy at DG Climate Action Європейської Комісії, навіть в умовах активних військових дій та енергетичної кризи в Україні, відновлюючи інфраструктуру та економіку, ми повинні враховувати потреби переговорів щодо вступу України до ЄС, «зеленого переходу», виклики зміни клімату та необхідності сталого використання природних ресурсів. Без врахування принципу уникнення значної шкоди природі та зменшення викидів парникових газів у процесі відбудови, ми можемо залишитися заручниками застарілих та неефективних підходів у безпековому та економічному секторах у майбутньому.

Андрій Андрусевич з Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля» зазначив, що при розробці механізму імплементації принципу DNSH в Україні важливо чітко визначити різницю між принципами «не нашкодити» та «не заподіяти значної шкоди», а також окреслити, на якому етапі реалізації проекту і в яких сферах (інвестиції, реформи тощо) він має застосовуватися. Потрібно також забезпечити прозорість процесу його застосування та залучення громадськості. 

Учасники також обговорили, як принцип DNSH відкриває нові можливості для громадськості, бізнесу та уряду. У своїй презентації Крістоф Йост, старший спеціаліст з питань політики ЄС у CEE-Bankwatch Network, поділився досвідом застосування цього підходу у своїй організації, зокрема, у таких сферах, як моніторинг державних фінансів та політика. Є багато уроків, які можна винести із застосування цього принципу країнами ЄС. Наталія Шимуновіч Начелніца, завідувачка сектору Міністерства регіонального розвитку та фондів ЄС Хорватії, поділилася досвідом того, як вони змогли успішно працювати з фондами ЄС. Паула Вагнер з Департаменту інноваційних кліматичних та енергетичних технологій Міністерства кліматичних дій, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії поділилась досвідом застосування принципу DNSH для проєктів Фонду відновлення та стійкості.

Принцип DNSH може допомогти уряду передбачити та врахувати вплив інвестицій на клімат та біорізноманіття на ранніх етапах, таким чином зменшуючи інвестиції у сектори з високим негативним екологічним слідом. Звичайно, неможливо повністю уникнути певного негативного впливу, поки тривають активні бойові дії, але Україна повинна бути впевнена, що навіть зараз ми інвестуємо в її майбутнє, в кліматично стійку інфраструктуру. Спікери з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства економіки Урядовий та Офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції розповіли про те, яку роботу наразі проводить уряд для розв'язання цього питання та яка експертиза та підтримка громадського сектору може бути доречною в цій роботі.

Підсумовуючи захід, Валерія Коломієць, директорка програм та проєктів з відновлення України у WWF-Україна, та Джулія Джессон, старша керівниця компонента «Кліматична політика» GIZ, зазначили, що у світлі висловлених пропозицій та ідей, наразі існує нагальна потреба у розробці настанов, які окреслять, яким чином принцип DNSH може бути застосований в Україні в нинішніх умовах війни. Вони мають бути прагматичними, але водночас максимально амбітними — адже йдеться про майбутнє України, її людей та довкілля. Експертне середовище готове підтримати цю ініціативу та має достатньо експертизи й потенціалу, щоб допомогти уряду в розробці таких настанов, та у подальшому їх впровадженні в різних секторах і сферах.

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтеся до Валерії Коломієць, директорки програм та проєктів з відновлення України WWF-Україна.