За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, 55 мільйонів людей у світі щороку страждають від посух. Це явище несе серйозну загрозу для худоби та сільського господарства ледь не в кожній частині світу. Посухи призводять до втрати засобів до існування (люди позбавляються можливості вирощувати їжу та годувати худобу). Вони призводять до ризику хвороб і смерті, а також стимулюють масову міграцію. Дефіцит води вже сьогодні зачіпає 40% населення світу, а до 2030 року ця цифра може зрости до 700 мільйонів людей, які ризикують залишитися без домівки через посуху.

Це спонукає держав-членів ЄС до дій, спрямованих на зменшення попиту на воду та/або збільшення водопостачання для підвищення готовності до посух. А також зміцнення потенціалу для управління заходами з ліквідації наслідків посух і відновлення, і, таким чином, зменшення впливу посух на суспільство, економіку та екосистеми. 

З метою мінімізації негативного впливу посух розробляються Плани управління посухами (ПУП). Всесвітній фонд природи Україна (WWF-Україна) вперше представив Плани управління посухами для басейнів річки Тиси та річок Прут і Сірет.

В чому різниця між посухою та дефіцитом води? 

Європейська комісія дає таке визначення посухи: це природне явище, яке проявляється як тимчасове, негативне і сильне відхилення протягом значного періоду часу і у великому регіоні від середніх значень опадів. Цей дефіцит опадів може призвести до чотирьох типів посухи:

• Метеорологічна: дефіцит опадів.
• Сільськогосподарська: нестача ґрунтової вологи, що негативно впливає на врожай
• Гідрологічна: виснаження водних ресурсів, таких як річки та озера.
• Соціально-економічна: дефіцит води, що негативно впливає на людей та економіку.

На відміну від посухи, дефіцит води має антропогенне походження. Це періодичний дисбаланс, який виникає через надмірне використання водних ресурсів. Споживання води значно перевищує природні можливості її відновлення. Дефіцит води може посилюватися через забруднення (зниження придатності води для різних видів водокористування) та під час посух.

Чому важливо проводити моніторинг посух?

• Посухи є частиною природних кліматичних процесів і можуть траплятися в будь-якій точці світу.
• Вони належать до найдорожчих природних загроз, завдаючи значних збитків щороку
• Вплив посух є масштабним і охоплює більшість секторів економіки та суспільства.

Моніторинг посух дозволяє:

• Прогнозувати їх виникнення та розвиток.
• Вживати заходів для мінімізації їх негативних наслідків.
• Ефективно розподіляти наявні водні ресурси.
• Підвищувати стійкість до посух.

Моніторинг посух — це важливий інструмент для захисту людей, економіки та довкілля від цієї руйнівної природної загрози.

Впровадження Планів управління посухами (ПУП) дозводить мінімізувати негативний вплив посух 

Основна мета ПУП — мінімізація негативного впливу на економіку, соціальне життя та навколишнє середовище при виникненні посухи, а також спрямованість на розширення критеріїв та цілей Водної рамкової директиви (ВРД) для реалізації управління посухами.

Ця головна мета досягається через низку конкретних цілей:
 

• Гарантувати наявність води в достатній кількості для задоволення основних потреб для забезпечення здоров'я і життя населення.
• Уникнути або звести до мінімуму негативний вплив посухи на стан водних об'єктів, особливо на екологічні сітк та кількісний стан підземних вод, особливо у випадку тривалої посухи, як зазначено у статті 4.6 ВРД.
• Мінімізувати негативний вплив на господарську діяльність відповідно до пріоритету, наданого встановленим видам використання в Планах управління річковими басейнами (ПУРБ), у пов'язаних з ними планах і стратегіях, наприклад, у плануванні землекористування.

Важливо пам’ятати, що управління посухою на основі зниження ризиків має три фази ПУП: розробка, реалізація, огляд / оновлення.

На жаль, поки законодавчо в Україні не передбачено розробку планів управління посухами. Проте для ефективного впровадження природоорієнтованих рішень в практику управління водними ресурсами та забезпечення сталості їх до кліматичних змін таку роботу необхідно розпочинати.

Вже в перший цикл ПУРБ Тиси включені заходи які стосуються попередження посух та збереження дощової води для використання в господарчо-побутових цілей.

Підписання меморандуму про співпрацю WWF-Україна з БУВР річки Тиса 

Плани управління посухами обов’язково мають бути включені до оновлених Планів управління річковими басейнами 2031-2036. 

На сьогодні розроблено перші плани для 2 річкових басейнів, які дозволяють оцінити забезпечення їх складання, наявну гідрологічну та метеорологічну інформацію і стануть хорошим прикладом для інших басейнів. Також це дозволить розробити національні нормативно-правові акти.  

Пропонуємо вам ознайомитись ближче з Планом управління посухами суббасейну Тиси за посиланням.