Україна продовжує реформу з євроінтеграції водного сектора для досягнення “доброго” стану вод та активізації транскордонної співпраці у водній сфері. Про ці ключові віхи міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець поспілкувався з фахівцями Держводагентства 3 червня 2024 року за результатами своїх робочих візитів у Молдову та Брюссель. На зустрічі також були присутні експерти Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна), зокрема, керівниця напряму "Вода", кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко. 

“Сьогодні, як ніколи, ми розуміємо, що питання якості та доступності води для людей – це питання, в першу чергу, національної безпеки”, — зауважив Руслан Стрілець. 

“Майже два роки тому Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі, і це вимагає більш широкого і жорсткого виконання наших зобов'язань, які ми сьогодні взяли, у тому числі… або, мабуть, навіть найперше у сфері водних ресурсів”. 

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Європейська комісія відзначає прогрес України за попередні роки та дуже високо оцінює саме питання нашої роботи з водних ресурсів. 

“Це важливо сьогодні — чути такі схвальні відгуки від Європейської комісії, оскільки євроінтеграція національного водного права — це інструмент захисту для майбутнього відновлення річкових басейнів”, — підкреслив Руслан Стрілець. 

Стосовно євроінтеграційних зобов'язань України пан Стрілець звернув окрему увагу на успішне розроблення 9-ти Планів управління річковими басейнами (ПУРБ), які визначають основні екологічні цілі для поверхневих, підземних вод і зон (територій), які підлягають охороні, та комплекс заходів для їх досягнення. 

Розроблення ПУРБів передбачено статтею 132 Водного кодексу України, а порядок розроблення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 336.

“9 українських Планів управління річковими басейнами повністю відповідають вимогам Водної рамкової директиви. На часі зараз — збереження колишніх нормативів якості поверхневих вод, удосконалення моніторингу вод. І я дуже сподіваюсь, що найближчим часом ми матимемо затверджені урядом всі 9 Планів управління річковими басейнами. Протягом двох найближчих місяців ми вже будемо мати затверджені документи, над якими можна буде працювати. Я хочу подякувати всім учасникам і розробникам… оскільки цей шлях пройдений за рекордно короткий час”, — підкреслив Руслан Стрілець. 

“Ми вже сьогодні розуміємо, скільки Україні буде коштувати реалізація цих 9 Планів. Це 9,2 мільярди євро. В гривнях [ця сума] звучить ще більш вражаюче — 330 мільярдів гривень… Дуже сподіваюся, що Україна як повноцінний кандидат на членство [у ЄС], який активно рухається шляхом інтеграції, матиме можливість залучити ці кошти від партнерів. Тому що, на жаль, в умовах військового бюджету ми сьогодні собі це дозволити не можемо”, — зазначив Стрілець. 

Від імені WWF-Україна Оксана Коноваленко також подякувала працівникам водного господарства України за успішну розробку Планів управління річковими басейнами. Та зауважила, що розробка та впровадження ПУРБ в Україні є одним із ключових зобов'язань перед Європейським Союзом. Мета ПУРБ — досягнення доброго екологічного стану та доброго екологічного потенціалу для всіх масивів поверхневих вод. 

Керівниця напрямку "Вода" розповіла учасникам зустрічі про міжнародні проєкти, реалізувати які в Україні допомагає WWF-Україна. Наприклад, проєкт “Відкриті річки” реалізовують за підтримки європейської грантової організації “Open Rivers Program” і в рамках загальноєвропейського руху “Living Rivers Europe” (“Живі європейські річки”). 

У 2024 році розпочався спільний проєкт WWF-Україна та Басейнового управління водними ресурсами річок Прут та Сірет. Це буде масштабне дослідження для виявлення наявних перешкод для вільної течії річок в межах усього басейну.

Європейські країни започаткували демонтаж непотрібних штучних бар'єрів на річках, оскільки вони порушують природне функціонування водотоків, можуть спричинити скорочення видів риб та інших живих організмів та погіршують гідроморфологічний стан річок. Тому одним із заходів для покращення екологічного стану може бути усунення бар'єрів для повернення річок до їх природного стану. Після демонтажу греблі відновлюється гідрологічний режим та відроджується екосистема.

Поточна ціль, встановлена Європейською Комісією у Стратегії біорізноманіття до 2023 року — це 25 000 км річок з безперервною течією.